Європейським країнам варто усвідомити серйозність ситуації та справжню природу агресії з боку Росії, вважає військовий аналітик.

"Одним з можливих варіантів розвитку подій є агресія Росії проти балтійських держав."

Путін знову погрожує Європі. Ось одна з його нещодавніх цитат: "Багато хто в Європі готується до війни з Росією до 2030 року. Росія готова, але війни не хоче". Наскільки реалістично, на вашу думку як військового аналітика, що Росія розширюватиме фронт на інші європейські країни? Які країни можуть опинитися під загрозою?

В Росії існує певна частина еліти, яка почала отримувати вигоду від війни з Україною. Ці люди визначають політичні інтереси Кремля і прагнуть до безперервного конфлікту. Розширення війни — це окрема тема. Війна з Україною — це одне, але війна, наприклад, з державами Балтії чи Фінляндією — це зовсім інше. Для них ескалація конфлікту означає зростання власних прибутків. Саме тому така перспектива не виключена, і є певні ризики для країн Балтії. Варто згадати 1940 рік: після успішної для СРСР операції з поділу Польщі наступним кроком стала окупація країн Балтії. Хоча Росія ще не досягла своїх цілей в Україні, вона може спробувати атакувати НАТО, зокрема, в контексті можливого захоплення країн Балтії. Якщо проаналізувати медіа-ресурси, можна помітити, що в Балтійських країнах активізувалися проросійські політичні сили та агітатори, зокрема на платформах YouTube та Instagram. Напад на Фінляндію був би для Росії ризикованим, враховуючи їхню історію — перша війна проти Фінляндії завершилася для них невдало (мова йде про радянсько-фінляндську війну 1939-1940 років, що стала наслідком таємних угод про розподіл сфер впливу в Східній Європі). На відміну від Литви, Латвії та Естонії, Фінляндія не була повністю під контролем СРСР. Проте напад на Балтійські країни — Латвію, Литву та Естонію — може стати цілком реальним сценарієм.

Головним пріоритетом Росії в даний момент є активна діяльність у інформаційному просторі Європи.

В Європі в даний момент формуються умови, які можуть сприяти російським провокаціям. Проте важливо врахувати два аспекти: по-перше, чи буде Росія готова до таких кроків, а по-друге, в яких регіонах це може відбутися і в який проміжок часу.

Я абсолютно впевнений, що, якщо ми поглянемо на людей, які підбурюють протести в Польщі, то побачимо чіткий російський слід. Кажу це як колишній контррозвідник. Основне завдання Росії зараз -- робота в інформаційному полі та взаємодія зі своїми агентами в Західній Європі. Вони прагнуть привести до влади потрібних їм людей і сформувати суспільну думку, яка буде максимально негативною щодо України. Вони хочуть вкласти людям у голову абсолютно абсурдну ідею, що Україна -- це частина Росії, що ми -- один народ. Мовляв, Росія просто повертає собі власну територію. Саме такі інформатаки знову відбуватимуться. Про це ж Путін говорив телефоном прем'єр-міністру Норвегії. Ми маємо протидіяти цим наративам і максимально поширювати власний погляд на ситуацію: ми не Росія, ми не є її частиною. Колись ми опинилися в її складі не з власної волі. Подивіться, скільки народів було в Австро-Угорській імперії. Зараз це незалежні країни, які спокійно живуть.

Андрій Крамаров. Зображення з публічно доступних джерел.

"Збройні сили України та Росії єдині, що можуть здійснювати сучасні бойові дії."

Якщо Путін називає 2030 рік, чи має Європа вже зараз посилити санкційний режим? Чи потрібно створити аналог Starlink, щоб не лише допомагати Україні завдавати ударів по пускових установках, а й самим мати такі можливості, якщо Путін вирішить розширити війну на європейські країни? Чи є таке розуміння в Європі, чи воно лише починає формуватися?

Європі слід терміново усвідомити реалії війни, яка може загрожувати її території. І тут ми стикаємося з серйозною проблемою: ми надаємо європейським країнам усю необхідну інформацію, показуючи, як виглядає сучасний конфлікт. Лише дві армії у світі, які здатні вести сучасні бойові дії в реальних умовах, - це українська та російська. Ні Європа, ні НАТО, ні Китай наразі не мають відповідних можливостей для ведення таких війн. Лише Україна та Росія готові до цього. Щодо загроз, то великі крилаті ракети, які використовуються проти нас, на сьогоднішній день виявляються малоефективними. Балістичні ракети - це зовсім інша ситуація. Головне питання полягає в тому, як відреагувати на загрозу з боку балістичних ракет.

Щодо готовності Європи до ведення війни, наразі вона не є достатньою, хоча ми наголошуємо на важливості підготовки. Наприклад, переміщення частини німецьких військових підрозділів до Естонії свідчить про те, що Європа поступово усвідомлює серйозність ситуації, що постала перед нею. Ніхто не бажає усвідомити просту істину: якби Київ впав за три дні, то Варшава могла б опинитися під загрозою вже за тиждень.