"Укртрансгаз" здійснив незаконне звільнення керівника юридичного відділу, але суд відновив її на посаді та визнав право на компенсацію в розмірі 704 тисячі гривень - sud.ua.

Оболонський районний суд столиці України ухвалив рішення визнати звільнення керівниці юридичного відділу "Укртрансгазу" неправомірним. Суд поновив її на посаді та зобов'язав компанію виплатити їй понад 703 тисячі гривень як компенсацію за пропущений заробіток під час вимушеного прогулу.

Обставини ситуації

1 червня 2026 року Оболонський районний суд Києва провів розгляд цивільної справи в загальному порядку. Позов подала працівниця до Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вимагаючи визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на посаді, а також компенсації за вимушений прогул і моральну шкоду.

23 жовтня 2024 року позивачка подала позов до суду. Вона вимагала визнати незаконним наказ про своє звільнення, виданий 24 вересня 2024 року під номером 639-к, а також поновити її на посаді начальника відділу юридичного супроводу ліцензованої діяльності у сфері природного газу в департаменті правового забезпечення на тих же умовах, які діяли на момент її звільнення.

Крім того, позивачка вимагала відшкодування середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу з 25 вересня 2024 року до моменту ухвалення рішення, а також 800 000 гривень компенсації за моральні збитки.

Позивачка повідомила, що 16 липня 2024 року, будучи начальницею відділу, отримала попередження про можливе звільнення через скорочення штату. А 24 вересня 2024 року їй було вручено наказ про звільнення.

У складі "Укртрансгазу" вона неухильно виконувала свої обов'язки з березня 2015 року, займаючи керівні позиції.

За словами позивачки, на початку 2023 року юридична служба товариства складалася з департаменту правового забезпечення та департаменту судової роботи. У жовтні 2023 року стало відомо про заплановану зміну структури юридичної служби. Підставами для реорганізації називали раціональне використання трудових ресурсів, оптимізацію чисельності працівників та уникнення дублювання функцій.

Позивачка зазначила, що після проведення реорганізації її не перевели і не призначили до нових підрозділів, хоча її підлеглі вже виконували свої обов'язки в новоствореному відділі. Їй не надали інформацію щодо термінів або можливості такого переведення.

Вона також підкреслила, що її працедавець звузив обсяг її обов'язків, перевівши її з головного офісу та обмеживши можливості для виконання робочих завдань.

На думку позивачки, відповідач не провів належного аналізу кваліфікації та ефективності роботи працівників, а також не взяв до уваги її пріоритетне право на продовження трудової діяльності.

Представник "Укртрансгазу" висловив заперечення щодо позову. Він підкреслив, що звільнення співробітниці було проведено законно через скорочення чисельності працівників згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, яке стало наслідком реорганізації, що вплинула на структуру виробництва та трудових процесів.

Відповідач стверджує, що працівницю було письмово повідомлено про намір звільнення та їй надали список доступних вакансій. Вона висловила бажання зайняти посади уповноваженого з питань антикорупційної діяльності та начальника департаменту охоронних заходів. Проте, призначення не відбулося через невідповідність її кваліфікацій вимогам.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд установив, що позивачка працювала в товаристві з 16 березня 2015 року. В організаційній структурі "Укртрансгазу" функціонував департамент правового забезпечення, до складу якого входив відділ юридичного супроводу ліцензованої діяльності на ринку природного газу, який вона очолювала.

Згідно з наказом, виданим 18 жовтня 2023 року, було ініційовано процес структурної реорганізації юридичних відділів. Пізніше було затверджено регламент для нових підрозділів та оновлену організаційну структуру.

Наказами від 19 та 20 червня 2024 року ліквідували департамент правового забезпечення, департамент судової роботи та відповідні посади, а також затвердили зміни до штатного розпису.

16 липня 2024 року позивачку повідомили про її звільнення через скорочення штатної одиниці, водночас їй було запропоновано список доступних вакантних посад.

Співробітниця подала заяви на отримання посади уповноваженого з антикорупційної діяльності та успішно завершила необхідне навчання. Проте 16 вересня 2024 року ця позиція була вилучена зі штатного переліку.

Крім того, заявниця подавала запит на вакансію керівника департаменту охоронних заходів, проте отримала відповідь про невідповідність своїм кваліфікаційним критеріям.

24 вересня 2024 року її звільнили у зв'язку зі скороченням штату працівників.

З 4 червня 2025 року позивачка отримала нову роботу в іншій компанії на посаді керівника відділу.

Правове управління та аналіз судової діяльності

Стаття 43 Конституції України забезпечує право на зайнятість та охорону від неправомірного звільнення.

Згідно з першим пунктом статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий контракт може бути припинено внаслідок змін в організації виробництва та праці, зокрема у випадку скорочення кількості або штату працівників.

Пункт 42 Кодексу законів про працю України stipulates, що в умовах зменшення кількості працівників або скорочення штатів перевага у залишенні на посаді надається тим співробітникам, які володіють більш високими навичками та ефективністю праці.

Згідно зі статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов'язаний особисто повідомити працівника про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці, а також надати йому альтернативні варіанти працевлаштування.

Суд також звернувся до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України, ухваленої 6 листопада 1992 року під номером 9 "Щодо практики судового розгляду трудових спорів". У цьому пункті підкреслюється, що суди повинні з'ясувати, чи мали місце зміни в організації праці та виробництва, чи були дотримані вимоги законодавства, а також чи мав працівник переважне право на продовження роботи.

Крім того, суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 569/4763/16-ц. Відповідно до неї визначальними критеріями для встановлення переважного права є рівень кваліфікації працівника та продуктивність його праці. Роботодавець має перевірити, хто з працівників має вищу або нижчу кваліфікацію та продуктивність праці.

Суд встановив, що в організаційній структурі "Укртрансгазу" справді відбулися зміни, в результаті яких була скорочена посада позивачки.

Суд також зазначив, що процес організаційних змін стартував ще в жовтні 2023 року. Після утворення нових структур відповідач здійснював переведення інших працівників на нові посади.

У той же час, рішення про скорочення посади позивача було ухвалене лише після того, як інші співробітники зайняли вільні місця в нових підрозділах.

Суд підкреслив, що законодавство не вимагає від працівника активних дій для збереження свого робочого місця. Навпаки, саме на роботодавця покладено відповідальність за вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності зайнятості працівника.

Суд вважає, що дії відповідача штучно ускладнили можливість позивачки зберегти своє місце роботи, що, в свою чергу, знецінило гарантії, закладені у статті 42 Кодексу законів про працю України.

Суд також взяв до уваги, що з числа запропонованих вакантних позицій позивачка обрала посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності та успішно пройшла відповідне навчання. Проте 16 вересня 2024 року відповідач вирішив виключити цю посаду зі штатного розпису.

У цьому випадку суд не отримав доказів наявності об'єктивних підстав, які б пояснювали, чому рішення щодо працевлаштування позивачки на вказану посаду не було ухвалено раніше.

Суд встановив, що "Укртрансгаз" не дотримався норм статей 42 та 49-2 Кодексу законів про працю України.

Яке рішення ухвалив суд?

Оболонський районний суд міста Києва у справі під номером 756/13398/24 ухвалив рішення про часткове задоволення позову.

Суд ухвалив, що наказ № 639 від 24 вересня 2024 року, який стосувався звільнення позивачки з посади керівника відділу юридичного супроводу ліцензованої діяльності на ринку природного газу в департаменті правового забезпечення АТ "Укртрансгаз", є незаконним та скасував його.

Позивачку поновили на цій посаді.

Також із АТ "Укртрансгаз" на її користь стягнули середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 703 760 гривень 40 копійок за період із 25 вересня 2024 року до 3 червня 2025 року включно, з урахуванням подальшого працевлаштування. Із цієї суми мають бути утримані податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Окрім цього, суд зобов'язав відповідача виплатити 10 000 гривень як компенсацію за моральні збитки.

В іншій складовій позовних вимог суд ухвалив відмовити.

Крім того, з АТ "Укртрансгаз" на користь держави було стягнуто судовий збір у сумі 8 468 гривень і 80 копійок.