Трамп вновь находит поводы для критики Гаагского суда. Какие причины стоят за его действиями и как это повлияет на процесс против Путина?

"МКС являє собою серйозну загрозу суверенітету США, оскільки прагне наділити себе правом притягати до відповідальності та навіть ув'язнювати американських військовослужбовців і чиновників, які діють задля національної безпеки США", - зазначається в заяві Державного департаменту, опублікованій 13 липня.

Того ж дня очільник Держдепу Марко Рубіо опублікував у Wall Street Journal статтю, де заявив, що Міжнародний кримінальний суд та його союзники "прагнуть створити постійний світовий трибунал із майже необмеженими повноваженнями".

"Саме зараз МКС та його союзники ведуть війну проти нашої країни. Не кулями чи ракетами, а статутами, угодами та силою так званого міжнародного права", - заявив також Рубіо у спеціальному відеозверненні.

Це рішення Вашингтона відкриває нову главу в довготривалому протистоянні між США та організацією, що була заснована для боротьби з найсерйознішими міжнародними злочинами.

Адміністрація американського президента Дональда Трампа стверджує, що МКС загрожує американському суверенітету, тоді як прихильники суду вважають його одним із небагатьох механізмів, здатних притягувати до відповідальності навіть найвпливовіших посадовців світу.

Раніше американські адміністрації різних політичних таборів неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що суд може використовувати свої повноваження для переслідування громадян держав, які не є сторонами Римського статуту, як-от Сполучені Штати.

Однак, із відновленням Трампа на посаді президента в Білому домі, ситуація змінилася: риторика перетворилася на конкретні дії. Сполучені Штати почали інтенсивніше тиснути на Міжнародний кримінальний суд, зокрема, запровадивши проти нього санкції.

На цьому фоні нещодавнє повідомлення державного секретаря, у якому він анонсував кампанію зі "знищення загрози" від Міжнародного кримінального суду, стало новим етапом загострення конфлікту між Вашингтоном і гаазьким судом.

Проте, існує певний ризик для України внаслідок цієї "війни".

Протистояння на десятиліття

Міжнародний кримінальний суд, який має свою штаб-квартиру в Гаазі, Нідерланди, був офіційно заснований у 2002 році після того, як Римський статут набрав чинності. Цей суд є першим постійним міжнародним органом, створеним для проведення розслідувань та покарання осіб, які підозрюються у скоєнні найгрубіших злочинів, що становлять загрозу для міжнародної спільноти.

Концепція заснування постійного міжнародного кримінального суду здобула значну підтримку після жорстоких збройних зіткнень на Балканах у 1990-х роках і геноцидальних подій у Руанді.

МКС виступає як суд останньої інстанції, втручаючись лише в тих випадках, коли національні суди не в змозі або не бажають здійснювати ефективне розслідування чи карати винних.

Юрисдикція цього суду охоплює злочини, вчинені після 1 липня 2002 року, що сталося після впровадження Римського статуту.

На сьогоднішній день 125 країн ратифікували Римський статут.

Ще понад три десятки підписали документ, однак досі не завершили процедуру його ратифікації.

Одночасно ряд впливових країн так і залишилися осторонь від Міжнародного кримінального суду. Зокрема, Сполучені Штати підписали Римський статут у 2000 році, але не здійснили його ратифікацію.

З моменту створення Міжнародної космічної станції Вашингтон прагнув зменшити шанси на переслідування американських громадян.

У 2002 році Сполучені Штати намагалися отримати особливі гарантії для своїх військовослужбовців через Раду Безпеки ООН. Проте, після гучного скандалу, пов'язаного з жорстоким поводженням з іракськими військовополоненими, ці угоди не були продовжені.

У 2017 році, під час першого терміну президентства Дональда Трампа, між Сполученими Штатами та Міжнародним кримінальним судом виник конфлікт. Головна прокурорка Фату Бенсуда ініціювала розслідування щодо можливих катувань осіб, підозрюваних у тероризмі, які мали місце за адміністрації Джорджа Буша, в рамках більш обширного розслідування війни в Афганістані.

У відповідь на ці події адміністрація Трампа запровадила санкції проти суддів, а колишній державний секретар Майк Помпео висловив свою критику, охарактеризувавши його як корупціонера.

Потепління прийшло у відносини 2021 року, коли адміністрація президента Джо Байдена скасувала санкції Трампа, а новопризначений прокурор Карім Хан припинив розслідування подій в Афганістані.

Складний вибір для України

Повернення Дональда Трампа до президентського поста в 2024 році стало знаковим моментом у відносинах між США та Міжнародним кримінальним судом. Хоча раніше Вашингтон вже висловлював своє незадоволення діяльністю МКС, саме під час другого терміну Трампа ця критика набула форми санкційних заходів.

Безпосереднім приводом стало рішення суду видати ордери на арешт найвищих посадовців Ізраїлю - одного з ключових союзників США. У листопаді 2024 року МКС застосував це щодо прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта.

Уже в лютому 2025 року президент США підписав указ про запровадження санкцій проти "осіб та членів їхніх родин, які допомагають розслідуванням МКС проти громадян США або союзників".

Далі санкційний тиск лише посилювався: спершу США вдарили санкціями по суду в червні, а потім - у серпні.

Ну а тепер державний секретар Марко Рубіо пообіцяв, що Сполучені Штати готові "ліквідувати МКС цеглина за цеглиною, якщо буде потрібно".

Ці висловлювання стали чітким сигналом з Вашингтона про намір продовжувати тиснути на міжнародний суд.

Для України суперечка між Вашингтоном і Міжнародним кримінальним судом становить серйозну загрозу.

Київ визнали юрисдикцію міжнародного суду щодо злочинів, вчинених на українських землях, а Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт низки російських посадовців, серед яких і президент Росії Володимир Путін. Це робить будь-який тиск з боку США на суд важливим, оскільки він може вплинути на один з основних міжнародних інструментів, що забезпечують відповідальність Росії за її агресивні дії проти України.

Проте внаслідок цього військова допомога з боку Сполучених Штатів може виявитися під загрозою.

У згадуваній на початку заяві Державного департаменту, що містить опис та аргументацію кампанії з "нейтралізації загрози, яку Міжнародний кримінальний суд становить для американських інтересів", підкреслено, що в рамках цієї ініціативи не будуть використані заборонені дипломатичні методи. Кампанія передбачає широкий спектр дій, починаючи від дипломатичного тиску та закінчуючи економічними і політичними санкціями проти осіб і країн, які, на думку Вашингтона, сприяють підвищенню впливу МКС.

Окремо згадано країни, які продовжують співпрацювати із судом, але водночас отримують допомогу від Сполучених Штатів".

Вашингтон має намір ввести "поглиблений контроль" стосовно цих країн.

Сполучені Штати закликають держави, які "співпрацюють із американськими правоохоронними структурами та збройними силами, або отримують вигоди від "парасольки безпеки" США", відмовитися від визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо переслідування американських чиновників та військовослужбовців.

"Ця адміністрація не залишиться бездіяльною, коли МКС і його партнери намагаються загрожувати нашій нації. Якщо вони думають, що можуть відняти наш суверенітет, ми покажемо їм, що таке справжня американська відвага," - підкреслив Марко Рубіо.

Фактично США пропонують союзникам вибір.

З одного боку, є підтримка позиції США стосовно Міжнародної космічної станції, а з іншого - активна участь у глобальній системі кримінального правосуддя.

Для ряду європейських країн це питання є надзвичайно важливим, оскільки вони є підписантами Римського статуту та активно підтримують юрисдикцію суду, вважаючи її одним з основних інструментів у боротьбі з безкарністю за серйозні міжнародні злочини.

Подальше протистояння між США та МКС може стати не лише перевіркою для самого трибуналу, а й серйозним випробуванням для всієї системи міжнародної відповідальності, що була встановлена після Другої світової війни.

Щодо українського інтересу, то, на щастя, розслідуванням воєнних злочинів Путіна займається нині не лише МКС - у травні 2026-го на засіданні Комітету міністрів Ради Європи схвалили процедуру запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії.

Передбачається, що він почне свою діяльність вже в наступному році.