Як генерують прибуток кінотеатри від фільмів: особливості їх бізнес-моделі -- Delo.ua

Команда Dilo розібралася, на чому насправді заробляють українські кінотеатри, чому вартість квитків зростає повільніше за інфляцію, як мережі переживають блекаути та обстріли і чи вигідно взагалі утримувати цей бізнес під час війни.

Скільки заробляють кінотеатри в Україні

Ліцензію на показ фільмів мають майже 300 компаній, проте більшу частину ринку ділять між собою близько десятка гравців. Найбільший із них -- мережа Multiplex із 27 кінотеатрами та 171 залом, яка належить родині Трофименків (Всеволоду Трофименку, його батькові Володимиру та сестрі Ксенії).

Цікаво відзначити, що ринок кінопоказу демонструє зростання навіть у період війни. У 2025 році всі ліцензовані компанії реалізували квитків на суму 4,1 млрд грн, що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Зокрема, продажі компанії Multiplex досягли 2,1 млрд грн, що перевищує торішні результати на 18%.

Як зазначив СЕО Multiplex Роман Романчук в липневому інтерв'ю для нашої редакції, головним драйвером зростання стала не так підвищення цін, як сила контенту. Так, у 2025 році на екрани вийшло кілька фільмів, які й забезпечили основний потік глядачів. Найкасовішими стали:

"Зоотрополіс 2" зібрав 67,6 мільйона гривень у касах, а кількість проданих квитків склала 352,7 тисячі.

* "Ліло і Стіч": 57,2 млн грн зборів, понад 320 тис. проданих квитків.

Протягом останніх чотирьох років ціни на квитки в онлайн-продажу зросли близько на 20%, що є значно нижчим за темпи інфляції та знецінення гривні.

За словами Романчука, діяльність кінотеатрів не залежить безпосередньо від курсу долара, хоча валютна складова все ж присутня у витратах. Основним фактором, що стримує підвищення цін, залишається платоспроможність глядачів. Очевидно, що середній українець не став багатшим у відповідь на коливання курсу долара, тому мережа свідомо шукає баланс, щоб кіно залишалося доступним видом розваги; інакше кількість покупців квитків значно зменшиться.

Які інші джерела доходу мають кінотеатри, окрім продажу квитків?

Однак, збут квитків не є єдиним способом отримання доходу для кінотеатрів. Значну частину їхнього доходу складають бари та маркетингові точки з продажу попкорну. Цей сегмент забезпечує близько 37% загального доходу компанії, хоча точний відсоток може варіюватися залежно від формату конкретної локації, зокрема, чи є там повноцінний маркет попкорну, традиційний бар або ж преміум-пункт обслуговування.

В українському кінематографі також спостерігається значний прогрес. У 2025 році документальний фільм "Антарктида" режисера Антона Птушкіна став справжнім сенсацією, встановивши рекорд відвідуваності серед українських стрічок із понад 203 тисячами глядачів. Загалом частка українських фільмів у прокаті в 2025 році склала 14%, що вражає, адже до початку повномасштабного вторгнення цей показник був лише близько 5%.

Причини, чому індустрія кінотеатрів продовжує відчувати тиск.

Незважаючи на збільшення касових зборів, індустрія зазнає значного зниження кількості відвідувачів у порівнянні з довоєнними часами. Якщо розглядати порівняльні дані, мережа Multiplex наразі демонструє зниження приблизно на 44% у порівнянні з базовим роком 2019. У першій половині 2026 року, завдяки сильному контенту, компанія зафіксувала невеликий приріст, що становить лише кілька відсотків, менше 5%.

Одним із головних факторів тиску на рентабельність є зростання тарифів на електроенергію. Раніше Multiplex платив близько 5 грн за кіловат-годину, тоді як зараз у періоди активного використання генераторів та імпортованої електроенергії ціна може сягати 30 грн, тобто комбінований тариф зріс більш ніж на 500% порівняно з довоєнним рівнем.

Згідно з висловлюваннями Романчука, для деяких кінотеатрів у мережі ціни на квитки фактично знижують маржинальність до нуля, в той час як інші заклади вдається хоча б зберігати беззбитковість. Протягом війни Multiplex вкладав більше 10 млн грн у генератори та супутні інфраструктурні елементи, з яких приблизно 4 млн грн було витрачено вже в першій половині 2026 року.

Безумовно, конфлікт призвів до значних втрат для мережі, зокрема й матеріальних. З дев'яти об'єктів, які постраждали від ракетних атак, три стали безповоротно втраченими. Це сталося в Маріуполі, Кривому Розі та Запоріжжі, де торговий і розважальний центр зазнав трьох прямих ударів, внаслідок чого його конструкція була повністю зруйнована.

Шість пошкоджених кінотеатрів успішно відремонтовані. Серед них – заклади в київських торгових центрах Retroville та Lavina Mall, одеському Riviera, а також харківських "Дафі" і Nikolsky. Загальна вартість збитків, завданих мережі через руйнування, перевищила 20 мільйонів доларів.

Яскравим прикладом служить кінотеатр на Салтівці в Харкові. Через істотне зниження відвідуваності, зумовлене безпековою ситуацією, він деякий час зазнавав фінансових втрат, а мережа була змушена працювати на мінімальних потужностях, закривши два зали. Вийти на беззбитковість вдалося завдяки партнерській угоді з власниками торгово-розважального центру, які прив’язали орендну плату до реального обсягу продажів, а також завдяки оптимізації витрат. Як зазначив Романчук, мережа свідомо продовжує функціонування цього кінотеатру як частину соціальної відповідальності перед мешканцями Харкова, яким сьогодні особливо важливо отримати емоційне розвантаження.

Врешті-решт, не кожному учаснику ринку вдається зберегти свою присутність. Наприклад, мережа "Лінія кіно" цього року припинила діяльність кінотеатру в ТРЦ "Магелан", який функціонував більше 20 років. Це сталося після закриття кінозалу в Івано-Франківську навесні.

Як кінотеатри функціонують у період блекаутів

Окремим викликом для галузі стали масові відключення електроенергії та тепла взимку. Кінотеатр "Жовтень" у мережі Multiplex продовжує функціонувати навіть під час блекаутів, коригуючи розклад показів та заходів відповідно до графіка роботи генератора. Це нагадує планування на основі погодних умов, проте вартість генератора є вкрай високою.

Крім самих кінозалів, відключення впливають і на допоміжну інфраструктуру: коли у провайдера пропадає інтернет, каси втрачають можливість продавати квитки, а контролери не можуть перевіряти електронні білети на вході. Персонал кінотеатру "Жовтень" винайшов спосіб адаптуватись, надаючи мобільний інтернет зі своїх телефонів для кас і продовжуючи обслуговувати глядачів традиційним методом.

Інший шлях обрав бутиковий кінотеатр Kino42, що знаходиться в Подолі на території готелю, обладнаного двома потужними генераторами та системою безперебійного електропостачання. Завдяки цим технічним рішенням, заклад здатний функціонувати у звичайному режимі навіть під час тривалих відключень електроенергії.

Блекаути ставлять перед дистриб'юторами кіно нові виклики, змушуючи їх коригувати дати виходу фільмів відповідно до непередбачуваного графіка роботи кінотеатрів. Кожен випадок блекауту має свої особливості, що ускладнює попереднє прогнозування наслідків. Іноді релізи доводиться відкладати, що є небажаним через конкуренцію з іншими фільмами, які також запланували вихід на ті ж дати. Навіть ті фільми, які вдається випустити вчасно, можуть зазнати суттєвих втрат у касових зборах під час тривалих відключень електроенергії.

Незважаючи на морози та відсутність електрики, глядачі продовжують відвідувати кінотеатри, хоча ситуація виглядає неоднозначно. Деякі спостерігачі відзначають, що люди іноді демонструють ще більший інтерес до перегляду фільмів, тоді як інші помічають певне зниження кількості відвідувачів у останні тижні, що можна пояснити або холодами, або зменшенням пріоритетності розваг у списку витрат.

Які події нас чекають попереду?

Попри військові загрози, тарифний тиск та нестачу кадрів, за словами Романчука, чисельність працівників компанії Multiplex зменшилася з 665 до трохи більше ніж 500. У зв'язку з цим, мережа має намір здійснити нові відкриття до кінця 2026 року та закладає в основний бюджет план із зростання доходів у гривнях на рівні приблизно 10%.

Компанія активно працює над розвитком експорту українського кіно. Хоча партнерства з польськими та іншими європейськими дистриб'юторами наразі приносять лише скромні доходи, окремі приклади, такі як прокат фільмів "Ну, мам!" та "Мавка. Лісова пісня" у Польщі, свідчать про те, що український контент може зацікавити не тільки глядачів з числа переселенців, але й ширшу європейську аудиторію.