Путін остаточно обрав найскладніший шлях загострення ситуації: українців повідомили про найпесимістичніший розвиток подій.
Після майже чотирьох з половиною років повномасштабного конфлікту Росія дедалі частіше адаптує свої військові стратегії, намагаючись компенсувати втрати та виснаження ресурсів. Це робить питання про можливі кроки Кремля найближчим часом надзвичайно актуальним. Багато аналітиків та військових експертів попереджають про ймовірну мобілізацію в Росії та можливий новий наступ вже восени, після виборів. Водночас значна частина фахівців не виключає, що Кремль може суттєво активізувати ракетно-дронові атаки на критичну інфраструктуру. Які виклики можуть постати перед українцями в найближчому майбутньому у цій війні? Портал "Коментарі" вирішив дослідити прогнози трьох моделей штучного інтелекту.
Фото: портал "Коментарі"
За оцінками чат-бота ChatGPT, Росія вже має можливість регулярно запускати сотні ударних дронів і десятки ракет протягом однієї ночі. Така стратегія дозволяє виснажувати українську систему протиповітряної оборони, завдавати ударів по енергетичній, транспортній та промисловій інфраструктурі, а також створювати постійний психологічний тягар на населення. Для Кремля це виявляється значно дешевшим і менш ризикованим методом ведення війни, ніж спроба здійснення масштабного наступу з великою кількістю військових сил.
Не можна повністю відкидати можливість масштабного наступу. Проте для того, щоб здійснити прорив на новому стратегічному напрямку, Росії потрібно зібрати значні резерви, техніку, боєприпаси та налагодити логістичні ланцюги. Навіть якщо такі спроби будуть реалізовані, скоріш за все, вони матимуть обмежений характер — зосереджуючи сили на певних ділянках фронту, щоб розтягнути українську оборону і змусити командування перекидати резерви.
Ймовірно, що можливе поєднання двох стратегій: інтенсивні авіаційні удари по тилових районах України разом із паралельним посиленням наземного тиску на сході або північному сході. Така комбінація здатна створити максимальний тягар для українських військових сил та держави в цілому.
Чат-бот Copilot стверджує, що найближчим часом найбільший ризик для України полягає у тому, що Путін може вдатися до комбінованого сценарію: посилення ракетно-дронових атак із паралельними спробами локальних наступів. Масовані удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі -- це вже перевірена тактика Кремля, яка має на меті залишити міста без світла й тепла, підірвати моральний дух населення та створити гуманітарну кризу. Такий сценарій особливо небезпечний восени та взимку, коли потреба в енергії зростає, а удари по критичних об'єктах можуть мати катастрофічні наслідки.
Водночас не можна виключати і нових наступальних дій на фронті. Кремль може спробувати використати виснаження українських ресурсів, щоб просунутися на окремих ділянках, наприклад на сході чи півдні. Це дозволило б йому заявити про "успіхи" та підняти мораль власної армії. Однак масштабний наступ виглядає менш реалістичним через втрати та дефіцит техніки, тому найбільш імовірним є саме сценарій ракетно-дронового терору, який дешевший і простіший для реалізації.
Згідно з аналітикою чат-бота Gemini, найгірший варіант розвитку подій для Путіна полягає в реалізації стратегії "всебічного задушення" через тотальний терор інфраструктури. В умовах браку ресурсів для нової великої атаки на Київ чи Харків, Кремль зосередить свої зусилля на авіаційних ударах.
Основна загроза полягає в можливому накопиченні достатньої кількості балістичних ракет для здійснення масованих атак на розподільчі потужності атомних електростанцій і залишки теплових електростанцій. Мета агресора полягає в тому, щоб занурити країну в повний тижневий блекаут, паралізувати промисловість, комунікації та водопостачання мегаполісів, водночас виснажуючи Збройні сили України постійним тиском на Донбасі.
Отже, всі три моделі штучного інтелекту вважають, що найжахливішим сценарієм є спроба Кремля досягти перемоги у війні шляхом створення масштабної енергетичної катастрофи, а не через великий наступ на суші. Путін прагнутиме зробити життя в мегаполісах нестерпним, щоб викликати нову хвилю біженців до Європейського Союзу, паралізувати внутрішню економіку та, через гуманітарну кризу, примусити українське політичне керівництво капітулювати на умовах Москви.
Портал "Коментарі" вже писав, що конфлікт між головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим став проявом значно глибших проблем у системі державного управління, а його наслідки можуть відчуватися ще тривалий час. Таку думку висловив політолог Олег Саакян.