Угода про безпілотники між Україною та США: Яким чином українські технології можуть розширити свої можливості

1 липня Україна розпочала експорт оборонних технологій до країн-партнерів. Це важливе рішення відкриває нові можливості для зростання виробництва, освоєння нових ринків і залучення іноземних інвестицій. Країни-партнери, що мають міжурядові угоди з Україною в рамках ініціативи "Drone Deals", отримають можливість купувати українську зброю та технології, а також співпрацювати безпосередньо з вітчизняними виробниками.

Фото: SkyFall, Defender Media

Укладання контракту між українською компанією SkyFall та Airbus Defence.

Українські військові є природними союзниками для Спеціальних сил США. Обидві групи відзначаються своєю гнучкістю, винахідливістю та вражаючими інноваційними підходами. Хоча технології, розроблені українцями, можуть ефективно використовуватися будь-якими регулярними військовими формуваннями (що вже доведено через значні втрати для дезорієнтованих російських сил), їх впровадження саме у Спеціальних силах США є критично важливим. Основна перевага Спеціальних сил у конвенційній війні полягає в їхній здатності діяти як "помножувач сили" (force multiplier) – і в цьому вони справді вражаючі. Технології, створені в Україні, здатні підвищити цю можливість до абсолютно нового рівня.

Рекламные объявления

Міністерство закордонних справ створить список країн-партнерів, в той час як Міністерство оборони разом з іншими відповідними відомствами підготує перелік критично важливих товарів, які заборонено передавати. Реекспорт або передача третім особам можливі лише за письмовим дозволом України. У разі експорту продукції, виготовленої з використанням українських технологій, 20% від її вартості буде спрямовано до державного бюджету.

28 квітня Володимир Зеленський заявив, що "Drone Deals" стануть ключовим форматом експорту української зброї. Вони включатимуть виробництво та постачання безпілотників та оборонних систем, обмін технологіями та передачу бойового досвіду. Такі формати вже існують або розробляються з країнами Близького Сходу та Європи. Окрема пропозиція лежить на столі для американських партнерів.

Изображение: ОПУ

Глава держави України Володимир Зеленський

Давид Алоян, який займає посаду заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони, висловив думку про те, що Україна має намір розробити спільну архітектуру безпеки та співпрацювати з партнерами в перспективі. Основною метою є укладення довгострокових угод, які нададуть можливість українському оборонному сектору чітко уявляти, які ресурси можуть бути виділені на закупівлю вітчизняної зброї.

На сьогоднішній день, виробничі можливості української оборонної промисловості оцінюються приблизно в 55-60 мільярдів доларів США щорічно. Як повідомляє Українська Рада зброярів, сектор функціонує лише на 30-40% від своїх потенційних обсягів, оскільки уряд не здатен забезпечити достатню кількість замовлень.

Андрій Гриценюк, який займає посаду генерального директора українського кластеру оборонних технологій BRAVE1, вважає, що Україна має потенціал не лише для продажу окремих безпілотників, а й для впровадження концепції "Оборона як послуга" ("Defense as a Service"). Країна може запропонувати не тільки технічні засоби, але й експертизу в оптимальному використанні та інтеграції різноманітних систем.

Снимок: Зоряна Стельмах

Андрій Гриценюк займає посаду генерального директора українського оборонно-технологічного кластеру BRAVE1.

Україна та Сполучені Штати вже деякий час ведуть переговори про угоду про співпрацю в галузі безпілотних систем. Вашингтон зацікавлений у отриманні доступу до українських військових технологій та вивченні досвіду України, зокрема у сферах FPV-дронів, морських безпілотних апаратів та систем автономного управління. Посол України в США Ольга Стефанішина заявляла, що "в результаті роботи з Державним департаментом і Пентагоном розроблено проєкт рамкового документа, який зараз розглядається обома сторонами на різних інституційних рівнях".

Рекламные объявления

Від початку напруженості між США та Іраном, Україна активно обмінювалася військовим досвідом та технологіями дронів-літаків з США та їхніми партнерами в регіоні Перської затоки. У своїй розмові з Fox, державний секретар США Марко Рубіо охарактеризував Збройні сили України як "найсильнішу та найпотужнішу" армію в Європі, підкресливши, що їхній досвід дозволив розробити нові тактики, методи, обладнання та технології, які сприяють формуванню унікальної гібридної асиметричної війни. Це є природною сферою діяльності для Спеціальних операцій США.

Міністр оборони США Піт Геґсет оголосив, що Пентагон відправив додаткових фахівців до України для вивчення використання дронів у бойових умовах, як в наступальних, так і в оборонних операціях. Це робиться з метою отримання уроків з конфлікту та їх впровадження в реальному часі в американські збройні сили. США тепер повинні перейти від простого спостереження до активної адаптації та застосування отриманих знань.

Изображение: war.gov

Міністр оборони США Піт Хегсет під час демонстрації 18 прототипів безпілотників американського виробництва в Пентагоні, 16 липня 2025 року.

Міністерство оборони США вже звернулося з проханням протестувати низку українських оборонних продуктів, включаючи безпілотні системи та системи радіоелектронної боротьби. Схоже, США зацікавлені в отриманні доступу до технологій та прав інтелектуальної власності, які дозволили б їм відтворити ці системи. Штаб-квартира американських ССО, Командування спеціальних операцій США (USSOCOM), повинна відігравати провідну роль у цих зусиллях.

Сьогодні Україна володіє унікальним досвідом у застосуванні дронів у контексті повномасштабної війни, що не має аналогів у світі. США терміново потрібно адаптувати свої збройні сили до нових реалій ведення бойових дій, які характеризуються активним використанням FPV-дронів, автоматизованих систем розвідки та широким впровадженням безпілотних літальних апаратів. Це вимагає оновлення військових доктрин країни.

На слуханнях у Комітеті Сенату США зі Збройних Сил секретар армії Дрісколл зазначив, що "інтегрована операційна система "Дельта" України, яка базується на модульній відкритій архітектурі, є просто вражаючою. Вона здатна об'єднувати всі дрони, сенсори та вогневі платформи в єдину мережу. На жаль, ми не маємо подібної спроможності".

Українські виробники безпілотників, зокрема F-Drones, вже виграють контракти в рамках U.S. Drone Dominance Program, яка впроваджується Defense Innovation Unit при Пентагоні, має бюджет 1 мільярд доларів, та передбачає закупівлю понад 200 000 недорогих безпілотників для армії США до 2027 року. Для США це спроба швидко перейняти досвід України з масового використання безпілотників.

Снимок: Зоряна Стельмах

Українська оборонна компанія F-Drones планує запустити свій перший складальний та виробничий центр на території США після укладення контракту з Пентагоном. Відповідну інформацію було опубліковано в пресрелізі офісу конгресвумен Марсі Каптур. Компанія F-Drones вкладає 18,4 мільйона доларів у цей виробничий проект, розташований у Голланді, штат Огайо, який забезпечить створення не менше 300 нових робочих місць.

Рекламные объявления

Новий складальний та виробничий центр задовольнятиме потреби США та їхніх союзників у FPV-дронах, інших безпілотних системах, а також у навчанні та тестуванні. Проєкт також включає розширення виробництва, навчання персоналу, локалізацію ланцюга поставок та довгострокове розширення діяльності компанії в США. Генеральний директор F-Drones Стас Хутор заявляє, що компанія підтримує концепцію майбутньої "Угоди про безпілотники між США та Україною" та має на меті сприяти зміцненню безпеки та технологічного лідерства України та США.

У квітні 2026 року США вперше застосували українські безпілотні надводні апарати Magura під час військових маневрів на Філіппінах, повідомляє Bloomberg. Олег Рогінський можно перефразировать как Олег Рогінський., генеральний директор компанії Uforce, яка виробляє ці морські безпілотники, відзначив зростаючий міжнародний інтерес до таких систем. Компанія активно веде переговори з державами Індо-Тихоокеанського регіону і розглядає можливість відкриття принаймні двох виробничих потужностей у цьому регіоні.

Изображение: focus.ua

Олег Рогінський можно перефразировать как Олег Рогінський.

Інтерес Сполучених Штатів зростає на фоні революційних змін у використанні безпілотних технологій, які Україна реалізує протягом останніх чотирьох років. Це також пов'язано з досягненнями Києва в 2026 році. Українські оборонні сили змогли стабілізувати фронтову лінію завдяки швидкому прогресу у розвитку дронів, а також суттєво збільшили кількість дальніх атак на російські позиції. Темпи просування російських військ сповільнилися до рекордно низьких рівнів, найнижчих з 2023 року. Оборонні сили України успішно провели декілька контрнаступальних операцій.

За перші чотири місяці 2026 року було зафіксовано 123 000 верифікованих втрат серед росіян, завданих дронами, за даними Сил безпілотних систем. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський стверджує, що протягом першого півріччя 2026 року Збройні сили України вбили або серйозно поранили 183 500 російських солдатів. За цей час Росія рекрутувала 180 500 людей. Співвідношення втрат на лінії фронту, за оцінками, становить у середньому вісім до одного на користь України, а наступальні можливості російської армії були значно зменшені, оскільки щомісячні втрати живої сили почали перевищувати темпи поповнення.

Протягом року вплив українських дронів значно зріс, переходячи від завдань, спрямованих переважно на штурмову піхоту, до цілеспрямованого полювання на екіпажі безпілотників, артилеристів та інших спеціалістів. Знищення ворожих БПЛА стало частішим, а наслідки від відключення Starlink відчутні. Систематично знищуються також Wi-Fi мости.

Сили безпілотних систем Збройних сил України продовжують розвиватися. Це спеціалізований рід військ, орієнтований на експлуатацію безпілотних і роботизованих систем у повітряному, морському та наземному середовищах. Хоча цей підрозділ складає лише близько 2,5 % від загальної чисельності Сил оборони, він завдає 35 % втрат противнику. За наявними даними, підрозділ перевищив 10 000 вбитих або поранених противника щомісяця, вражаючи приблизно 35 000 - 40 000 ворожих цілей за той же період.

Изображение: 1 ОШБ "Да Вінчі"

Оператори дронів 1-го ОШБ "Да Вінчі".

Протягом весни 2026 року кіл-зона FPV-дронів досягла 20-30 кілометрів, за словами Головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського та інших військових. Зона постійного ризику для піхоти, логістики та евакуації значно збільшилася. Увесь рух у цій зоні відстежується, що суттєво обмежує маневрування силами та засобами і логістику. У міру вдосконалення технічних можливостей (дронів) та тактики їх використання кіл-зона може досягти 50 км.

FPV-дрони, дрони-камікадзе та баражуючі боєприпаси повністю трансформують самі основи тактики та застарілих доктрин. Єдині сили, які систематично покращують свої можливості та досвід сьогодні, -- це українська та російська армії.

Рекламные объявления

Дрони кардинально змінили традиційні уявлення про військову стратегію, зокрема концепцію зосередження сил у визначених зонах. Тепер поле бою стало максимально прозорим, що прибирає фактор несподіванки, ускладнює формування великих підрозділів та перешкоджає миттєвим проривам вглиб території супротивника.

Дрони відкривають нові горизонти для зосередження вогневої потужності, зберігаючи при цьому децентралізований характер військових формувань. Сучасні наступальні операції тепер базуються на інтеграції вогню та озброєння (таких як повітряні сили, артилерія та FPV), а не на традиційній концентрації бронетехніки та маневрових дій.

У останні роки багато великих механізованих штурмів у конфлікті між Росією та Україною завершувалися невдачею для атакуючих. Як наслідок, просування сил, що атакують, відбувається надзвичайно повільно, оскільки вони спираються на невеликі підрозділи. Крім того, великі логістичні центри втратили свою ефективність; система постачання стала максимально децентралізованою.

Изображение: 412-я бригада Nemesis Специального Бронированного Службы

Ударний дрон на старті

Сили оборони України ефективно розробили нову тактику, в якій дрони, піхота, артилерія, бронетехніка, наземні роботизовані системи, розвідка та радіоелектронна боротьба інтегровані в єдину структуру для наступальних та оборонних операцій. Дрон більше не є лише допоміжним інструментом для піхоти. 15 квітня 2026 року Міністерство оборони України оголосило про розгортання дронових штурмових підрозділів, які інтегрують повітряні та наземні дрони з піхотою в єдину систему.

В зоні конфлікту українські військові намагаються поступово зменшити свою фізичну присутність, активно впроваджуючи безпілотники та наземні роботизовані системи (НРК) у значних обсягах. Як повідомив Ігор Федірко, генеральний директор Української ради зброярів, протягом минулого року армія отримала близько 15 000 НРК. У своїй нещодавній промові командир 3-го корпусу Андрій Білецький підкреслив, що до кінця року він має намір замінити одну третину особового складу піхоти на роботизовані комплекси.

Ознайомтеся також із темою: "Ми продемонстрували потенціал платформ, про які вони навіть не підозрювали". Це розповідь про участь українського НРК "Сімба" у навчаннях НАТО.

Проте в даний момент на фронтовій лінії відзначається нестача НРК. У першому півріччі 2026 року Міністерство оборони України планує придбати 25 000 комплексів. В цілому, річна мета полягає в тому, щоб забезпечити військових більше ніж 50 000 безпілотників наземного типу, відповідно до слів Президента Володимира Зеленського.

На початку квітня 2026 року Міністерство оборони України оголосило, що одним із його пріоритетів є перехід 100 % фронтової логістики на НРК, щоб зменшити ризики для військових. За даними Міністерства оборони України, з початку 2026 року кількість підрозділів, які використовують наземних роботів, зросла зі 117 до 230. За словами Міністра оборони Михайла Федорова, з початку року українські військові здійснили понад 50 000 логістичних та евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів.

Изображение: Tencore

Передача НРК TerMIT может быть переформулирована как "Трансляция НРК TerMIT".

Німеччина профінансувала постачання 2 000 українських НРК TerMIT в Україну протягом 2026 року. Згідно з планами, виробництвом займатиметься Quantum Tencore Industries, спільне підприємство між Quantum Systems та українською компанією Tencore, яка вироблятиме українські системи, використовуючи німецькі промислові потужності. За даними Tencore, понад 3 000 платформ вже розгорнуто в Україні та використовуються більш ніж 50 бригадами Сил оборони України.

Рекламные объявления

У квітні 2026 року міністр оборони Михайло Федоров підкреслив, що сегмент національних розробок у сфері оборонних технологій став одним з найшвидше розвиваючихся у Україні. Внаслідок повномасштабної війни цю галузь довелося формувати практично з нуля, і на сьогодні вона перетворилася на повноцінний ринок з понад 280 підприємствами та більше 550 інноваційними рішеннями.

Логістичні операції та евакуація поранених залишаються одними з основних завдань, які виконуються НРК. Серед інших часто виконуваних завдань можна виділити мінування та розмінування. Наступними за значущістю є інженерні, розвідувальні та бойові місії. Також були зафіксовані випадки використання цих систем у ролі дронів-камікадзе, а також як платформи для запуску FPV-дронів або для проведення операцій у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).

НРК на даний момент є абсолютно критично важливими для реалізації логістичних завдань, таких як транспортування боєприпасів, пального і продуктів харчування. Через активне використання дронів, будь-яке переміщення на фронті виявляється надзвичайно ризикованим. В середньому одна логістична платформа виконує лише кілька рейсів. Проте саме в цьому полягає основа роботизованої логістики: замість людей у небезпечні зони відправляються машини.

Зображення: підприємство 'Квертус'

РЕБ Mirage ЗСУ можно переформулировать как "Система радиоэлектронной борьбы Mirage для зенитных средств".

Розвідувальні безпілотники виконують функцію виявлення ворожих позицій, вогневих точок, логістичних засобів та місць розташування операторів БПЛА. Ударні дрони та роботизовані наземні комплекси нейтралізують ворожі вогневі точки, обмежуючи їх здатність до оперативної відповіді. Таким чином, роль піхоти зосереджується на проведенні зачисток, фізичному контролі території та зміцненні позицій. Завдяки цим змінам, час, протягом якого особовий склад піддається вогневому впливу ворога, значно скорочується.

Одночасно нові умови бойових дій не свідчать про відмову від використання піхоти, артилерії, бронетехніки чи інших військових систем. Хоча присутність піхоти у найнебезпечніших зонах може зменшуватися, вона все ще відіграє важливу роль у контролі над територією. Артилерія залишається незамінною для забезпечення вогневої потужності, бронетехніка забезпечує маневреність і підтримку, а системи радіоелектронної боротьби є критично важливими для забезпечення виживання піхотних підрозділів.

Україна активно впроваджує технології дистанційного управління для розвідувальних і ударних систем, включаючи дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. Ведеться розробка і розширення використання дронів-маток і важких дронів-ретрансляторів, які дозволяють збільшити операційний радіус FPV до 30-50 км.

Термінальний автопілот впроваджується і вже активно використовується -- при наближенні до цілі, де радіоелектронна боротьба є найбільш активною, у разі втрати зв'язку деякі дрони летять автономно, використовуючи оптичне наведення. Також активно триває робота над створенням напівавтоматичних систем озброєння, керованих ШІ.

Україна також активно працює над створенням дронів-перехоплювачів — спеціалізованих безпілотних літальних апаратів, які мають на меті знищення повітряних цілей, таких як ворожі дрони-камікадзе та розвідувальні апарати. Серед найпоширеніших моделей можна виділити Sting, P1-SUN, LITAVR, Bullet, Octopus і STRILA.

Зображення: Міністерство оборони

дрон-ловець Octopus

В даний час кількість безпілотників настільки велика, що зенітні системи не можуть впоратися з їхнім знищенням через нестачу боєприпасів. Українські військові освоїли методи перехоплення дронів, застосовуючи власні безпілотники. З середини 2024 року Сили оборони України почали використовувати вдосконалені FPV-дрони для знищення російських розвідувальних безпілотних літальних апаратів.

З часом Збройні сили України отримали спеціалізовані модифікації, розроблені для протидії "Шахедам". У травні 2026 року країна зазнала наймасштабнішої атаки, коли на неї було надіслано рекордні 8 150 "Шахедів" та дронів-імітаторов, що в середньому становило 263 дрони щодня. Проте, показник перехоплення також вразив — 92% дронів були знищені.

Рекламные объявления

Згідно з різними даними, дрони-перехоплювачі здатні знищувати від 40% до 50% безпілотників "Шахед". Ціна на ці пристрої стартує з 1 000 доларів, що є значно економічніше порівняно з вартістю керованих зенітних ракет. В Україні налічується близько 50 підприємств, які займаються виробництвом дронів-перехоплювачів.

Російські сили почали частіше застосовувати реактивні безпілотники "Шахед" ("Герань-3"). Проте, незабаром з'ясувалося, що ці дрони також стали мішенню для українських дронів-перехоплювачів. Хоча останні ще не здолали швидкість "дронової ракети" "Герань-5", яка досягає 600 км/год, очікується, що рішення щодо цього питання з'явиться в найближчі місяці.

Дрони-перехоплювачі зазвичай оснащені автоматизованими системами для виявлення й захоплення цілей. Системи радіоелектронної розвідки здатні виявляти сигнали, що надходять від ворожих безпілотників. Низькопрофільні радари використовуються для визначення дистанції, висоти та швидкості цих об'єктів. Оператор контролює переміщення цілей у режимі реального часу, обирає конкретний об'єкт і віддає команду на атаку. Після цього система автоматично наводить дрон на обрану ціль, самостійно ідентифікуючи її та закріплюючись на ній.

Фото: пресслужба компанії "Дикі Шершні"

система Hornet Vision Ctrl

Також були створені та впроваджені дрони-перехоплювачі, які можуть управлятися дистанційно та вражати цілі на відстані сотень кілометрів. Оператори мають можливість працювати на значній відстані від наземної станції, зберігаючи контроль над великими територіями. Першою такою системою стала HORNET VISION Ctrl у поєднанні з дроном Sting. Завдяки цій технології, українські оператори вже знищили дрони "Шахед", перебуваючи на дистанції 500 км від місця їх запуску. За словами Михайла Федорова, більше десяти виробників вже інтегрували цю інновацію у свої системи.

Системи протиповітряної оборони, які історично покладалися на дорогі зенітні ракети для знищення великих ворожих повітряних цілей, зазнають значних змін. Враховуючи глобальний дефіцит зенітних ракет, акцент зміщується на розробку доступних альтернатив, таких як дрони-перехоплювачі. Ця тенденція була додатково підтверджена під час війни між США та Іраном.

Системи радіоелектронної боротьби втрачають свою результативність у зв'язку з переходом безпілотників на альтернативні частоти, впровадженням технологій машинного зору для точного наведення, а також використанням волоконно-оптичних БПЛА, які не підлягають впливу радіоелектронних систем.

Изображение: "Дикие Шершни"

Дрон-перехоплювач Sting - це новітній безпілотний апарат.

Наразі існує нагальна потреба у впровадженні систем фізичного ураження (hard-kill) для близьких бойових дій. Сучасні військові системи протиповітряної оборони з обмеженим радіусом дії не здатні ефективно протистояти малим безпілотним літальним апаратам. Для усунення цього дефіциту планується розробка дистанційно керованих бойових станцій (RCWS), оснащених малими радарами з активною фазованою антенною решіткою (AESA) та оптико-електронними системами наведення (EOTS), які забезпечать виявлення цілей, використовуючи машинне зір та сучасні системи управління вогнем.

Україна розпочинає впровадження турелей з інтегрованими системами штучного інтелекту на фронтових позиціях для перехоплення ворожих безпілотників. Перші прототипи вже пройшли тестування в реальних бойових умовах. Ці системи здатні автономно виявляти, відстежувати та розраховувати траєкторії ворожих БПЛА. Наразі ці турелі активно застосовуються в понад десяти підрозділах на лінії фронту.

Українські дрони поступово відходять від GPS до інерційних навігаційних систем та зіставлення карт, тим самим зменшуючи вплив російських систем радіоелектронної боротьби. Також розширюється використання "модернізованих" FPV-дронів -- які мають радіус дії 50 кілометрів і не підпадають під вплив російської радіоелектронної боротьби.

Наступним кроком у розвитку стане виникнення автономних роїв дронів, які зможуть функціонувати без необхідності в операторах для дистанційного управління. Декілька компаній в рамках кластеру Brave1 вже займаються проектами, пов'язаними з інтеграцією роїв дронів.

Поява дронів-перехоплювачів також скоротила життєвий цикл розвідувальних БПЛА на полі бою. Сучасні розвідувальні БПЛА -- це високотехнологічні та дорогі системи, оснащені захищеним зв'язком та потужною оптикою з можливостями тепловізійного зображення, здатні літати на великі відстані та проводити розвідку в умовах радіоелектронної боротьби.

Изображение: EPA/UPG

Бійець 116-ї механізованої бригади налаштовує безпілотний літальний апарат українського виробництва P1-Sun, щоб перехоплювати "Шахеди" та інші удари або розвідувальні дрони на півночі Харківщини, 20 травня 2026 року.

Тепер такі дрони можуть бути обмежені однією або кількома місіями, перш ніж їх зіб'ють. Лише російський елітний підрозділ "Рубікон", який спеціалізується на використанні FPV-дронів, повідомив про понад 2 500 збитих українських розвідувальних дронів за один рік.

В цих обставинах спостерігається збільшення інтересу до доступних, масових розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які можна використовувати без особливих вагань. Українські підприємства почали розробляти подібні рішення восени 2025 року. Ці БПЛА зазвичай запускаються вручну або за допомогою катапульти, здатні працювати на середніх відстанях (зазвичай до 50 км) протягом декількох годин.

Ціна варіюється від 3 000 до 5 000 доларів, що дає змогу виконувати розвідувальні місії без побоювань втратити дрон. Насправді, військові можуть здійснювати розвідку, поки вистачає заряду батареї та діапазону зв'язку, відправляючи ці недорогі дрони на місії "в один кінець". Тоді як дорожчі розвідувальні безпілотники продовжують використовувати для дальніх польотів, пошуку важливих цілей та операцій у складних умовах, які потребують літальних апаратів з покращеними оптичними системами та зв'язком.

Україна активно нарощує використання дронів середньої дальності (переважно 50-200 кілометрів, з окремими варіантами до 500 кілометрів) та дронів великої дальності (до 3 400 кілометрів). Одним із перших підрозділів, що почали реалізацію цих місій, став підрозділ "Примари" Головного управління розвідки (ГУР). Згодом до атак долучилися Сили спеціальних операцій (ССО), Сили безпілотних систем (СБС) та Служба безпеки України (СБУ).

В даний час на ринку представлено безліч моделей, серед яких можна виділити FP-1 і FP-2, Лютий, Рубака, Булава, RAM-2X, Anubis, Seth-Х, Морок, Бегемот, Січень, B-2, Darts та інші. Ці безпілотники здатні нести вантажі до 200 кілограмів.

Изображение: Защитник Медиа

Презентація безпілотного літального апарату Anubis у Берліні, що буде виготовлятися в Німеччині в співпраці з компанією Auterion.

Існує безліч моделей дронів середнього класу, кожна з яких призначена для виконання специфічних завдань. Менші й більш маневрені дрони, з обмеженою бойовою потужністю, активно шукають російську військову техніку. Натомість, більші дрони, які мають потужнішу бойову частину, націлені на знищення стаціонарних об'єктів. Деякі з цих апаратів обладнані системами виявлення цілей на основі штучного інтелекту та термінальним автонаведенням, що значно підвищує шанси на влучний удар, навіть у випадку втрати зв'язку.

Збройні сили України активно ліквідують ворожі системи протиповітряної оборони та радари, як на окупованих територіях, так і на самій території Росії. Всі складові багаторівневої системи ППО підлягають нейтралізації — від далекобійних установок, здатних перехоплювати балістичні ракети, до систем середнього та малого радіусів дії. Регулярно виходять з ладу радари, що відповідають за підсвічування та наведення, а також пристрої для далекого спостереження.

Регулярно здійснюються атаки на нафтопереробні підприємства, трубопроводи, порти, а також на об'єкти оборонної та хімічної промисловості. Географічна сфера та результативність цих ударів зростають. Якщо раніше українські операції зосереджувалися в основному на прикордонних зонах, то тепер дрони націлюються практично на всі регіони європейської частини Росії.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони України, у червні було здійснено удари за допомогою засобів глибокого удару, в результаті яких постраждали 11 російських нафтопереробних заводів, сім об'єктів, пов'язаних з паливною логістикою, а також вісім підприємств військово-промислового комплексу Росії. Серед цілей були нафтопереробний завод у Москві та нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі.

Україна розширила радіус дії своїх безпілотників до понад 3 000 кілометрів, що створило нові можливості для нанесення ударів по паливно-енергетичній інфраструктурі Російської Федерації. Це включає атаки на Омський нафтопереробний завод — найбільший в країні — а також можливість націлювання на критично важливі об'єкти видобутку нафти в Західному Сибіру, де зосереджено близько 87% загального видобутку сирої нафти.

Изображение: канал Exilenova+ в Telegram

Вогняна стихія на нафтопереробному заводі в Кстово внаслідок дронової атаки.

Не лише спеціалізовані підрозділи, розвідувальні служби чи сили спеціальних операцій, такі як СБС, ГУР, СБУ та ССО, починають розвивати свої можливості для глибоких ударів, але й армійські корпуси активізують свою діяльність уздовж лінії фронту. Наприклад, Корпус "Азов" здійснив низку атак на російську логістику в зоні Маріуполя, проникаючи на глибину до 150 кілометрів на тимчасово окупованих територіях. Ударні безпілотники 3-го армійського корпусу націлюються на важливі логістичні маршрути в Луганській області, досягаючи глибини до 200 кілометрів. Обидва корпуси, а також інші військові підрозділи, активніше атакують логістичні об'єкти в Донецькій області.

Водночас українські війська активізують атаки на мости, що сполучають анексований Крим з південними регіонами України, створюючи таким чином логістичні перешкоди для півострова. Після ушкодження мостів українські сили також знищують понтонні переправи, які встановлюють російські війська. Російська сторона стикається з серйозною нестачею систем протиповітряної оборони, що ускладнює протидію українським безпілотникам.

Систематичні удари вглиб Росії змушують передислоковувати дефіцитні системи, радари та ракети для захисту тилу, тим самим залишаючи незахищеними цілі ділянки лінії фронту. Після сотень ударів по радарах та пускових установках українські дрони полюють на російські військові транспортні та паливозаправні машини. Водночас залізниці -- які окупанти активно використовують для перевезення великої кількості військових вантажів -- також потрапляють під удар.

Зростання кількості атак сприяє знищенню ворожої логістики та тилової інфраструктури, включаючи вантажні автомобілі, склади боєприпасів, ремонтні бази, місця розташування військ, командні пункти та інші важливі об'єкти. Українська ударна кампанія викликає серйозні труднощі для російської логістики як на тактичному, так і на оперативному рівнях. Зона дії засобів середньої дальності охоплює всі окуповані території, які фактично перетворюються на нову зону ризику для росіян.

Російські сили, які займають південні райони України, стикаються з серйозними проблемами з постачанням. Внаслідок українських атак на нафтопереробні підприємства, спостерігається суттєва нестача пального, що впливає не лише на окуповані території, але й на численні області Російської Федерації.

Фото: VoidWanderer/wiki

ПКР Р-360 "Нептун" от конструкторского бюро ЛУЧ

Україна активно розвиває застосування малих крилатих ракет, таких як Areion (UAV-290), Барс і Рута, які здатні нести вантажі від 100 до 250 кілограмів. Крім того, у країні використовуються крилаті ракети, зокрема FP-5 Flamingo, що має діапазон понад 3 000 км і корисне навантаження до 1150 кілограмів. Також в арсеналі є ракета R-360 Нептун з дальністю до 280 км, R-360M (середня) з радіусом дії близько 500 км і R-360L (дальня), яка може вражати цілі на відстані близько 1 000 км, несучи вантажі від 150 до 260 кілограмів.

Київ планує старт масового виробництва балістичних ракет "Сапсан", які матимуть дальність до 500 кілометрів і зможуть нести корисне навантаження до 480 кілограмів. Окрім того, триває розробка ракет серії FP-7 з дальністю до 200 км та корисним навантаженням 150 кг, а також FP-9, що здатні досягати дальності до 850 км і перевозити до 800 кг корисного вантажу.

Україна також розробляє недорогу альтернативу ракетам Patriot -- ракету FP-7.x -- призначену для протидії балістичним ракетам. Масове виробництво ракети може розпочатися в серпні, згідно з заявами Fire Point. Цільова ціна становить не більше 700 000 доларів за ракету та 150 000 доларів за пускову установку, здатну нести чотири ракети. Ракета Patriot PAC-3 коштує 3,8 мільйона доларів, згідно з бюджетними оцінками армії США на 2026 рік.

На сьогоднішній день світовий попит на системи протиповітряної оборони суттєво переважає виробничі можливості. Щомісяця виготовляється приблизно 60 ракет-перехоплювачів PAC-3 для Patriot. Якщо Україні вдасться ефективно впровадити таку систему в боротьбі з російськими балістичними ракетами, вона стане перевіреною в умовах бою та важливим елементом українського експорту.

Це факт, що Україна зараз випереджає Росію за технологіями. Однак ця перевага не є статичною -- існує постійна гонка між новими технологіями та контрзаходами. Кожна технологія має свій цикл розвитку: концепція, прототип, валідація, виробництво, бойове розгортання, зворотний зв'язок та модернізація. За звичайних обставин цей цикл може зайняти роки. В умовах війни час між оновленнями вимірюється тижнями. Україна продовжує винаходити та впроваджувати нові технології швидше, ніж Росія чи будь-хто інший. І всі вони перевірені в боях проти "другої армії у світі", на відміну від більшості технологій, розроблених деінде.

Изображение: DevDroid

Укладання угоди між DevDroid та Kongsberg в рамках Конференції відновлення України 2026 року.

Оборонні компанії з України та Європи активно розвивають своє партнерство. Упродовж останніх кількох місяців було укладено ряд меморандумів про співпрацю, серед яких: угоди між SkyFall та Airbus Defence and Space, КБ Луч та MBDA, Українською бронетехнікою та MBDA, TAF Industries з PGZ, TAF Industries з Recas, DevDroid з Kongsberg, Frontline Robotics з Dropla, Roboneers з ARX Robotics, Ukrainian Unmanned Technologies з Haulotte, Fire Point з Hensoldt, Українською бронетехнікою з AviaNera Technologies, AIDronesUA з Njord Technology, Rovertech з STRONGHOLD AI, Frontline Robotics з Milrem Robotics, MAC HUB з Paramount Greece, а також багато інших угод.

Сполучені Штати стикаються з численними викликами, серед яких зростаючі витрати на підтримку традиційних збройних сил, здатних стримувати і перемагати супротивників, а також збільшення кількості потенційних ворогів, розташованих по всьому світові. Вирішення цих проблем може полягати у технологічному бумі, що виник на основі українського досвіду та інновацій. Ці новітні інструменти мають всі шанси на швидке впровадження у збройних силах західних країн, зокрема у військах США.

Якщо високопосадовці США зможуть зосередитися на впровадженні цих інноваційних підходів у структуру ССО, це може значно прискорити процес. ССО є, безумовно, найгнучкішими та найнетрадиційнішими силами, якими володіє Америка, і саме вони будуть залучені до боротьби з переважаючими супротивниками. Вони можуть значно підвищити швидкість і ефективність інтеграції цих нововведень. Це унікальна можливість величезного масштабу.

Настав час розширити співпрацю між оборонними компаніями США та України. Настав час для Drone Deal між США та Україною.