У Києві відбулася презентація книги, присвяченої Герою України, який двічі прорвався до заблокованої "Азовсталі".

Цю інформацію передає журналіст РБК-Україна.

Шлях розвідника: від АТО до авіаційних проривів у "Азовсталі"

Назар Боровицький народився 24 вересня 1993 року в Полтаві. Після школи навчався у Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей, а у 2011 році вступив до Національної академії СБУ, де був старшиною курсу.

У 2015 році він розпочав свою кар'єру в Службі безпеки України, отримавши спеціальну підготовку в Сполучених Штатах. Після цього активно брав участь у бойових операціях на сході України. Постійно працюючи над удосконаленням своїх військових навичок, оволодів професіями водолаза, сапера та інструктора спеціальних операцій, а також виконав близько ста парашутних стрибків.

У весняний період 2021 року Назар уклав угоду з Головним управлінням розвідки. Того ж року він активно долучився до евакуаційної операції української військової розвідки в Афганістані, за що отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня.

З перших днів повномасштабної війни Назар Боровицький брав участь у боях за Бородянку та Бучу, а згодом вирушив на Маріупольський напрямок.

Саме в цьому місці Назар взяв участь в одних із найнебезпечніших місій війни - авіаційних проривах до заблокованої "Азовсталі". Двічі він зміг дістатися до оточеного Маріуполя, доставляючи боєприпаси, медикаменти та підкріплення, а також евакуюючи поранених.

5 квітня 2022 року Назар загинув під час третього авіарейду. Його група летіла на допомогу екіпажу підбитого вертольота з пораненими захисниками "Азовсталі".

Російські військові знищили гелікоптер, який впав на відстані кількох кілометрів від фронтової лінії на території Запорізької області, що тимчасово знаходиться під окупацією.

Герой України Назар Боровицький (фото: kremenchukrda.gov.ua)

"Назар став моїм рятівником": розповіді близьких і товаришів по службі

Мати Героя Леся Боровицька розповідає, що в дитячі роки Назар мріяв стати пожежником або фермером. Однак, вже в 5-6 класах він почав усвідомлено готуватися до служби в армії.

"Назар відзначався добротою ще з дитинства, і саме тому інші діти завжди збиралися біля нього у дворі. Ми ніколи не стикалися з жодними проблемами з ним. Він постійно прагнув до самовдосконалення. Коли ставав свідком несправедливості, завжди готовий був прийти на допомогу тим, хто страждав," - поділилася вона.

Назар намагався якомога менше ділитися деталями своєї служби з батьками, аби зменшити їхні переживання.

"Останній раз я зустрічав свого сина 27 березня 2022 року, після звільнення Київської області. Я зрозумів, що він планував вирушити до оточеного Маріуполя, адже Назар говорив про можливість проникнення. Він міцно обняв мене, і тільки пізніше я усвідомив, що це була його прощальна обійма," - розповідає батько Богдан Боровицький.

Довгий час доля Назара залишалася загадкою. Його родина понад рік плекала надію, що він живий і, можливо, в полоні. Лише завдяки збігу ДНК, що склав 99,9%, вдалося підтвердити його особу. Назара поховали на Байковому цвинтарі в Києві.

"Для мене він живий. Я його досі чекаю, надіюсь на помилку ДНК. Я не змирилася і живу надією, бо не знаю, як жити без Назара", - сказала мати.

Батьки Назара Боровицького (джерело: Facebook/ГУР)

Один з товаришів Героя розповів, як у 2016 році, під час боїв у Мар'їнці в рамках АТО, він отримав шанс на життя завдяки його хоробрості.

"Це був мій перший стрілецький бій. Нас раптом почали обстрілювати, був хаос. Замість того, щоб самому бігти до укриття, Назар почав підганяти мене, бо я розгубився. За тиждень після штурму ми потрапили в це місце - там живого місця не було. Якби я тоді б ще хвилину завагався і Назар мене не підштовхнув - я б не вижив", - згадує військовий.

Інший товариш згадав про спільну евакуаційну операцію в Афганістані, яка відбулася в 2021 році.

"Тоді було дуже багато людей, дехто проривався таємно в автобуси, якими доставляли до літака. Ми привезли родину, але виявилося, що не всі члени були у списку. На борт усі не поміщалися. Назар тоді цим дуже перейнявся - не терпів несправедливості. Ми ледь не плакали, бо не змогли врятувати всіх", - згадує інший побратим.

У липні 2023 року Назар Боровицький отримав посмертно звання Героя України, супроводжуване нагородженням орденом "Золота Зірка".

"Бажано, щоб Назар залишився в пам'яті людей. Потрібно організовувати регулярні заходи на його честь, адже тільки завдяки повторюваності можна зберегти пам'ять", - підкреслює товариш Назара.

Книга-брошура є частиною проєкту ГУР "Видатні розвідники" (фото: Facebook/ГУР)

"Видатні розвідники" - ініціатива на вшанування ГУР.

Книга, що розповідає про Назара Боровицького, увійшла до складу інформаційно-просвітницького проєкту "Видатні розвідники", який віддає шану загиблим бійцям ГУР.

Основна ціль проєкту - зберегти спогади українських розвідників для нащадків.

"Ми триваємо з цим проєктом, аби подвиги українських героїв залишилися в пам’яті. Нові покоління як військових, так і цивільних повинні знати ці історії, вчитися на них і усвідомлювати істинну ціну свободи. Щоб вислів 'Герої не вмирають' не звучав як просто фраза, а набував справжнього змісту", - підкреслив представник ГУР Андрій Юсов.