Ігор Кононенко: «Ті, хто критикують модернізацію ФАПів у селах, самі лікуються за кордоном»

Сільська медицина вийшла на якісно новий рівень. Страшно згадати, що ще кілька років тому в більшості ФАПів не було води, каналізації, обдерті та обшарпані стіни ось-ось могли завалитись, а як карети швидкої допомоги працювали прогнилі радянські «УАЗики». Сьогодні ситуація кардинально змінилась. Лише в Київській області добудовують 17 нових ФАПів, триває реконструкція амбулаторій і обладнання їх відповідно до сучасних стандартів.

Два роки тому лише в одному із трьох ФАПів було водозабезпечення, третина з яких — це колодязі. Лише в одному з п’яти наявні санвузли.

Переоснащення амбулаторій уже врятувало життя Тетяни Кравець. Жінку півроку тому вдарила корова. Її груди посиніли і сильно боліли, спочатку вона не звертала уваги — думала, це все через удар.

«Хіба раз ударишся? З’явиться синець, поболить та й перестане. Потім я намацала гульку — теж думала, що це результат удару. Зайшла до фельдшерки — може, мазь якусь мені дасть. А вона каже: ˮУ нас тут нове обладнання завезли, давайте ми Вас на ньому перевіримоʺ. Зробила УЗД, аналізи, ще там щось і каже: ʺОй, бабусю! Треба Вам до Києва їхати в онкодиспансерʺ», — говорить жінка.

Вона одразу сильно злякалася — хворих на рак не раз бачила і знає, яка це страшна смерть, а їй уже 67 років — куди їхати?

«Я розплакалася. Думаю: все, помирати буду, дітям тільки клопоту додам. Але фельдшерка на мене накричала. Каже: ʺЧого ви тут розкисли? Якщо вчасно визначити — шанс повністю вилікуватись дуже великийʺ», — розповідає Тетяна .

Щорічно діагноз «рак молочної залози» встановлюють майже 16 тисячам українок. Це одна із ТОП-10 причин смертності жінок у нашій державі. Попри те, що цей вид раку дуже добре піддається лікуванню, відсоток смертності залишається досить високим. У Європі кількість діагностованих випадків більша, ніж в Україні, проте смертність значно менша. Саме через ранню діагностику європейські жінки мають вищий процент виживання у цій боротьбі. Важливо, 95% жінок мають шанс на повне одужання, якщо хворобу виявити на початковій стадії.

Фельдшер таки вмовила Тетяна Кравець поїхати до онкодиспансеру. Пухлина в неї виявилась злоякісна, однак метастази піти не встигли. Тож жінці зробили нескладну операцію, дали підтримувальну хімію — і хвороба повністю відступила.

«А якби ото не було в нас того обладнання, то сиділа б далі, і скільки б я прожила — кілька років максимум. Знаю, що всі ці апарати в село привіз депутат Кононенко, дай йому, Боже, здоров’я!» — говорить жінка.

Ігор Кононенко опікується модернізацією медзакладів у Васильківському та Обухівському районах. Він наголошує, кожна громада сама обирає, яким має бути її ФАП, чи їй достатньо приміщення на 60 квадратних метрів або ж потрібно на кілька сотень, а кошти на обладнання залучають як із державного бюджету, так і через різні благодійні фонди.

«Перше, що ми почали робити, модернізуючи медичну галузь на Київщині — це створення умов для роботи лікарів. Де можна — амбулаторії капітально ремонтуємо, де ремонтувати нічого — зводимо нові. За цей час заробітна плата фельдшерів зросла із 6–7 тисяч до 12 тисяч гривень. Де потрібно — забезпечуємо медиків службовим житлом. Тепер ми очікуємо і якісного покращення надання медичних послуг. Людина повинна йти у ФАП і знати, що її там привітно зустрінуть, оглянуть і зроблять усе необхідне, щоб їй допомогти», — зазначає Ігор Кононенко.

Європейська практика свідчить, що на рівні первинної ланки вирішують 70% звернень людей.

В Україні до переоснащення амбулаторій 80% людей оминали ФАП і зі своїми проблемами їхали одразу в район. Воно й зрозуміло, адже в селах, окрім стетоскопа, яким лікар прослуховує легені, не було майже нічого. Та й той міг бути зламаним.

Жителька села Марія пригадує, як намучилась зі своєю дочкою. Як з’ясувалося пізніше, у дівчинки були вроджені проблеми із серцем. Коли дитині ставало зле, доводилось їхати в район. Посеред ночі бігала будити сусідів, у яких є автомобіль, просила, щоб відвезли до лікарні.

«Тоді ми ще не знали про проблеми із серцем. Посеред ночі дитині погано, плаче, кричить. Біжиш до сусіда, будиш, просиш — швидкої ж у нас не було. В розвалюхи, яка стояла на подвір’ї ФАПу, ніколи не було бензину і вона ламалась по дорозі. Зараз ми знаємо, що викликав — і за 30 хвилин до нас доїжджає швидка, фельдшер із трьома сумками приладів і медикаментів заходить, одразу робить кардіограму. Якщо потрібно, робить укол. Ще й заодно тобі тиск виміряє, бо ж той із переляку скаче», — розповідає жінка.

В більшості нинішніх амбулаторій можна зробити ультразвукові та лабораторні дослідження, вакцинацію дітей і дорослих, електрокардіографію. В багатьох передбачено стоматологічний кабінет. У лабораторіях завдяки сучасному обладнанню є можливість зробити загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз.

«Я коли слухаю, як крикуни в парламенті кричать, що нічого в галузі не зроблено, що нічого не треба було чіпати, — мені хочеться їх узяти за комір і притягти сюди, у віддалені куточки Київщини. Хай люди їм розкажуть, як було раніше. Вони ж не уявляють, як люди живуть; вони не уявляють, що означає не мати можливості отримати медичну допомогу. Вони самі і їхні діти лікуються в дорогих приватних клініках, і часто за кордоном. І їм начхати на життя у селах», — говорить Ігор Кононенко.

Народний депутат наголосив, що те, що зараз зроблено — це лише перший етап.

«Вони там сміються, кричать: ʺЯка телемедицина? В селах і інтернету немає!ˮ. І що це означає, що на село треба плюнути? Чи, може, треба просто цей інтернет узяти і провести? Збудували лікарні — зробимо і сучасний інтернет. І тоді фельдшери одразу зможуть зв’язуватись і з районною лікарнею, і зі спеціалізованими клініками. Необхідну консультацію люди отримуватимуть тут, ми з вами це зробимо. І наші з вами діти будуть мати якісну медицина тут, де вони живуть», — стверджує Ігор Кононенко.

Історія одного ФАПу

6 лютого в селі Мар’янівка було відкрито новий фельдшерсько-акушерський пункт, збудований за інноваційною модульною технологією. Цю технологію активно застосовують європейські країни. Такий тип будівель не потребує фундаменту, однак за функціональністю і комфортом модульна споруда нічим не поступається капітальним. Конструкція настільки міцна, що може сягати трьох поверхів. Проект кожної будівлі індивідуальний. Тут площа становить 63 квадратні метри. ФАП забезпечений усім необхідним обладнанням для первинного прийому громадян.

До цього меддопомогу жителям надавали у старому, занедбаному приміщенні, яке не відповідало жодним технічним нормам, в одній із кімнат місцевого Будинку культури з туалетом на вулиці.

«Нам таке і не снилося. Ви й не уявляєте, скільки років ми оббивали пороги високих кабінетів, але все було марно. Чиновники розводили руками, бо новий фельдшерський пункт — це дороге задоволення. Тому дуже раді й дуже вдячні за такий подарунок долі, що знайшлась людина, яка нас почула. Уся громада вдячна Ігорю Віталійовичу за таку велику справу», — радіє жителька Мар’янівки Тетяна Миколаївна.

Залиште перший коментар.

Залиште коментар

Читайте також