Будинок – до Дня Святого Миколая
Історія багатодітної родини Атякіних із Жуківців, що на Обухівщині, сколихнула чи не весь район. Два роки тому посеред лютої зими сім’я з чотирма дітьми зосталася на згарищі.
Будинок спалахнув пізньої ночі, коли всі міцно спали. Пізніше пожежники припустять – лопнула труба димаря, що і стало причиною загоряння. Вогнеборці хоч і швидко зреагували на сигнал, але врятувати житло не вдалося. Безжалісний вогонь за лічені години перетворив старий дерев’яний будиночок на попіл.
«Це було у лютому місяці. Нас уночі розбудила кішка – кричала несамовито, – згадує страшні події сусідка Людмила Олексіївна. – Ми встали з чоловіком, побачили, що зайнялась будівля. Швидко прибігли, дітей забрали до себе – усі злякані, трясуться… Це жах – таке відчути».
Страшні події, які довелося пережити, і діти, і батьки згадують і досі, побачивши вогонь чи відчувши запах диму. Годі говорити про думки, які охопили батьків, коли прийшло розуміння того, що четверо дітей у мороз і холод залишилися без даху над головою. Тоді ж звістка про біду родини Атякіних розлетілася вмить усім селом.
Намагаючись хоч якось допомогти їм перезимувати, люди скинулися на вагончик, у якому до цього часу й гніздилася багатодітна родина.
«Ми тоді куди тільки не зверталися по допомогу, усі гроші, які мали і які дали люди, вклали у вагончик. Але ж самі розумієте, нас шестеро. Діти уроки вчать хто де, пишуть на табуретках. А самотужки назбирати кошти на новий будинок – нереально. Я – в декреті, працює один чоловік», – розповідає Валентина Атякіна.
Разом із головою села жінка неодноразово намагалася достукатись і до депутатів району, і зверталась по допомогу у різні інстанції, але все марно. Аж влітку, у рамках робочої поїздки Обухівщиною, до невеличкого села завітав народний депутат Ігор Кононенко. На зустрічі громада розповіла про проблему багатодітної сім’ї. Очевидно, бідою цієї родини перейнялись не тільки односельчани, а й сам депутат, бо лише за лічені тижні у двір Атякіних зайшли будівельники. Не пройшло й трьох місяців, як на місці обгорілих руїн виріс новенький просторий і красивий будиночок. Родина не тямить себе від щастя. Хто б міг подумати, недосяжна мрія стала реальністю!
«Немає слів, як ми вдячні Ігореві Віталійовичу! Ми й досі не віримо у своє щастя і вдячні Богові, що він послав нам цю людину. Він – єдиний, хто відгукнувся на наші звернення. Діти й досі не можуть повірити, що після тісного вагончика у всіх з’явиться окрема кімната», – не приховує емоцій пані Валентина.
Звичайно ж, усі, кому допоміг Ігор Кононенко, знають, що будь-яка розпочата справа не залишається без його особистого контролю. Тож нещодавно родина Атякіних зустрічала гостя на будівництві. Дивлячись на результати роботи, Ігор Віталійович наголосив будівельникам: головне – робити все на найвищому рівні та якісно. Він пообіцяв, що до свята Миколая будинок повністю буде готовий до заселення. Дітки із радістю показали гостеві свої майбутні кімнати, а також розповіли, що вже мріють якнайшвидше прикрасити ялинку та відсвяткувати свій перший Новий рік у новому будинку.