Зустріч між Зеленським і Трампом: санкції проти Росії залишаться в силі, проте Сполучені Штати мають обмежену кількість важелів впливу на Путіна.

У понеділок, 21 вересня, у Нью-Йорку розпочнеться сесія високого тижня дебатів Генеральної асамблеї ООН, на якій виступлять глави держав та урядів. Дональд Трамп виступить у вівторок, 22 вересня, а Володимир Зеленський – наступного дня. Також у цей день пройде окреме засідання, присвячене підтримці миру та безпеки в Україні. Замість Володимира Путіна на Генеральній асамблеї ООН у суботу, 26 вересня, виступить міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Навряд чи президент США довго перебуватиме в Нью-Йорку. Вже у четвер, 24 вересня, до Вашингтона з візитом має прибути лідер Китаю Сі Цзіньпін. Тож анонсована зустріч Зеленського з Трампом, хоч її ще й немає в графіку американського лідера, може відбутися 21-22 вересня. За словами постійного представника США при ООН Майка Волтца, Трамп прибуде до Нью-Йорка в понеділок вдень і візьме участь у політичних заходах у Trump Tower. До Вашингтона він повернеться у вівторок ввечері.

За інформацією українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зустріч між Зеленським і Трампом може призвести до укладення угоди про два типи перемир'я — в енергетичній та морській сферах. Київ, як відомо, вже давно підготовлений до такого розвитку подій. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан також неодноразово підкреслював, що Анкара направила пропозиції щодо зниження напруги в Чорному морі як Києву, так і Москві, і наразі очікує на відповідь. Проте Путін вирішив продовжувати ескалацію ситуації.

Чого очікувати від чергової зустрічі Зеленського з Трампом? Чи дійсно можливе встановлення енергетичного та морського перемир'я? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Фактори впливу на переговори: Трамп у слабкій позиції

Не дивлячись на те, що в графіку Трампа на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку ще немає зустрічі з Зеленським, варто згадати, як вони проводили переговори "на стільцях" у Ватикані на похороні Папи Франциска в квітні 2025 року. Тоді в графіках обох президентів цієї зустрічі теж не було. Та й відбулася вона через два місяці після величезного скандалу в Білому домі під час візиту Зеленського, коли команда Трампа звинуватила українського президента у невдячності, ще й дорікнула відсутністю костюма.

Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, ключову роль у організації зустрічі між Трампом і Зеленським у базиліці Святого Петра зіграли президент Франції Еммануель Макрон та тодішній прем'єр Великої Британії Кір Стармер. Вони сприяли тому, щоб обидва лідери сіли разом і поспілкувалися протягом приблизно 15 хвилин перед церемонією прощання з Папою Франциском. Тому, цілком ймовірно, що на цьогорічній Генеральній асамблеї ООН також можна очікувати на несподівану коротку зустріч між президентами США та України.

Щоправда контекст переговорів у Нью-Йорку кардинально відрізнятиметься від зустрічі у Ватикані.

По-перше, після двох невдалих військових операцій проти Ірану адміністрація Трампа опинилася в непростій ситуації.

По-друге, війна проти Ірану, яку США не можуть ні виграти, ні завершити, призвела до світової енергетичної кризи. Лише в Америці у вересні ціни на бензин та дизель підвищилися на 6% та 12% відповідно.

По-третє, через трохи більше ніж місяць на проміжних виборах до Конгресу республіканці, ймовірно, позбудуться більшості в Палаті представників. Крім того, залишається незрозумілим, чи зможуть вони утримати контроль над Сенатом.

Усе це має вплив на те, як Трамп сприймає Україну. Ще рік тому він вважав, що країна неминуче програє війну. Станом на квітень 2025 року адміністрація президента активно вела переговори з Кремлем: Трамп спілкувався з Путіним по телефону, помічник президента Росії Кирило Дмітрієв відвідав Вашингтон, а представник Трампа Стів Віткофф провів декілька раундів особистих зустрічей з Путіним у Росії.

Тоді ж адміністрація Трампа відкинула пропозицію Києва про припинення вогню хоча б на 30 днів до початку будь-яких серйозних переговорів. Цієї позиції, як бачимо, у Вашингтоні дотримуються й дотепер. Щоправда українські удари по цілям всередині РФ дещо змінили переконання Трампа про неминучість поразки України лише тому, що Росія має більшу територію і кількість населення. Проте і США після фактичного програшу в Ірані вже не мають великої кількості засобів впливу на Москву.

Чи може бути досягнуто перемир'я: санкції, накладені на Росію, не будуть скасовані.

Наступна зустріч між Зеленським і Трампом запланована на період після візиту зятя Трампа, Джареда Кушнера, разом зі Стіва Віткоффа до Москви та Києва на початку вересня. Ця зустріч також відбудеться напередодні можливого відновлення тристоронніх переговорів між США, Україною та Росією в Абу-Дабі. Як повідомлялося раніше на ТСН.ua, на цих переговорах планують обговорити поступове зменшення авіаударів і питання судноплавства в Чорному морі. Трамп нещодавно анонсував можливість енергетичного миру між Україною та Росією, хоча Київ неодноразово пропонував такі ініціативи, проте Москва ніколи не давала згоду на це.

Президент Зеленський заявляв, що Україна запропонувала партнерам таку домовленість із Росією, яка зупинить знищення української критичної інфраструктури -- продовольства, енергетики та інших елементів базового забезпечення життя. В обмін на це Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці. Проте Путін знову це відкинув. Хоча російська економіка далеко не в найкращому становищі. Наприклад, морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря знизився на понад 60%. Експорт російської пшениці впав на 50%. А знищення логістичних центрів російських маркетплейсів призвело до збитків на $20 млрд.

Отже, коли з Кремля звучать заяви про те, що Росії не вигідно укладати мир або повертатися до "зернової угоди", це лише блеф і спроба посилити свої позиції. Але чи готовий Путін піти на таку угоду напередодні проміжних виборів до Конгресу? Адже Трамп безумовно захоче привласнити цю перемогу, щоб здобути кілька політичних балів. Нещодавно ми вже стали свідками того, як адміністрація Трампа намагалася виправдати свої невдачі в Ірані, що призвели до зростання цін на паливо по всьому світу, звинувачуючи в цьому Україну.

"За словами Трампа, підвищення світових цін на дизельне паливо в основному викликане конфліктом між Росією та Україною, зокрема атаками України на російські нафтопереробні заводи, а не подіями в Ірані."

Це може стати потенційним джерелом напруженості між Зеленським і Трампом під час їхньої зустрічі в Нью-Йорку. Водночас Трамп все ж підписав так званий "закон Грема" — закон, ініційований померлим сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, що передбачає жорсткі санкції проти Росії та її союзників. Однак для Кремля це не становить термінової загрози, оскільки в законі зазначено, що введення нових санкцій залишається на розсуд президента США. Тим більше, враховуючи програш Трампа в глобальній торговельній війні, особливо щодо Китаю, вірогідність запровадження мит на експорт з КНР, Індії чи Туреччини — країн, які активно імпортують російські енергоносії — виглядає малоймовірною.

Водночас, "закон Грема" забороняє президенту без згоди Конгресу припинити або послабити санкції проти Росії, а американським суб'єктам забороняються нові інвестиції в Росію та придбання російського державного боргу.

Тож після підписання Трампом цього закону подальші загравання Кремля з Білим домом, обіцянки трильйонних економічних угод між Росією та США, а також врегулювання війни шляхом поступок лише з боку України та відміни антиросійських санкцій просто нівелюються. До того ж, минулого тижня США також запровадили санкції проти російського банку ВТБ за співпрацю з Іраном.

Ще більше позиції як Вашингтона, так і Києва на переговорах із Москвою могло б підкріпити відновлення військової допомоги Україні з боку США. Проте до того, як оновлений склад Конгресу почне працювати, а в Палаті представників більшість буде вже у демократів, це навряд чи можливо. Бо одноосібно адміністрація Трампа на це не піде.