Вулиця Василя Лопати може бути перефразована як "Вулиця, названа на честь Василя Лопати".

Є люди, чиє ім'я належить не лише історії рідного села, а всієї України та навіть світу. Їхня творчість стає частиною національної пам'яті, а життєвий шлях - прикладом любові до свого коріння, культури й Батьківщини. Саме таким був наш земляк Василь Іванович Лопата - видатний художник і письменник, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, автор художнього оформлення перших українських гривень.

30 жовтня в Новій Басані відбулася знакова подія - урочисте відкриття вулиці, названої на честь видатного митця. Вшанувати пам'ять земляка зібралися жителі села, працівники сільської ради, освітяни, громадські діячі та гості.

Подію відкрив виступ народного хорового ансамблю "Колорит", який очолює Володимир Приходько, з чарівним музичним привітанням.

До присутніх звернувся голова Новобасанської громади Микола Дяченко, наголосивши на винятковому значенні постаті Василя Лопати для України та рідного краю.

"Це Митець із великої літери, знаний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. За своє життя він створив понад 700 творів -- величезну мистецьку спадщину. Коли дивишся на його роботи, відчуваєш, що їх створила людина з великим серцем і світлою душею. Він був великим патріотом нашої землі, наших людей. Ми пишаємося тим, що Василь Лопата народився в нашій славній Новій Басані", -- зазначив Микола Іванович.

Голова подякував усім, хто дбає про збереження пам'яті художника, зокрема його другові Миколі Щербакову, який докладає значних зусиль для увічнення спадщини земляка. Однією з важливих перспектив є створення в Новій Басані музею Василя Лопати, де планують представити роботи, котрі він заповів рідному селу.

На заході з вітальною промовою виступив Іван Заєць, народний депутат України декількох скликань, а також відомий державний і громадський діяч. Він підкреслив, що Василь Лопата є фігурою національного значення, а відкриття нової вулиці є важливим кроком у збереженні української історичної спадщини.

"Ми маємо справу з великою людиною. Ми маємо справу з великим українцем. І саме з такої висоти ми повинні оцінювати діяльність Василя Лопати. Це сторінка нашої національної пам'яті", -- підкреслив Іван Заєць.

Він висловив надію на те, що наступним етапом стане відкриття музею в Новій Басані, який з'єднає спадщину митця, історію російсько-української війни та етнографічні елементи. Такий заклад міг би стати центром національного виховання, де зберігатимуться історичні факти, культурні надбання та пам'ять про тих, хто сприяв формуванню України.

Іван Олександрович окремо підкреслив важливість внеску Василя Лопати у розробку дизайну перших українських гривень. Його зусилля не лише надали національній валюті статус державного символу, але й втілили справжню історію України та зобразили видатних діячів, які залишили слід у її розвитку.

Марина Кучеренко, заступник голови громадської організації "Всеукраїнська культурно-мистецька спадщина", поділилася історією української гривні та своїми спогадами щодо збереження першого екземпляра української банкноти. Вона також закликала всіх зацікавлених взяти участь у конкурсі на кращий кіносценарій про культурну спадщину, акцентуючи увагу на необхідності створення сценарію про Василя Лопату і обіцяючи всіляко підтримати цю ініціативу.

Андрій Пінчук, член Ради Товариства "Чернігівське земляцтво" в Києві, заслужений юрист України, згадав про співпрацю митця із земляцтвом і картину, на якій Василь Лопата зобразив засновників земляцтва та перших активістів. Він подякував новобасанцям за ініціативу вшанування земляка й висловив готовність підтримувати ідею створення музею.

Право відкрити меморіальний банер надали голові Новобасанської громади Миколі Дяченку та почесному гостю Іванові Зайцю. А встановлення пам'ятної таблички з назвою вулиці стало символічною спільною справою голови громади та Миколи Щербакова, друга митця, який невтомно дбає про збереження його спадщини.

Настоятель Вознесенського храму, отець Андрій, здійснив обряд освячення меморіального стенду, після чого учасники заходу вшанували пам’ять видатного художника, поклавши квіти до його портрета як знак глибокої поваги та вдячності.

Після закінчення заходу, люди повільно розходилися по тихій сільській вулиці, обрамленій осіннім листям. В цій осінній тиші відчувалося щось неповторне: ця дорога була знайома Василю Івановичу, адже він проходив нею сотні разів. Тут зростали його корені, тут була його мала батьківщина, його Нова Басань.

Тепер ця вулиця стане носієм його імені. І кожен, хто пройде нею, згадає про людину, що прославила свою батьківщину та залишила значний внесок в історію України.

Неймовірно горді тим, що маємо такого земляка! Безмежно вдячні за його неоціненну творчість, яка залишила яскравий слід!

Нехай ім'я Василя Лопати об'єднує покоління, надихає любити рідну землю, шанувати свою історію та берегти українську культуру!