Буферна територія та вплив Трампа. Перемови в Абу-Дабі 10 листопада та п'ять загроз угоді -- Politico

Дипломатичні зусилля щодо потенційного припинення вогню та організації тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США в Абу-Дабі почали набирати обертів напередодні зимового сезону, зокрема через значний тиск з боку адміністрації Трампа.

Саміт в ОАЕ. Вимоги щодо НАТО

Під значним впливом президента США Дональда Трампа, Київ і Москва готуються відправити свої делегації на переговори до Абу-Дабі. Тристороння зустріч з участю американських представників запланована на 10 листопада. Основна мета заходу - проаналізувати можливість укладення угоди про припинення вогню, інформує видання Politico.

В публікації наводяться слова президента України Володимира Зеленського, який підкреслює, що основні питання порядку денного зустрічі повинні зосередитися на критично важливих кроках для деескалації: це масштабний обмін полоненими, зупинка атак на об'єкти енергетичної інфраструктури та відновлення безпеки для цивільного судноплавства у Чорному морі. Технічні команди також повинні визначити формат майбутнього саміту, в якому братимуть участь Дональд Трамп, Володимир Зеленський і Володимир Путін.

Для України принциповим питанням залишається отримання надійних гарантій безпеки від США, Європи та НАТО, які унеможливлять нову агресію з боку Росії.

Москва ставить взаємні вимоги. Володимир Путін, як і передбачалося, підніме питання щодо гарантій безпеки для Росії, які мають на увазі зменшення або повне усунення військової присутності НАТО в даному регіоні.

Аукціон за Донбас та двосторонній маршрут.

Обговорюючи делікатне територіальне питання, Зеленський підкреслив, що встановлення будь-яких кордонів або досягнення компромісів можливе лише за участі державних лідерів, адже лише вони мають відповідні повноваження для цього.

"Ми відкриті до діалогу щодо територіальних питань, оскільки російська сторона постійно прагне піднімати цю тему," - зазначив президент.

У ході попередніх етапів переговорів Україна висловила готовність розглянути концепцію демілітаризованої "буферної зони" з обох сторін лінії фронту на Донбасі як можливий компроміс. Упродовж останніх тижнів українські представники знову піднімали це питання під час консультацій з американськими партнерами.

Водночас країни Європи настійливо вимагають обов'язкової участі у фінальних переговорах. Основним аргументом є те, що саме Європа надає ключову фінансову та військову підтримку, особливо після того, як Дональд Трамп призупинив американську допомогу у 2025 році. Європейським урядам також потрібно буде взяти участь у забезпеченні безпеки, оскільки ймовірний миротворчий контингент в Україні переважно складатиметься з європейських військових. Коаліція, що налічує понад 30 країн і очолюється Великою Британією, Францією та Німеччиною, вже підготувала детальні пропозиції.

Водночас Київ паралельно вивчає можливість надання двосторонніх гарантій безпеки безпосередньо зі США -- цей трек узагалі не потребує залучення європейських чиновників.

План відбудови України за аналогією з "планом Маршалла" також неможливий без залучення Брюсселя. Однак Європа досі не визначилася, хто саме має представляти її інтереси за столом переговорів.

Телефонний дзвінок до Путіна від "представників середнього віку"

У зв'язку з відсутністю єдиного представника ЄС для ведення переговорів, деякі лідери вирішили самостійно взяти на себе ініціативу. Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 90-хвилинну телефонну розмову з Путіним, закликаючи його завершити військові дії. Це спричинило хвилю обурення в Данії, Італії, Швеції та Литві.

"Занадто багато чоловіків середнього віку хочуть увійти в історію, вирішивши цю війну", -- заявив один із розчарованих європейських дипломатів.

Переговори між скандинавськими лідерами та Кремлем не призвели до жодних позитивних результатів. Як повідомляють джерела, Путін здебільшого займався викладанням лекцій з історії регіону. Аналітики вважають, що Кремль просто затягує час. Російський президент сподівається на виснаження української енергетичної системи взимку та вважає, що Європа, зокрема під керівництвом ультраправої лідерки Марін Ле Пен у Франції, може втомитися від фінансування війни вже наступного року.

Іранський аспект

Одним із значних ризиків для української ситуації є загострення конфлікту між США та Іраном. В кінці жовтня спецпредставник США Стів Віткофф провів низку консультацій: 20 жовтня він зустрівся в Осло з президентом Зеленським, Стуббом та Стьоре, а наступного дня вирушив до Санкт-Петербурга для переговорів із Путіним. Проте, подальші підготовчі зустрічі в Брюсселі були скасовані американською стороною через ескалацію напруженості на Близькому Сході.

Тепер хід саміту в Абу-Дабі цілком визначається вибором Вашингтона.

"Сподіваємося, що нинішні ескалаційні процеси на Близькому Сході, які викликають стільки обговорень, не стануть на заваді", — підкреслив Володимир Зеленський.

У Брюсселі розуміють, що не можуть покладатися лише на мирні переговори, і готуються подвоїти військову й фінансову допомогу Україні, а також посилити санкції проти РФ. Питання довгострокового фінансування оборонних потреб України лідери ЄС детально розглянут та обговорять на саміті в Брюсселі 26 листопада, резюмує Politico.