Від юного хлопця з 130-го кілометра до найвидатнішого бомбардира в історії Української Прем'єр-ліги. Як він досяг цього?

Хто цей юний хлопець з 130-го кілометра?

В українському футбольному середовищі ім'я Андрія Ярмоленка вперше прозвучало у 2006 році на пресконференції тодішнього головного тренера київського "Динамо" Анатолія Дем'яненка. Він повідомив, що за 130 кілометрів від столиці були виявлені здібності перспективного юнака, якого охрестили "новим Андрієм Шевченком". Іронія долі полягає в тому, що прізвисько, яке закріпилося за футболістом, пов'язане саме з цим відстанню до Києва.

Жарт став настільки популярним, що через 19 років "Динамо" вирішило випустити комікс з такою ж назвою, присвячений футбольному шляху Андрія Ярмоленка. Однак це сталося вже після його повернення до клубу в 2023 році.

На початку кар'єри перспективи Андрія були куди туманнішими, попри великий аванс колишнього футболіста й тренера Дем'яненка. Хоч кияни звертали увагу на Ярмоленка, коли той ще був дитиною, здобути місце в клубі він зміг лише через чернігівську "Десну", де й починав кар'єру перспективний футболіст.

17-річний Андрій Ярмоленко у складі "Десни"

Цікава деталь: у віці 13 років Ярмоленко вже намагався свої сили в академії "Динамо", але приблизно через рік повернувся до Чернігова. Пізніше Андрій пояснював це тим, що в той час ще не відчував себе достатньо фізично підготовленим і сильно сумував за батьками. Через три роки йому випав другий шанс.

Саме з "Десни" Андрій переїхав до Києва, де починав у складі "Динамо-2" під керівництвом Юрія Калитвинцева і Геннадія Литовченка. Тоді, у сезоні 2006/07, він грав на позиції форварда й періодично забивав, хоч його складно було назвати надрезультативним. Судіть самі: у першому сезоні за динамівський дубль він відзначився 4 голами в 15 матчах, за рік -- 6 у 22 іграх. Водночас він був помітним на полі, тому потрапив на радари основної команди.

Шанс для Андрія надала російський тренер "Динамо" Юрій Сьомін, що здається неймовірним на сьогоднішній день. Він випустив Ярмоленка на поле всього на 8 хвилин під час матчу з "Ворсклою", але цього часу виявилося достатньо, щоб футболіст забив свій перший гол. Кращий дебют у складі основної команди важко уявити. Здавалося, що відтепер Ярмоленко без труднощів підкорюватиме кар'єрні вершини, але на нього чекало чимало викликів.

"Я -- не футболіст" і "брєвноленко"

У сезоні 2008/09 Андрій Ярмоленко став найрезультативнішим гравцем київського клубу в Кубку України, забивши 5 голів у 3 матчах. Проте в національному чемпіонаті він не мав достатньо ігрового часу, що завадило йому проявити себе. Ситуація змінилася, коли тренерську позицію зайняв Валерій Газзаєв, який, на відміну від свого попередника Сьоміна, активно залучав молодих гравців до основного складу. Це дало Ярмоленку можливість отримати більше ігрової практики в чемпіонаті.

Саме в той момент він вперше зіткнувся з потужною хвилею критики в своїй кар'єрі. Молодому футболісту було нелегко знайти свою гру на найвищому рівні, і внаслідок цього став об'єктом насмішок. Вболівальники навіть дали йому прізвисько "брєвноленок", що походить від російського слова "брєвно" (колода), через сумніви в його технічних здібностях. Сьогодні це виглядає, щонайменше, дивно, адже Ярмоленко вважається одним з найтехнічніших вінгерів в історії українського футболу. Можливо, проблема полягала в його позиції на полі. Андрію було важко грати на позиції форварда, тому Газзаєв постійно експериментував з його роллю. Зокрема, йому доводилося грати ліворуч, не лише в атаці, але й у захисті.

Андрій Ярмоленко святкує гол, 2010 рік

Молодий Ярмоленко висловлював незгоду з експериментами, прямо заявляючи про це своєму тренеру.

Я регулярно відвідував Газзаєва, говорив йому: "Це не приносить мені радості, можливо, краще не включайте мене в гру". Він завжди відповідав: "Терпи, терпи". Тоді я ще ділив кімнату з Сергієм Кравченком, і він, як зараз пам’ятаю, запитував мене: "Куди ти прямуєш? Ти ж розумієш, який він суворий? Такого він не потерпить".

Андрій висловлює свої думки так: "Якщо футбол не приносить мені радості, то що я роблю на полі? Я не прагну грати в захисті, у мене були інші мрії". Як зазначав Кварцяний, він хотів виходити на поле, тримати м'яч на носі та дарувати людям позитивні емоції, але натомість його змушують грати в обороні.

Від журналістів Андрій також отримував свою порцію критики. Його колеги мали підстави дорікати гравцеві за слабкі виступи, а молодий Ярмоленко не міг впоратися з емоціями. Найяскравішим моментом стала розмова після гри з "Ворсклою", коли його зняли з поля на 38-й хвилині. У футболі такі заміни сприймаються як образливі, тому він не стримав своїх почуттів.

Гравець ухилився від спілкування з представниками медіа, оскільки був у пригніченому настрої. Йому закинули, що футболісти повинні надавати коментарі журналістам після матчів, на що Ярмоленко відповів: "Я -- не футболіст".

Цю фразу ще довго йому згадували.

Відповідь на зауваження критиків та досягнення найвищих вершин.

Цей етап кар'єри став для Ярмоленка важливим, адже він зміг поліпшити свої захисні навички та зміцнити фізичну форму. В сезоні 2009/10 він уже почав показувати позитивні результати, забивши 7 голів у чемпіонаті України. Особливо успішним для нього став момент, коли його перевели на позицію правого півзахисника – саме там він почувався найкомфортніше.

Андрій Ярмоленко під час поєдинку з "Бордо", 2013 рік.

Справжнім проривом став сезон 2010/11. Ярмоленко відзначився 11 голами в чемпіонаті України, а ще 4 забив у єврокубках. Саме тоді він відкрив лік своїм м'ячам на міжнародній клубній арені, відзначившись у воротах бельгійського "Гента" у кваліфікації Ліги чемпіонів. Згодом був і гол турецькому "Бешикташу" в переможному матчі Ліги Європи УЄФА (4:0). Хлопчик, якого ще зовсім недавно висміювали через брак майстерності, поступово перетворювався на одного з лідерів "Динамо".

З сезону 2010/11 до свого переїзду в Дортмунд у 2017 році Андрій протягом семи сезонів безперервно забивав щонайменше 11 голів у чемпіонаті України. Кожен сезон він додавав до свого досягнення, відкриваючи нові горизонти. Як ключовий гравець "Динамо", він допомагав команді пробитися до плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА і дійти до чвертьфіналу Ліги Європи УЄФА, демонструючи вміння змінювати хід гри. Його голи, які він забивав лівою ногою, зміщуючись з правого флангу в центр, стали його візитівкою.

Ярмоленко в поєдинку з "Порту", 2017 рік.

Після цього відбулася подорож по Європі, переїзд до Об'єднаних Арабських Еміратів та повернення до Києва в розпал повномасштабної агресії Росії проти України. У 2023 році Андрій повернувся до "Динамо", щоб завершити свою кар'єру. Навіть після травм і попри свій вік, він став справжнім Х-фактором команди в чемпіонаті України, який потерпав від наслідків війни. Тому не дивно, що у сезоні 2024/25 він допоміг команді здобути чемпіонський титул, а в сезоні 2025/26 — виграти національний кубок.

Цей 125-й м'яч Ярмоленка в українській футбольній лізі.

Перед стартом сезону 2026/27 Ярмоленко висловлював думки про те, що його кар'єра наближається до завершення. Тепер, після того як він забив свій 125-й гол, у нього є можливість піти на спокійній ноті.

Він дійсно футболіст. І більше того, один із найсильніших у своїй сфері. Не вірите? Перегляньте цифри.

Андрій Ярмоленко в поєдинку з "Кривбасом"

Бонус. Цікаві цифри рекорду Ярмоленка

* 298 -- стільки матчів знадобилося Андрію Ярмоленку для встановлення рекорду результативності.

* 28 — це число команд, яким Ярмоленко забивав у чемпіонаті України з футболу.

* 44 -- стільки воротарів Ярмоленко засмутив на шляху до рекорду.