"Що насправді приховано за новими переговорами в Абу-Дабі: як отримати поступки від Москви"

ВАШИНГТОН - Сполучені Штати оголосили про проведення зустрічі українських і російських представників у Абу-Дабі 10-11 листопада. Цей новий раунд переговорів на робочому рівні має на меті знайти шляхи до завершення війни, яку розв'язала Москва проти України. Вашингтон сподівається продовжити позитивну динаміку, започатковану минулого тижня з узгодженням тимчасового режиму припинення вогню.

2 листопада спеціальний представник президента США Стів Віткофф оголосив про організацію цих переговорів, підкресливши, що Сполучені Штати виконуватимуть роль посередника у діалозі, спрямованому на "післявоєнні безпекові угоди, деескалацію конфлікту, гуманітарну допомогу та подальші кроки до встановлення миру".

Відомий американський представник заявив журналістам, що Віткофф і Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа, незабаром відправляться в Абу-Дабі, щоб представляти Вашингтон у важливих переговорах. Раніше російський президент Володимир Путін дав згоду на новий тристоронній формат після недавньої зустрічі з Віткоффом у Санкт-Петербурзі, що відбулася два тижні тому.

Ця остання дипломатична ініціатива з'явилася на тлі зусиль президента Дональда Трампа, спрямованих на досягнення прогресу у припиненні найкривавішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни. Попередній раунд тристоронніх переговорів за посередництва США відбувся в лютому - до того, як дипломатичний процес перервала війна за участю США, Ізраїлю та Ірану.

Успішне досягнення угоди про припинення вогню, що відбулося за сприяння США минулого тижня, дозволило мешканцям окупованого Росією Олешок (Херсонська область) отримати гуманітарну допомогу та, за бажанням, евакуюватися. Це дало певну надію на можливість більш комплексного врегулювання конфлікту. Проте Кремль чітко дав зрозуміти, що ця подія не свідчить про готовність Москви до розширення перемир'я.

У цей час активні бойові дії не припиняються.

2 листопада Україна повідомила, що Росія завдала удару по школі в Запорізькій області, де проводилася роздача гуманітарної допомоги. Цю інформацію оприлюднив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні. Зеленський охарактеризував цю атаку як "підлу" і зазначив, що російські війська скинули щонайменше 10 бомб, намагаючись вразити людей, які шукали укриття після першого обстрілу. Глава обласної військової адміністрації додав, що після удару майже 50 осіб все ще вважаються зниклими безвісти.

3 листопада, згідно з офіційною інформацією, внаслідок атак з боку Росії щонайменше 62 особи отримали поранення в медичному закладі Харкова. Крім того, постраждала енергетична інфраструктура в інших українських регіонах. Як повідомляють чиновники, у відповідь українські дрони вразили нафтопереробний завод у російському місті Ярославль.

Зеленський повідомив, що в нічній атаці 3 листопада Москва випустила 289 ударних безпілотників, 17 балістичних ракет та 59 крилатих ракет.

"Це дуже символічно, що все це трапляється саме в день голосування на виборах до Конгресу США," - зазначив він у X.

Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що протягом ночі під атакою виявилися щонайменше 13 енергетичних об’єктів у дев’яти регіонах країни.

"Путін свідомо атакує об'єкти цивільної енергетики, електричної та теплової інфраструктури, намагаючись створити нестерпні умови для населення напередодні зимового періоду, - зазначив Сибіга 3 листопада. - Це чітко відповідає одному з визначень геноциду."

На цьому тлі аналітики та колишні американські чиновники, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, застерегли від очікувань значного прориву в Абу-Дабі, вказавши на значну розбіжність у позиціях Москви та Києва, а також на відсутність будь-яких чітких ознак того, що Путін готовий погодитися на припинення вогню.

Вільям Тейлор, який обіймав посаду посла США в Україні під час президентства Джорджа Буша-молодшого, а згодом став тимчасовим повіреним у справах США у період першої адміністрації Трампа, підкреслив, що ключовим аспектом є те, чи змінила Росія свою позицію стосовно угоди про припинення вогню.

"Чи ухвалив Путін рішення про прийняття перемир'я?" – поцікавився Тейлор, підкресливши, що як Вашингтон, так і Київ вже не раз висловлювали свою підтримку цьому кроку.

Він зазначив, що раніше Трамп виступив із ініціативою енергетичного миру, на що Україна погодилася, але Росія відмовилася. Путін не раз підкреслював, що для досягнення миру потрібна комплексна угода, і що військові дії можуть зупинитися, як тільки така угода буде підписана.

На раніше проведених тристоронніх зустрічах експертів у січні та лютому, переговорники змогли досягти певного прогресу в технічних аспектах, зокрема, в питаннях контролю за потенційним припиненням вогню. Проте, як зазначив Тейлор, їм не вдалося узгодити сам факт припинення вогню.

"Найбільш складним і водночас вирішальним моментом стало б, якби Путін висловив свою згоду на припинення вогню", - зазначив він у розмові з Радіо Свобода.

Зупинка бойових дій залишається ключовою перешкодою.

Для Тейлора визначальним фактором успіху в Абу-Дабі є чітке усвідомлення: досягнення згоди з Росією щодо припинення військових дій.

Як тільки це політичне рішення буде ухвалене, військові та технічні експерти зможуть опрацювати деталі моніторингу та забезпечення режиму припинення вогню, зокрема щодо використання повітряного спостереження, дронів та датчиків, а також процедури реагування на порушення.

Однак Хізер Конлі, старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва та колишня заступниця помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії, налаштована більш скептично щодо перспектив істотного прогресу.

"На мою думку, від цих технічних зустрічей не слід очікувати якихось значних результатів, окрім самого факту їх відновлення, - зазначила Конлі в інтерв'ю для Радіо Свобода. - Прориву не передбачається, проте, можливо, буде узгоджена дата наступної зустрічі."

Вона підкреслила, що одним з найбільш ймовірних результатів може стати організація нових обмінів військовими.

Чи є забезпечення безпеки?

Одночасно з переговорами в Абу-Дабі, цього тижня американські чиновники проведуть зустріч у Брюсселі з представниками Європи. Основною темою обговорення стануть питання безпекових гарантій для України, нова система безпеки в Європі та економічна допомога для відновлення країни.

Згідно з інформацією, наданою високопрофесійним чиновником зі США, у цих переговорах братимуть участь Франція, Німеччина, Великобританія, Європейський Союз та НАТО. Основною метою цих зустрічей є подальший розвиток результатів недавніх дискусій, які проходили в Києві, Осло та Санкт-Петербурзі.

Тейлор зазначив, що для ефективності переговорів в Абу-Дабі необхідно не лише проводити окремі консультації з європейськими країнами, а й активно залучати їх до процесу переговорів.

На його думку, угода про припинення вогню без надійних заходів безпеки не зможе належним чином захистити Україну від потенційного нового нападу з боку Росії.

Тейлор охарактеризував ініціативу, що під егідою Європи отримала назву "Коаліція охочих" і користується підтримкою США, як можливий інструмент для забезпечення дотримання режиму тиші та надання гарантій безпеки.

"Європейці повинні активно долучитися до цих переговорів, - зазначив він. - Вони також мають зайняти лідируючу роль в Абу-Дабі."

Конлі зазначила, що у Вашингтоні знову аналізують питання європейських гарантій безпеки, частково щоб визначити, чи зможуть переконати Україну досягти згоди через переговори.

Однак вона висловила сумнів, чи буде достатньо таких запевнень.

"В реальності немає жодних забезпечених гарантій безпеки, крім можливого вступу України до НАТО або самостійного зміцнення оборонних і наступальних спроможностей українців для захисту, за підтримки Європи", — зазначила вона.

Україна працює над нарощуванням цих потужностей, додала Конлі, але для цього знадобиться час і такі обсяги виробництва, яких країна наразі не має.

"Ялта 2.0"

Меттью Бойс, старший науковий співробітник Інституту Гадсона, який обіймав посаду заступника помічника держсекретаря з питань Євразії під час першої адміністрації Трампа, також висловив сумніви щодо того, що переговори приведуть до прогресу в ключових політичних питаннях.

Він підкреслив, що раніше проведені переговори іноді приносили значні гуманітарні досягнення, такі як обмін ув'язненими та повернення українських дітей, які були вивезені до Росії. Проте ці зустрічі майже не допомогли у вирішенні основних суперечностей між сторонами.

На думку Бойса, Кремль продовжує дотримуватися умов, що практично не залишають можливостей для знаходження компромісу.

Він висловив припущення, що Москва може бачити користь у затягуванні переговорного процесу, сподіваючись, що Трамп вийде з виборів у США з більш вразливою політичною позицією, в той час як його адміністрація продовжить намагатися виконати роль посередника в мирному врегулюванні конфлікту.

"Чекісти вміло залучають іноземців до безкінечних обговорень, які зазвичай не мають жодного результату," - зазначив Бойс, використовуючи термін, що стосується радянських і російських агентів спецслужб, зокрема ветеранів КДБ, у якому служив Путін.

Бойс також висловив свої reservations щодо того, чи можна вважати обговорення тем деескалації та безпеки в післявоєнний час справжнім свідченням зменшення конфліктів.

На його думку, Росія прагне використати можливість укладення нових локальних угод про припинення вогню як інструмент тиску, щоб змусити Україну зробити суттєві компроміси, при цьому вважаючи, що час працює на її перевагу.

Він також попередив, що Москва воліла б вести переговори безпосередньо з Вашингтоном, а не з європейськими урядами, до яких, за його словами, Росія має мало поваги.

Бойс охарактеризував загальні амбіції Путіна як сучасну версію Ялтинської угоди 1945 року, завдяки якій Москва могла б домогтися визнання європейської сфери впливу та легітимізувати російський контроль над територіями України.

Він назвав цю концепцію "Ялта 2.0", стверджуючи, що угода, яка сприйматиметься як поступка суверенітету України, зашкодить авторитету Вашингтона в Центральній та Східній Європі та пробудить історичні спогади про мільйони європейців, які після Другої світової війни залишилися під радянським пануванням.

Бойс заявив, що Вашингтон повинен підійти до переговорів із чітким розумінням своєї відповідальності за цей конфлікт.

"Ми всі хотіли б, щоб війна Росії проти України закінчилася", - сказав він у інтерв'ю Радіо Свобода, додавши, що "Росія вже майже 13 років виступає державою-агресором.

"Вони мають сконцентрувати свої зусилля на досягненні компромісів з Москвою," – зазначив він.