Естонські спеціальні служби висунули звинувачення на адресу Росії щодо підпалу компанії Milrem Robotics. Яка інформація є доступною?

Підпал приміщення естонської оборонної фірми Milrem Robotics у Таллінні в серпні був спланованим актом саботажу, замовленим російськими спецслужбами.

Цю інформацію оприлюднило естонське видання ERR, посилаючись на дані Поліції безпеки Естонії (Каро).

Кримінальне розслідування причин підпалу продовжується, проте, згідно з інформацією від правоохоронних органів, вже зібрані докази свідчать про те, що цей підпал був здійснений за замовленням.

У справі затримали трьох людей

Вогонь спалахнув у споруді на вулиці Бетооні в Таллінні. Пожежу оперативно ліквідували, і життя людей не було під загрозою.

17 серпня в Латвії було арештовано двох естонських громадян, яких підозрюють у вчиненні підпалу. Вже наступного дня правоохоронці затримали ще одного підозрюваного.

У ході обшуків, що стосувалися зазначених обʼєктів у Латвії, правоохоронні органи виявили носії інформації та речі, які потенційно могли бути використані для підпалу будівлі. 17-18 вересня Латвія екстрадувала всіх трьох підозрюваних до Естонії, де вони наразі знаходяться під вартою.

Генеральний директор Kapo Марго Паллосон заявив, що загроза провокацій і спроб саботажу з боку росії досі існує.

Він зазначив, що до групи з підвищеним ризиком належать оборонні фірми та ті організації, які надають підтримку Україні.

Після отримання інформації від спецслужб, Міністерство закордонних справ Естонії ухвалило рішення викликати тимчасового повіреного у справах Росії.

Більше про Milrem Robotics

Milrem Robotics — естонська фірма, що займається проектуванням і виготовленням безпілотних наземних транспортних засобів (UGV) та автономних військових технологій.

У червні 2026 року Milrem Robotics і Frontline Robotics підписали меморандум про співпрацю під час міжнародної оборонної виставки Eurosatory 2026 у Парижі.

У той момент компанії оголосили про намір розширити співпрацю та зайнятися розробкою нових рішень у сфері роботизації, зокрема для боротьби з безпілотниками.

Читайте також: Роботи, дрони, ракети та нові партнерства. Які угоди уклала Україна на Eurosatory 2026

Детальніше про акти саботажу за межами країни, що стосуються інфраструктурних об'єктів та підприємств.

У серпні 2026 року в Словаччині правоохоронні органи запобігли підпалу заводу української компанії Skyeton, що спеціалізується на виробництві безпілотників. У рамках розслідування було затримано трьох осіб, зокрема двох у Словаччині та одного в Німеччині.

Словацька прокуратура підтвердила, що основною мішенню був завод Skyeton, але атаку вдалося зупинити до того, як підприємство зазнало шкоди. За інформацією правоохоронців, підозрювані діяли за попередньою домовленістю.

У тому ж місяці на заводі найбільшої приватної оборонної фірми Польщі, WB Electronics, у Скаржисько-Каменній сталася пожежа. Ця компанія спеціалізується на виробництві компонентів і систем для безпілотників, які активно використовуються польськими та українськими збройними силами.

Пожежа виникла біля складу електронних компонентів, а польські правоохоронці розслідували можливу диверсію.

23 вересня 2026 року на наземній станції Starlink у Польщі, що забезпечує супутниковий зв'язок, у тому числі для України, сталася пожежа. Вогонь спалахнув в електростанції та генераторі, які є частиною інфраструктури станції. Польські правоохоронці повідомили, що розглядають можливість підпалу або диверсії як одну з версій події.

У листопаді 2025 року вибуховий пристрій завдав шкоди залізничному полотну на лінії, що сполучає Варшаву та Люблін, якою, зокрема, їздить поїзд Київ -- Варшава. Польський прем'єр Дональд Туск повідомив, що підозрюваними є двоє українських громадян, які, за інформацією польських спецслужб, діяли на користь російської розвідки.

Польські спецслужби пізніше повідомляли, що диверсанти могли розраховувати на залізничну катастрофу

У лютому 2026 року видання Financial Times повідомило, що російські розвідувальні органи залучають мережі рекрутерів і пропагандистів, пов'язаних із колишньою приватною військовою компанією "Вагнер", для набору осіб, які готові виконувати диверсійні акції в Європі.

За оцінками західних спецслужб, Кремль розширював кампанію саботажу та дестабілізації, зокрема з метою послабити підтримку України. Європейські служби тоді зазначали, що зірваних атак було більше, ніж успішно здійснених.