Що приготувала зима для мешканців Києва: столиця має борг у 11 мільярдів гривень за опалювальний період.

У цьому контексті уряд наполегливо закликає до строгого дотримання встановлених термінів.

Підготовка столиці до найближчого опалювального сезону опинилася під загрозою через гострий дефіцит державного фінансування та бюрократичні перепони, оскільки влада Києва намагається домовитися з урядом про виділення необхідних ресурсів для захисту системи теплопостачання, пише у статті "Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму" Олександр Сергієнко.

Перемовини з урядом

За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, столична мерія продовжує перемовини з державою та вкотре звертається з проханням передбачити фінансування критичного напряму. Йдеться про систему, від якої безпосередньо залежить проходження опалювального сезону та забезпечення теплом киян у зимовий період. У столиці сподіваються знайти спільну мову з наступником Мустафи Найєма та Сергія Сухомлина на посаді голови Агентства відновлення, а також із новим міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколою Калашником.

Новий керівник міністерства відразу взявся за активні дії: 23 липня він запросив до себе представників міської адміністрації та Агентства відновлення. На цій зустрічі урядовець підкреслив: "Не може бути мови про перенесення термінів або невиконання рішень. За кожну сферу діяльності – особиста відповідальність. Міністерство надасть всю необхідну підтримку для реалізації встановлених завдань".

Фінансова нестача

Втім, аналітики зауважують, що виконавчий орган Київради -- Київська міська державна адміністрація -- підпорядкований міській раді, а не міністру з відновлення. Що ж стосується підтримки, то з обіцяних Кабінетом міністрів 14 млрд грн до столичної скарбниці надійшло ледь 3 млрд грн (залишаючи дефіцит у 11 млрд грн). Для забезпечення стабільної роботи системи держава має надати Києву повноцінний ресурс:

* Фінансовий ресурс -- закриття заборгованості для виконання робіт;

* Матеріальний ресурс -- постачання необхідного обладнання та техніки;

Антибюрократичний інструмент — скорочення затримок у фінансуванні.

Нереальний контроль за ситуацією

Окрім суворих вимог, міністр з відновлення призначив відповідальних осіб для контролю за реалізацією Планів стійкості. Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України було доручено здійснювати щоденний моніторинг прогресу на всіх об'єктах Комплексного плану стійкості, а також повідомляти про будь-які відхилення від встановлених термінів і вживати заходів у разі виникнення ризиків.

Проте концепція щоденного моніторингу видається малореалістичною. У Держспецзв'язку відсутня необхідна кількість фахівців у сферах будівництва та теплопостачання, щоб забезпечити щоденну перевірку десятків об'єктів у Києві та сотень по всій Україні.

Врешті-решт, між міністром і міським головою є суттєва відмінність у їхніх обов'язках:

* Міністр підзвітний виключно Верховній Раді, що його обрала, а на практиці – одній з найвищих посадовців держави.

Мер міста несе відповідальність перед місцевою спільнотою та мільйонами громадян, які оцінюють його діяльність під час виборчого процесу.

В умовах цієї складної ситуації жодні піар-трюки, ані анімаційні фільми чи серіали не зможуть забезпечити успішне проходження опалювального сезону, наголошує автор.

Нагадуємо, що Київ відновив до міського бюджету 1,25 млрд грн, які раніше були передані до державної скарбниці в надії на підтримку з боку держави для реалізації заходів Плану енергетичної стійкості. Однак очікування столиці не виправдалися, і кошти просто "переміщались" по рахунках казначейства.