Питання потребує довгострокового та проактивного підходу до вирішення. Риженко обговорює заходи щодо запобігання російським атакам на мости.

Північний міст у столиці України, Києві. Зображення з доступних джерел: агенція УНІАН.

Мости з першого дня широкомасштабної агресії були для росіян об'єктами для ударів

Російські атаки на мости у Києві. Ця нова тактика наскільки небезпечна і серйозна, чи готові ми до такої ескалації?

Я не б сказав, що це нова російська тактика, тому що мости з першого дня широкомасштабної агресії були в російському переліку об'єктів для ударів. Не тільки в Києві, багато мостів мають стратегічне значення для України в інших містах. Зараз противник з'ясував слабкість у протидії дронам реактивним, які запускаються з території РФ біля наших північних областей і керуються ретрансляторами з Білорусі. Вони можуть уражати цілі на території Києва. Мости - це важливі логістичні артерії і через це якраз удари по них завдають. Слава Богу, що вони не такі масштабні. І я думаю, що значну кількість цих дронів все ж перехоплюють Сили безпеки і оборони.

1-2 жовтня були атаки на Південний міст Києва, є певне пошкодження, вони візуально не критичні, але важливо точно знати їхні наслідки, щоб відновити транспорт автомобільний і метро. Сьогодні вранці (3 жовтня) була атака по Північному мосту. Якщо подивитися на мапу, то це два кордонних моста через Дніпро для Києва. Північний - із самої півночі, Південний - із самого півдня. Посередині ми бачимо чотири моста, вони ще не були атаковані, частина їх функціонує, частина функціонує в обмеженому режимі. Треба до цього готуватися, тому що зараз противник має певну тактичну перевагу в плані того, що нам важко збивати дрони в тій кількості, в якій ми робили це раніше. Ці дрони реактивні ворог поцілює якраз в такі стратегічні об'єкти. Але є заходи, які можливо вжити, щоби максимально цей потенціал противника знизити. Я думаю, що якраз над цим Сили безпеки й оборони і працюють.

"Унаслідок значних недоліків у боротьбі з реактивними безпілотниками посилилися атаки супротивника."

Що спонукало Росію перейти до активних дій, пов'язаних із мостами?

Атака на так званий Кримський міст, що відбулася 8 жовтня 2022 року, була приурочена до дня народження Путіна. У Росії цей міст вважається знаковим, адже він є втіленням особливої концепції Путіна, спрямованої на глибшу інтеграцію анексованого Кримського півострова. Ця ідея почала формуватися ще 15-20 років тому, після невдалих спроб реалізувати проект "острів Коса Тузла", коли було розпочато будівництво дамби.

Як тільки ворог знайшов спосіб обійти нашу основну слабкість у протидії дронів, вони почали здійснювати напади не лише на військові об'єкти, а й на ключові цивільні інфраструктури. Зараз їхні атаки зосереджені на мостах. Відомі випадки, коли мости ставали мішенню, і навіть були спроби перехоплення крилатих ракет, спрямованих на ці об'єкти. Наразі, на жаль, кількість таких атак і використаних дронів значно зросла, що робить цю загрозу дедалі очевиднішою.

Щодо "Кримського" мосту, дійсно мали місце удари, проте це є надзвичайно важливий інженерний об'єкт. Щоб завдати йому суттєвої шкоди, потрібно мати велику концентрацію потужної зброї. Крім того, противник дуже уважно охороняє цей об'єкт. Він є одним з найбільш охоронюваних на території Росії, особливо за межами центрального кільця Москви.

Андрій Риженко. Зображення: Facebook.

"Необхідно перешкоджати ворогу в можливостях атакувати мости."

Які дії ми повинні вжити у відповідь на російські напади на мости? Які дзеркальні кроки варто реалізувати в даній ситуації?

Нам слід забезпечити максимальний рівень безпеки для цих мостів, щоб уникнути подібних загроз у майбутньому. Важливо аналізувати, які фактори надають ворогу можливість здійснювати такі атаки, і вжити заходів для усунення цих можливостей.

1. Існує можливість передавати сигнал, який дозволяє здійснювати управління цими дронами з території Білорусі. Якщо цей сигнал відсутній, дрони не зможуть націлюватися на свої цілі. Усі дрони, які завдають ударів по об'єктам у Києві, контролюються російським оператором. Отже, без ретранслятора управління ними стане неможливим.

2. Максимально обмежити виробництво цих дронів та їхнє складання. Без реактивних двигунів, які виготовляються виключно в Китаї, ці безпілотники не зможуть існувати. Слід суворо обмежити постачання критично важливих комплектуючих для виробництва "Герань-4" та "Герань-5", а також дронів-"камікадзе" до Росії. Багато елементів авіоніки надходять з західних компаній. Без них також неможливо досягти результату. Незважаючи на те, що Росія використовує свої терміни для опису цих систем і боротьби з радіоелектронними перешкодами, а також автономної навігації, більшість комплектуючих все ще імпортуються з-за кордону, навіть базові елементи, такі як цвяхи, не виробляються на території Росії.

3. Посилювати ППО. Ми зараз трохи захопилися цими інтерсепторами, перехоплювачами дронів, але треба розуміти, що швидкість цих перехоплювачів обмежена. Щоби протидіяти таким дронам на високій швидкості, треба вже масштабувати ці зенітно-ракетні комплекси малої дальності з ракетами, з артилерією в комбінації. В Росії є система "Панцир". Є така система в західних країнах. Вони мобільні, забезпечують прикриття об'єктове в радіусі 4-6 км надійне. І це могло б врятувати. У нас є приклади західної техніки, яка працює досить ефективно. Треба це масштабувати якомога швидше. І тоді можна вирішити це питання. "Кримський" міст дуже щільно прикривається якраз цими "Панцирями". В Москві на критичних своїх об'єктах вони їх ставлять. Ця система не ідеальна, але вона це завдання вирішує. І система західного виробництва, західної електроніки буде набагато ефективніша. Цю проблему треба вирішувати на перспективу в проактивній манері, а не тільки поспішати за швидкістю цих дронів, "Гераней", які збільшують швидкість зі 180 вже до 600 км/год. І це не межа.