Маріупольські "Нью-Васюки". Окупантські сили оголосили про нові наміри щодо порту. Що ховається за цими заявами?

Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований

Російська окупаційна адміністрація Донецької області оголосила про намір перетворити порт Маріуполя на ключовий транспортний хаб для окупованого півдня України та запровадити пасажирські перевезення з Краснодарського краю Росії. Ці плани були озвучені після засідання самопроголошеної "Морської ради ДНР", що відбулося на початку липня.

Радіо Свобода провело дослідження, яке висвітлює, яким чином загарбники використовували порт Маріуполя після захоплення міста. Які цілі вони переслідують, прагнучи перетворити його на російський вантажно-пасажирський центр, і наскільки здійсненними є їхні плани?

Основне питання полягає в днопоглиблювальних роботах у підхідному каналі Вугільної гавані. Це необхідно для того, щоб порт міг приймати та обслуговувати сучасні великотоннажні судна. Крім того, планується організація пасажирських перевезень за маршрутом "Ростов-на-Дону - Таганрог - Маріуполь". У майбутньому ми маємо намір запустити швидкісні катери "Метеор 120Р", - зазначив у своєму телеграм-каналі "глава уряду ДНР", призначений Кремлем, Андрій Чертков.

Ця інформація стала відома після спільної операції, що відбулася 10 червня, за участю 1-го корпусу Національної гвардії України "Азов", Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, Центру спеціальних операцій "А" та Сил безпілотних систем України. В результаті проведених дій було завдано низки ударів по торговельному порту Маріуполя, внаслідок яких були знищені важливі об'єкти інфраструктури.

* електричні підстанції,

* радіолокаційне обладнання,

* ремонтну інфраструктуру,

* центр керування та резервуари для паливно-мастильних матеріалів,

* а також суховантажне судно Lady Augusta, яке підлягає санкціям і входить до складу тіньового флоту Російської Федерації.

Викрадені метали, зернові культури та вугілля.

На початку травня 2022-го, коли в Маріуполі ще гриміли бої і чинив спротив гарнізон "Азовсталі", в захоплений порт почали злітатися наближені до Кремля чиновники з Москви. 4 травня крани і причали роздивлявся перший заступник глави президентської адміністрації Сергій Кирієнко, 8-го - заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін.

"Роботи з розмінування будемо проводити позачергово. До завантаження будуть готові зернова і вугільна гавані", - доповідав російський військовий Хуснулліну.

А вже 31 травня з порту в напрямку Ростова-на-Дону вийшов перший суховантаж з краденим металопрокатом.

Як повідомляла компанія "Метінвест", на момент повномасштабного вторгнення в акваторії стояло

Ще через рік, у травні 2023 року, з порту Маріуполя вирушило перше судно з зерном, яке було зібрано на територіях України, що перебувають під окупацією, у напрямку Ростова-на-Дону.

На початках логістика була така: у Маріуполь з російських територій заводили будівельні матеріали, .

У червні того ж року на нараді у президента РФ Володимира Путіна вже обговорювали - чи зможуть в Маріуполь заходити великі кораблі.

"У порту Маріуполь 22 причали, в робочому стані - 14. Зараз займаємося підйомом суден, що затонули. Глибина порту досить велика - 8 метрів. Зараз його потужність 3,4 мільйони тон, але у 2014-му він перевалював 15,5 мільйони тонн вантажів. Тому порт достатньо серйозний і ми будемо його повністю відновлювати", - доповідав російському президенту тодішній міністр транспорту РФ Віталій Савельєв.

Восени 2023-го в акваторії почалися роботи з поглиблення дна. Паралельно з цим окупанти ремонтували залізничні колії, які вели до порту, і будували нову залізницю - з Ростова-на-Дону через Таганрог і далі окуповані Маріуполь, Бердянськ та Мелітополь до Джанкоя в Криму. У лютому 2025-го по цій гілці пішли регулярні поїзди з Росії і назад.

"Відновлення залізничних перевезень сприяло значному зростанню навантаження на порт. Підприємство перейшло на цілодобовий режим приймання вантажів," - повідомляв улітку 2025 року директор порту Олександр Солдатов, призначений окупантами, в інтерв’ю російській державній агенції ТАСС.

Стрибок активності дійсно був, але недовго, каже голова ГО "Центр вивчення окупації" Петро Андрющенко в інтерв'ю Радіо Свобода.

За його інформацією, це сталося саме тоді, коли контроль над однією з прибуткових шахт на території окупованої Донеччини отримав ексміністр доходів і зборів України часів експрезидента Віктора Януковича Олександр Клименко був міністром доходів та зборів в уряді Миколи Азарова з 2012 по 2014 рік. Після Революції гідності втік з України.. Ще дві шахти, які видобувають коксівне вугілля, потрапили під контроль Марата Хуснулліна.

"От тоді вони натягнули досить велику кількість вугілля, і дійсно було пришвидшення цього відвантаження. Потім воно зійшло нанівець, і вже десь з середини квітня ми бачимо, що там тотальний занепад. Тобто немає там не те що цілодобових (відвантажень - ред.), там одне-два судна в кращому разі виходили з порту до ударів в червні місяці", - розповідає Андрющенко.

Українські сільськогосподарські продукти та корисні копалини для міжнародного ринку.

До моменту, коли українські дрони та ракети ще не почали масово досягати Маріуполя, окупанти активно розширювали обсяги судноплавства в Азовському морі. 21 серпня 2025 року російська влада ухвалила рішення про відкриття портів Маріуполя та Бердянська для іноземних кораблів.

Українське МЗС тоді заявило:

"Ще з грудня 2023 року всі українські порти на тимчасово окупованих територіях закриті і вважаються такими, в які не можуть заходити іноземні судна. Бо ці порти офіційно Міжнародна морська організація визнала закритими й рекомендувала нікому жодної діяльності не проводити в цих портах", - коментував речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий в інтерв'ю Радіо Свобода у вересні 2025-го.

"Відкриття порту для іноземних суден, за словами Служби зовнішньої розвідки України, є спробою Москви створити видимість 'легальності' та ухилитися від санкцій."

Після захоплення Маріуполя в кінці травня 2022 року, загарбники почали використовувати різноманітні схеми, щоб уникнути санкцій.

Катерина Яресько, журналістка проєкту SeaKrime розслідувального Центру "Миротворець", поділилася з виданням "Слідство.Інфо" типовим випадком: "Після завантаження зерна в Маріуполі судно прямує до російського порту Темрюк, де отримує російські документи на вантаж, які маскують його справжнє походження".

Як повідомляв у серпні 2025 року Центр національного спротиву, "окупанти перетворили вкрадене українське зерно на глобальний бізнес. Так звану "російську" пшеницю закуповують 70 країн, зокрема Єгипет, Туреччина та Іран".

Цього року російські окупанти спробували піти далі: 16 січня під контролем "Россельхознадзора" демонстративно відправили з Маріупольського порту "на експорт" перше судно з пшеницею.

"Це не сталося далі, зазначає Петро Андрющенко:"

Вони постійно вводять в оману щодо обсягів перевалки в порту. Минулого або позаминулого року ми ретельно відслідковували всі судна, що заходили в порт. Якщо підсумувати ці дані, то вони навіть близько не досягають тих вантажів, які заявляє окупаційна адміністрація Донецька. Отже, дійсно, такі плани існували, і вони активно до них готуються. Проте, якщо мені не зраджує пам’ять, були труднощі: в Алжирі відмовилися прийняти судно з маріупольським зерном. В результаті цих проблем і війни в Ірані, реалізувати ці плани не вдалося.

У квітні цього року в центрі скандалу з краденим українським зерном опинився Ізраїль. Розслідувачка Катерина Яресько повідомила, що до порту Хайфа наближається балкер Panormitis, який везе 25 тисяч тонн зерна, незаконно перевантаженого з інших кораблів біля Керчі та Бердянська. І що це вже не перший такий випадок.

МЗС України надіслало протест, закликавши Ізраїль арештувати судно. А коли там не зреагували - викликали посла, щоб вручити ноту. Через юридичний і дипломатичний тиск з боку Києва ізраїльські покупці відмовилися приймати крадений вантаж. Судно відправилося до порту Іскендерун у Туреччині. Але і там відмовили. Тож Panormitis повернувся назад, у Чорне море.

Окупантам і далі вдається використовувати застарілі методи, зокрема підроблені документи. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, лише з закритих українських портів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, здійснюються перевезення до портів інших країн.

"Ми маємо інформацію про судна, компанії, їхніх власників та багато інших аспектів. Спостерігаємо, як Росія намагається уникнути покарання, вимикаючи транспондери, фальсифікуючи координати та виконуючи перевантаження з одного судна на інше, щоб замаскувати незаконний продаж вкраденого українського зерна. Ми не залишимо це без уваги", - заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у квітні 2026 року.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки та Службою зовнішньої розвідки України, з 2022 року найбільша частка експорту, а саме 50% загального обсягу, проходила через порт Севастополя в анексованому Криму. Додатково, 13% зерна було відправлено з портів Маріуполя та Бердянська. Інша частина товарів вивозилася за складними маршрутами через порт "Кавказ", розташований в окупованій Керчі, як повідомляє МЗС.

За аналогічними маршрутами з Маріупольського порту здійснюється вивіз металобрухту, коксівного вугілля та каоліну — білого глинистого матеріалу, що добувається на територіях Донбасу, які перебувають під окупацією.

"Основний логістичний центр" анексованої Донеччини?

Чи має Росія наміри, а точніше, прагнення створити в Маріуполі логістичний центр? Безумовно, так, адже місцевий порт є найглибшим на Азовському морі і здатен приймати океанські судна, - зазначає голова "Центру дослідження окупації" Петро Андрющенко.

Проте ці потужності порту є лише теоретичними, і їх ще потрібно активувати. І тут ми знову стикаємось із ключовим питанням: чому це виглядає як казкова історія, пов'язана з ілюзіями російського уряду. По-перше, варто згадати, що майже рік тому вони заявили про намір відкрити пункт пропуску на території порту, тобто, розпочати митне оформлення вантажів безпосередньо в Маріуполі. Але це так і не відбулося. Без цього всі озвучені плани залишаються лише на папері.

За інформацією Андрющенка, реалізувати свої плани загарбникам завадили удари сил оборони, які встановили вогневий контроль над портом Маріуполя.

Згідно з відомостями, наданими главою "Центру вивчення окупації", у цьому році чисельність працівників порту зменшилася в кілька десятків разів: якщо у 2025 році там було близько тисячі співробітників, то нині залишилося приблизно 160. Після удару українських дронів 10 червня навіть ця кількість працівників була відправлена у відпустку.

Андрющенко зазначив, що в Маріупольському порту існують приватні інтереси Марата Хуснулліна, заступника голови російського уряду, який прагне зберегти фінансування. Він описав цю ситуацію як "великий бюджетний насос", що відриває бюджетні кошти з досить сумнівними наслідками. Щоб цей механізм продовжував функціонувати, необхідно активно заявляти про певні перспективи розвитку порту.

Пасажирські судна з Таганрога до Маріуполя: які можуть виникнути перешкоди?

За останні два місяці під постійним вогневим контролем опинилася не лише сухопутна, а й морська логістика в Азовському морі.

З початку травня і до 9 липня українські сили безпілотних систем діяли як самостійно, так і у співпраці з іншими військовими підрозділами.

І саме на цьому тлі окупаційна адміністрація Донеччини 1 липня заявила про підготовку до запуску пасажирських морського маршруту довжиною 230 кілометрів Ростов - Таганрог - Маріуполь. Такі плани анонсували ще наприкінці минулого року. А у березні повідомили: планують переобладнати для цього лише один катер "Метеор 120Р-7".

"Планується завершити роботи до літа 2026 року. Одночасно триває підготовка інфраструктури: у Таганрозькому порту завершується модернізація плавучого причалу, а в Маріуполі відповідні органи визначають місце для пасажирського терміналу", - повідомляло підконтрольне окупаційним силам "Донецьке агентство новин".

Проте, спроба у червні започаткувати хоча б найближчі пасажирські рейси на цьому "Метеорі" з Таганрога до станиці Романовської в Краснодарському краї Росії виявилася невдалою.

"Незважаючи на всі плюси проєкту, ми зустрілися з двома суттєвими технічними викликами: перше - несоответствие параметрів причалу розмірам судна. Друге - обмеження швидкості в підхідному каналі Таганрогського порту. Ми не плануємо відмовлятися від проєкту, а активно шукаємо способи вирішення цих проблем," - зазначила у своєму телеграм-каналі заступниця губернатора Ростовської області РФ Альона Белікова.

"", - так характеризує плани окупантів Петро Андрющенко. Він згадує, що за радянських часів у Маріуполі був окремий причал і морський вокзал для пасажирських перевезень. А зараз такої інфраструктури немає ніде на окупованих територіях.

"Це не лише для того, щоб відволікти увагу на окупованих територіях. Якщо ми озирнемося на регіони Російської Федерації, особливо ті, що переживають депресію, побачимо аналогічну ситуацію. Там також звучать обіцянки та грандіозні плани. Мова йде про регіони, які отримують дотації, й вони намагаються донести свої ідеї, щоб виправдати ці дотації", - зазначає керівник "Центру вивчення окупації".