FT: Європейський Союз розглядає нові стратегії для розширення, зосереджуючись на Україні та країнах Західних Балкан.

Європейський Союз обмірковує варіанти реформування процесу прийняття нових членів на фоні війни Росії проти України та змін у безпековій ситуації в Європі. У Брюсселі все більше наголошують на важливості пришвидшення розширення, одночасно пристосовуючи його до актуальних умов.

Цю інформацію повідомляє Financial Times, посилаючись на чиновників Європейського Союзу.

Згідно з інформацією, опублікованою у виданні, після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, розширення Європейського Союзу почали сприймати не лише як політичний чи економічний процес, а й як засіб підвищення безпеки в Європі. Крім того, на це вплинули геополітична нестабільність та зміни у стратегії США щодо європейської безпеки.

Реклама

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта у червні назвали розширення "однією з найбільших історій успіху Європейського Союзу" та наголосили, що це є стратегічним вибором для Європи.

Однак, незважаючи на політичні висловлювання, всередині Європейського Союзу тривають обговорення стосовно здатності самого Союзу приймати нових членів.

За інформацією FT, Брюссель працює над новою моделлю вступу, яка передбачає поступову інтеграцію країн-кандидатів. Вона дозволить державам отримувати окремі переваги членства ще до завершення всіх переговорів, якщо вони виконуватимуть необхідні реформи.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що актуальна методика вступу залишалася практично незмінною протягом багатьох років.

"Розширення стало важливим не лише з економічної точки зору. Сьогодні це також питання безпеки. Воно формує те, як європейські країни співпрацюватимуть в умовах нових глобальних викликів," - зазначила вона.

За словами Кос, сучасний етап розширення відбувається з найвищими темпами за останні 15 років.

Financial Times підкреслює, що саме Україна спонукала Брюссель переосмислити свої підходи до процесу розширення.

З одного боку, українська армія є однією з найбільш боєздатних у Європі, а вступ України розглядають як важливий елемент майбутньої архітектури європейської безпеки.

Реклама

З іншого боку, країна ще має виконати низку вимог щодо верховенства права, боротьби з корупцією та судової реформи.

Один із високопрофесійних представників Європейського Союзу в інтерв'ю FT підкреслив, що прохання Києва щодо пришвидшеного вступу стало для Брюсселя вказівкою на потребу переосмислення діючих механізмів.

Згідно з висловлюваннями іншого дипломата, неможливо ігнорувати Україну в контексті європейського простору, якщо не визначити чіткі перспективи для її інтеграції. Водночас, прийняття країни без дотримання відповідних критеріїв може поставити під загрозу основоположні принципи Європейського Союзу.

Наразі найближче до вступу в Європейський Союз знаходиться Чорногорія, яка вже завершила більше половини переговорних глав. Європейські уряди навіть почали розробляти законодавство, потрібне для її майбутнього інтегрування.

Україна і Молдова розпочали свої перші етапи переговорів про вступ, в той час як Албанія вже приступила до завершення окремих етапів своєї переговорної процедури.

Водночас Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та Косово останніми роками просуваються значно повільніше через політичні суперечки, питання верховенства права та інші внутрішні проблеми.

Хоча процес активізується, не всі держави-учасники поділяють думку про необхідність поступового вступу.

Деякі держави висловлюють занепокоєння, що введення проміжного статусу між кандидатом у члени та повноправним учасником може підривати принцип вступу на основі заслуг, коли країна отримує членство лише після виконання усіх необхідних вимог.

Існують також занепокоєння, що внесення змін до правил може ще більше затримати хід переговорів.

Втім, прихильники реформи наголошують: без оновлення механізму розширення Європейський Союз ризикує втратити довіру країн-кандидатів і послабити власний вплив у регіоні.

Наступні кілька місяців можуть виявитися ключовими для розвитку політики розширення Європейського Союзу. Якщо Брюссель зможе одночасно реалізувати внутрішні реформи та досягти суттєвих результатів для країн-кандидатів, це може дати новий поштовх для розширення Союзу після понад десяти років затишшя.