"Енергетичне примирення". Наскільки це можливе, і чи можуть американські санкції виступити в ролі гаранта?

Україна відкрита до переговорів про взаємне припинення атак на критично важливу інфраструктуру, проте сподівається отримати від США чіткі гарантії. Раніше спроба встановити 30-денне "енергетичне перемир'я" навесні 2025 року не вдалася через обопільні звинувачення між сторонами.

Тепер ставки для Києва вищі: українські удари по російських НПЗ уже скорочують виробництво пального та експорт Росії.

* Які конкретно елементи повинні бути заборонені в межах "енергетичного перемир'я":

* Хто буде відповідальним за перевірку його виконання?

* І якими мають бути наслідки у разі порушення домовленостей?

14 вересня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Україна і Росія досягли угоди про ненапад на енергетичні інфраструктури одна одної.

Лише через кілька годин після коментаря президента України Володимира Зеленського стало очевидно, що остаточні угоди поки що не досягнуті, і що Україна сподівається на більш чіткі дії з боку Сполучених Штатів.

"14 вересня Зеленський зазначив, що йдеться про американських партнерів, уточнивши це у своїй відеозверненні."

Зеленський підкреслив, що така угода повинна бути стабільною та тривалою, а не закінчитися після того, як Росія отримає короткочасне полегшення в питанні постачання бензину та дизельного пального.

На брифінгу 16 вересня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий підкреслив, що Київ вже протягом тривалого часу виступає за досягнення мирного врегулювання, яке повинно бути справедливим і всебічним, охоплюючи всі важливі аспекти.

"Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай надають списки об'єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це... Що стосується українських об'єктів, то ", - сказав Тихй.

Представник Міністерства закордонних справ висловив підтримку ініціативам Сполучених Штатів щодо укладення угоди, підкресливши їх значення та своєчасність. Він також висловив надію на те, що Росія також готова до переговорів, проте зауважив, що це питання слід адресувати безпосередньо їм.

Що кажуть у Москві?

У Москві від ініціативи президента США теж не відмовилися.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав це "дуже гарною ідеєю", але, додав, що для покращення ситуації із дизельним паливом на світових ринках (а саме це було мотивом Трампа), потрібно забезпечити безпечне торговельне мореплавання, а ще скасувати санкції.

"Звичайно, необхідно скасувати санкції. Ці неправомірні обмеження на постачання енергетичних ресурсів у глобальному масштабі. Лише тоді світ зможе насититися цими нафтопродуктами, і ціни почнуть знижуватися," - підкреслив Пєсков.

Як пише Financial Times із посиланням на посадовців в Київі та обізнаних з настроями в Кремлі людей, Україна вже кілька місяців пропонує Росії взаємно припинити удари по енергетичних об'єктах, портах та іншій критичній інфраструктурі, однак Москва досі відкидала ці пропозиції.

У той же час, згідно з даними джерел, Кремль не має наміру терміново погодитися на таке припинення вогню до зимового періоду, сподіваючись, що атаки на енергетичну інфраструктуру України посилять тиск на уряд у Києві.

Які ж це гарантії?

З огляду на заяви з Києва та Москви, припинення вогню найближчим часом не буде, каже німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, з яким поспілкувалася Радіо Свобода.

"Ніхто з учасників насправді не продемонстрував, що те, що оголосив Дональд Трамп, вже стало дійсністю," - зазначає він.

Не було чітко визначено, які саме гарантії існують у разі, якщо Росія погодиться на взаємну відмову від атак, але згодом не дотримається угоди.

"Можна уявити певні "пряники і батоги" з боку США: наприклад, щось запропонувати Росії - певне послаблення санкцій у банківській сфері чи щодо експорту сільськогосподарської продукції або щось подібне - якщо вона дотримуватиметься припинення вогню. І ", - пояснює Фройденштайн.

Однак, оскільки на даний момент жодна із сторін не визначила конкретні кроки, які потрібно вжити, про мирні угоди говорити ще зарано.

"Ні Зеленський не висловив чітких вимог щодо конкретних речей, ні Трамп не проявив бажання надати такі американські гарантії," - зазначає Фройденштайн.

Якщо, наприклад, буде домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру, а Росія її порушить, Україна, на його думку, очікуватиме не лише можливості відновити власні удари, а й додаткової реакції США.

Саме тому вимогу Зеленського про активнішу американську участь він називає логічною.

"Це розумний крок Зеленського - безпосередніше залучити США. А не просто мати Трампа як людину, яка виступила посередником в укладенні домовленості, а потім нічого не робить", - каже він.

"Пастка для Зеленського"?

Є й інша проблема: якщо сторони все ж почнуть домовлятися про перемирʼя конкретніше, треба буде узгодити визначення того, по чому саме сторони мають перестати бити.

На думку Ігара Тишкевича, провідного експерта з вивчення Росії в Українському інституті майбутнього, це може стати "пасткою для Зеленського".

У своєму аналізі нинішньої пропозиції Тишкевич говорить, що Росія може вимагати припинення українських атак на НПЗ, але не погоджуватися вважати ряд українських обʼєктів критичною інфраструктурою.

Оскільки географічні межі та перелік об'єктів "критичної" інфраструктури залишаються невизначеними, Кремль може скористатися цією ситуацією на свою користь. Це означає, що він спробує сформулювати свої вимоги. Наприклад, якщо мова йде про укладення мирного угоди на морі, то воно може поширюватися і на Азовське море. Або ж може бути запропоновано обмін "нафтопереробного заводу на теплову електростанцію", при цьому Кремль може відмовитися визнати залізницю, а також системи водопостачання і очистки води як частину "критичної" інфраструктури. Таким чином, буде пропонуватися нерівноцінний обмін, який буде представлений як частина мирних переговорів, - зазначає Тишкевич.

У своїй заяві Зеленський акцентував увагу на більш широкому спектрі об'єктів, ніж лише енергетичний сектор: окрім електроенергетики, він також упомянув, наприклад, питання постачання продуктів харчування.

Тишкевич переконаний, що Україні слід якомога швидше визначити свій список потенційного "обміну безпекою": які цілі на російській території вона готова виключити з атак, а які українські об'єкти Москва повинна утримуватися від ударів.

В іншому випадку, на його думку, першим робочим документом для переговорів може виявитися російський перелік, і Києву буде необхідно відреагувати на умови, які запропонує Москва.

Спробували ще в 2025 році.

Енергетичне перемирʼя між Україною та Росією за посередництва США уже мало місце і провалилось.

У березні 2025 року США провели окремі переговори з Україною та Росією у Саудівській Аравії.

Білий дім оголосив про досягнуті угоди щодо розробки заходів для забезпечення заборони на атаки на енергетичні інфраструктури як Росії, так і України.

Зеленський тоді зазначав, що основним контролюючим органом повинні виступати Сполучені Штати, а Україна готова надати перелік об'єктів, що потребують захисту.

Проте умови залишаються невизначеними: які конкретно об'єкти підлягають захисту, які типи атак заборонені, хто визначає винуватця та які дії вживаються після порушення?

Врешті-решт, кожна зі сторін почала покладати провину одна на одну за порушення умов мирної угоди.

Перед закінченням терміну Україна стверджувала, що Росія більше 30 разів порушила угоду.

Водночас за 2025 рік союзники України значно детальніше опрацювали модель контролю за потенційним припиненням вогню.

У Паризькій декларації від січня 2026 року Україна, США та учасники "Коаліції охочих" погодили принцип створення постійного механізму моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США.

Заплановано створення окремої комісії, що має на меті аналізувати порушення, виявляти відповідальних осіб і визначати відповідні заходи реагування.

Проте ця декларація охоплює питання можливого миру та більш широкого припинення вогню, а не зосереджується виключно на енергетичних аспектах.

З іншого боку, ця модель має потенціал для адаптації до більш вузької угоди, оскільки вона вже включає три ключові елементи, які були відсутні у 2025 році: безперервний моніторинг, визначення відповідальності за порушення та механізм реагування.

На даний момент у відкритих коментарях ці результати не були згадані.

"Батіг" з Америки

Незабаром у президента США може з'явитися значний засіб впливу на ситуацію в Росії.

16 вересня в Палаті представників стартували обговорення законодавчої ініціативи сенатора Ліндсі Грема, що стосується запровадження санкцій проти Російської Федерації та Ірану.

Конгресмен Майкл Маккол, представляючи документ, заявив, що він "змусить Путіна сісти за стіл переговорів".

"Темрява наближається, історія закликає, і тепер настав момент для дій," - промовив Маккол.

Проект закону, серед іншого, надає президентові США право встановлювати мита до 100% на імпортні товари з країн, що активно закуповують російську нафту та газ або сприяють Москві в ухиленні від санкцій.

Отже, один з можливих механізмів американських гарантій, згаданих Зеленським, вже має перспективний інструмент.

США могли б посилювати санкції, якщо Росія погодиться на припинення ударів по енергетиці, а потім порушить домовленість, як про це говорив Фройденштайн.