Внаслідок ракетної атаки Росії на Київ постраждали 12 осіб, серед яких двоє дітей, повідомляє місцева влада.

Внаслідок нічної атаки, що відбулася 17 вересня, Київ постраждав від російського удару, внаслідок якого щонайменше 12 осіб отримали поранення, повідомив мер столиці Віталій Кличко.

"Серед поранених -- двоє дітей, 10 та 12 років. У лікарнях перебувають 9 постраждалих", - написав мер у телеграмі.

Перед тим він інформував, що у Дніпровському районі зафіксовані нові пошкодження внаслідок ворожої атаки. "На одній із локацій пошкоджені скління та фасад триповерхової офісної будівлі. Також у кількох житлових будинках вибиті вікна", - вказав Кличко.

У Солом'янському районі, за наявною у мера попередньою інформацією, зруйнована складська будівля.

"У столиці спостерігається зниження тиску водопостачання на лівому березі, а також у районах Соломʼянський, Голосіївський та Святошинський. Наразі спеціалісти працюють над встановленням причини цього явища," - зазначив Віталій Кличко.

У ніч на 17 вересня Росія здійснила ракетний удар по Україні. У багатьох регіонах країни було оголошено тривогу повітряного спостереження.

Російські збройні сили постійно використовують різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, для нападів на українські міста та цивільні об'єкти в усіх куточках України.

Українські урядові структури та міжнародні організації визначають ці атаки як військові злочини, скоєні Російською Федерацією, підкреслюючи при цьому, що вони мають навмисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні заклади, з метою позбавлення людей електрики, опалення, води, зв'язку, медичної допомоги та інших життєвих необхідностей, вважаються проявом злочинних дій. У контексті широкомасштабної війни Росія здійснює проти українських громадян різноманітні злочини, які можуть бути класифіковані як геноцид, на думку юристів, дослідників у сфері геноцидів та правозахисників. Зокрема:

Проголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники російської влади неодноразово висловлювали думки про те, що українці як етнічна група "не мають існування", що це "нація, створена штучно", і що тих, хто не поділяє цю точку зору, "слід ліквідувати", а України та українців не повинно бути в майбутньому.

публічні заклики до ліквідації українського народу;

цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;

переслідування та ліквідація осіб з проукраїнськими поглядами на територіях, що опинилися під окупацією;

Знищення інтелектуальної еліти: педагогів, художників, осіб, які є представниками української культури та передають її цінності наступним поколінням.

впровадження в навчальних закладах на територіях, які перебувають під контролем окупантів, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без супроводу батьків до Росії з метою трансформації їхньої ідентичності;

Вилучення та знищення українських книг з бібліотек, грабежі музеїв і навмисне викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, що підписали Конвенцію, зобов'язані запобігати геноциду та нести відповідальність за такі дії як під час збройних конфліктів, так і в умовах миру.

Конвенція охарактеризовує геноцид як вчинки, що виконуються з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..

Влада Росії відмовляється визнавати, що під час широкомасштабного конфлікту її збройні сили здійснюють навмисні атаки на цивільні об'єкти в українських містах і селах, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, навчальних закладів, дитячих садків, а також об'єктів енергетичної інфраструктури та водопостачання.