Воїн з Тернопільської області, що опинився в полоні з серйозними травмами, нарешті повернувся додому.

Після чотирьох років перебування в полоні, Андрій Чверенчук з села Скоморохи на Тернопільщині нарешті повернувся додому, при цьому він мав серйозне поранення, яке отримав під час захоплення.

Цю інформацію кореспонденту Укрінформу надала мати військового Ольга Чверенчук.

"Син брав участь у важких боях на Лиманському напрямі. Саме там він потрапив у полон у вересні 2022 року. У Андрія було складне поранення. Він пів року перебував у лікарні", - каже жінка.

Згідно з інформацією, наданою Ольгою Дмитрівною, історія про те, як її син опинився в полоні, висвітлена в документальному фільмі "6 рота". У стрічці його товариші по службі розповідають, що 25 вересня дві групи по 10 бійців вирушили на штурм Лиману, але потрапили в засідку. Окупанти розпочали атаку на українських військових. Андрій отримав поранення і залишився разом із товаришем у бронетранспортері М113. Хлопці вступили в бій, але згодом отримали наказ відступити в ліс, щоб забезпечити роботу артилеристів. В результаті, Андрій та його товариш на позивний "Знахар", які також були поранені, потрапили в полон.

Андрій Чверенчук є фахівцем у галузі хімії та має ступінь кандидата технічних наук. На момент початку повномасштабного вторгнення він проживав і працював у Києві. У весняний період 2022 року він прийняв рішення стати на захист України. Служив у 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго.

"Протягом чотирьох років, які Андрій перебував у полоні, ми писали йому багато листів. Сподівалися, що вони стануть підтримкою для сина. На щастя, один лист він таки отримав. Згодом через хлопців, які звільнилися з полону, передавав нам вдячність за те, що ми йому написали. Також знаємо, що спершу Андрія утримували у Свердловській колонії, потім в Новосибірську, далі перевели в Камишино, де було найважче", - розповідає мати воїна.

Вона зізналася, що важко передати ті почуття, які охопили її, коли у слухавці вона почула голос свого сина: "Я досі в стані ейфорії, ще не зовсім усвідомлюю, яке це велике щастя".

За її словами, протягом чотирьох років молитва та віра в Бога стали для неї підтримкою у важкі часи, допомагаючи пережити розставання з сином та невизначеність.

За даними Укрінформу, 23 жовтня в Україну в результаті обміну військовослужбовцями повернулися 270 українських громадян.