Україна знизила на 40% обсяги нафтового експорту Росії. Як безпілотники завдають удару по фінансах конфлікту.
Українські безпілотники проникають на території Балтійських країн.
Серія точкових атак українських безпілотників на стратегічні нафтопереробні заводи призвела до зупинки до 40% морських поставок нафти, завдаючи Кремлю збитків у мільярди доларів. Москва усвідомлює, що не в змозі забезпечити захист усієї інфраструктури, що підриває довіру до Путіна.
Удари націлені на джерела російської агресії, але водночас вони породжують ризики для країн Балтії, що є членами НАТО, повідомляє британське видання The Times. LIGA.net надає короткий огляд.
Російські зенітні ракетні комплекси відкрили вогонь, коли український безпілотник наблизився до російського нафтового об'єкта в акваторії Фінської затоки. Незабаром після цього в порту Усть-Луга пролунав потужний вибух.
Україна прагне унеможливити отримання Росією вигод від підвищення світових цін на енергоресурси, яке викликане війною з Іраном та частковим скасуванням американських санкцій щодо російської нафти.
Українські безпілотники завдали удару по балтійському порту Приморськ, що разом з Усть-Лугою відповідає за 40% морського експорту російської сирої нафти, а також по ще одному нафтопереробному заводу в Киришах, розташованому на південь від Санкт-Петербурга.
Усть-Луга відчула п'ять нападів протягом дев'яти днів. Також постачання російської нафти через порт Новоросійськ на Чорному морі зазнали втрат.
Генерал-майор Євген Хмара, який очолює Службу безпеки України, зазначив, що удари по Усть-Лузі є елементом стратегії, спрямованої на ускладнення фінансування путінської війни проти України. "Нафтова інфраструктура є частиною російського військово-промислового комплексу. Росія заплатить високу ціну за свою агресію," - підкреслив Хмара.
На минулому тижні внаслідок цих атак російський експорт нафти зменшився на 1,75 мільйона барелів на день, досягнувши 2,32 мільйона барелів. Постачання нафти з Балтійського регіону досягли найнижчого рівня з моменту, коли Путін віддав наказ про вторгнення в Україну в 2022 році. Як результат, тижневі доходи Росії від нафтопродуктів знизилися з 2,44 мільярда доларів до 1,44 мільярда доларів.
Кремль визнав, що не в змозі забезпечити безпеку всіх ключових інфраструктурних об'єктів країни.
Разом із пошкодженням нафтогону "Дружба" через Україну в січні та захопленням танкерів тіньового флоту Росії, удари дронів скоротили експортні спроможності росіян із нафти на 40%. Ці скорочення - найсерйозніші перебої у постачанні нафти в сучасній історії Росії.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що збитки для експорту російської нафти ще більші - 45%.
"Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти і нафтопродуктів із початку війни", - каже російський нафтовий аналітик Борис Аронштейн.
Нещодавно LIGA.net повідомила, що Україна прагне укласти угоди в сфері безпеки з державами Перської затоки, пропонуючи безпілотники та технології в обмін на ракети до систем Patriot, озброєння та політичний вплив. Така співпраця відкриває значні можливості — від залучення інвестицій у вітчизняний оборонний комплекс до зміцнення дипломатичних позицій країни.
Тактика України поставила під загрозу не лише фінансові можливості Путіна для ведення війни, а й підірвала довіру до його лідерства серед тих, хто підтримує російську агресію.
Окрім зменшення спроможностей Кремля отримувати вигоду від зростання світових цін на нафту, удари України завдали шкоди моральному духу росіян. Впливові Z-блогери критикують нездатність Москви захистити нафтові об'єкти, а один із них заявив, що ці невдачі ілюструють відсутність у Путіна стратегії перемоги над Україною.
Блогер Олександр Сладков прокоментував удари по Усть-Лузі: "Ми знову отримали удар, як підбиті яйця кованим черевиком. За лаштунками активно обговорюють наш нібито хитромудрий план. Але є ті, хто сумнівається — що ж це за план, якщо наші нафтові об'єкти піддаються атакам, як мухи, яких знищують мухобійкою. Якщо справді існує план, нам потрібно зміцнювати довіру суспільства до нього".
На минулому тижні Естонія та Латвія повідомили про випадки падіння українських дронів на їхніх територіях. Це сталося після того, як безпілотники змінили курс під час атак на російські об'єкти в Балтійському регіоні. Один із дронів вдарився в димар електростанції в селі Аувере в Естонії, а інший вибухнув у районі Краслава в Латвії. Інформації про постраждалих або значні пошкодження наразі немає.
Фінляндія також повідомила, що на її землі приземлилися два безпілотники, один з яких, безсумнівно, є українським.
Не існує доказів того, що українські безпілотники були запущені з території будь-якої з цих держав, незважаючи на заяви російської сторони, що партнери України надали їм таку можливість.
Кремль попередив, що якщо країни Балтії дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для атак на Росію, він вживе "відповідних заходів".
"У даному випадку важливіше не думки Кремля, а те, яким чином наші військові оцінюють обставини," - зазначив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.
Естонія, Латвія і Фінляндія - члени НАТО. "Навряд чи Москва хоче розпочати збройний конфлікт з Альянсом, який міг би відновити стосунки Європи і США. Навіщо їм ризикувати подальшою консолідацією європейців і змушувати американців дійти іншого висновку щодо майбутнього НАТО? Не думаю, що росіяни вважають, що НАТО повністю зникло, як би це іноді не здавалося. Вони вважають Трампа непередбачуваним, навіть неконтрольованим", - каже керівник відділу зовнішньої політики аналітичного центру New Eurasia Strategy Center Джон Лоф.
Попри зростання економічних проблем Росії, Путін не виявляє ознак готовності припинити війну в Україні. Минулого тижня він викликав кількох олігархів на закриту зустріч і попросив зробити "добровільні" внески в бюджет.
Мільярдер та сенатор Сулейман Керімов виявив готовність внести $1,25 мільярда на благодійні цілі.
Металургійний магнат Олег Дерипаска також висловив готовність зробити фінансовий внесок. Він зазначив, що росіянам слід працювати по 12 годин щодня протягом шести днів в тиждень, аби зміцнити економіку: "У складні часи ми знаємо, як об'єднатися і працювати ще старанніше". За оцінками Forbes, його багатство становить приблизно $7,5 млрд.
Кремль повідомив, що, хоча Путін і висловлює вдячність за ці внески, це не стало його особистою ініціативою. Крім того, він, як стверджують джерела, сказав олігархам, що Росія продовжить військові дії, поки не візьме під контроль увесь Донбас.
Однак російський опозиційний журналіст Михайло Зигар зазначає, що перед нападом США та Ізраїлю на Іран вже існували певні ознаки того, що Путін може задуматися про завершення війни в Україні. За словами Зигаря, його позиція змінилася після того, як зростання цін на нафту позитивно позначилося на російській економіці, а конфлікт між США та європейськими союзниками надав Кремлю додаткові політичні можливості.
Президент Володимир Зеленський заявив після чотириденного візиту на Близький Схід, що неназвані країни-союзниці попросили Київ зменшити атаки на російські нафтогазові об'єкти у відповідь на світову енергетичну кризу, спричинену війною в Ірані.
Зеленський заявив, що Київ готовий діяти в цьому напрямку, але лише за умови, що Росія зупинить свої удари по енергетичній інфраструктурі України. Напади Росії, які включають ракети та дрони, завдали значної шкоди українським енергомережам, залишивши мільйони людей без опалення та електрики в зимовий період.
"Ми готові до діалогу щодо повного припинення вогню в енергетичному секторі та у сфері продовольчої безпеки," - зазначив Зеленський. Він також висловив ідею про укладення перемир'я на Великдень. У відповідь Кремль заявив, що не отримував "конкретно сформульованих" пропозицій з боку Києва.
Військовий експерт Валентин Бадрак вважає, що затягування конфлікту на Близькому Сході може призвести до того, що Україна залишиться без системи Patriot, що в свою чергу зробить її вразливою до балістичних атак з боку Росії. Як зазначає аналітик, парадокс полягає в тому, що Київ вже давно мав можливість розробити власну систему протиповітряної оборони, проте через тривалі затримки цей потенціал досі не був реалізований.