В "Слузі народу" обговорювали можливість "компромісу" з НАБУ, однак антикорупційні інституції це спростували, повідомляють ЗМІ.

В антикорупційних структурах підкреслюють, що питання нових підозр для народних депутатів перебуває в компетенції генерального прокурора Руслана Кравченка.

Про це йдеться у статті ZN.UA "Згадати "турборежим". Як парламент прийматиме антисоціальні податкові закони. Спойлер -- за гроші".

Журналіст Євген Плінський зазначає, що на засіданнях фракції "Слуга народу" депутати відкрито говорили про тиск з боку правоохоронних органів і вимагали вирішити це питання. За його даними, ці теми пов'язували з голосуванням за законопроєкти.

Зокрема, у лютому народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявляла, що такі розмови відбувалися безпосередньо на засіданнях фракції. За її словами, це не поодинокий випадок -- питання також обговорювали на закритих зустрічах.

За даними ZN.UA, під час цих дискусій депутатам було повідомлено про нібито досягнутий "компроміс" з НАБУ, який стосується "захисту парламентської автономії". Зазначалося, що справи, які вже знаходяться на розгляді, будуть передані до суду, а нові слідчі дії у цих провадженнях, нібито, не проводитимуться.

Також учасники зустрічей із головою фракції Давидом Арахамією говорили про інші ідеї в межах так званого "відновлення роботи парламенту".

У той же час, як вже повідомляло видання ZN.UA, слідство щодо народних депутатів у справі голови транспортного комітету Юрія Кіселя та кола осіб, пов'язаних з колишнім помічником президента Сергієм Шефіром, не лише продовжується, але й може бути розширене.

За словами редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової, розслідування не обмежується кількома епізодами. За її інформацією, близько 20 народних депутатів уже допитували в НАБУ, і це не остаточна кількість.

Водночас, за інформацією, отриманою від джерел видання, саме позиція генерального прокурора в даний час є тим фактором, який обмежує розширення списку осіб, залучених до справи.

Після того, як з’явилася інформація про можливі угоди, керівництво антикорупційних органів спростувало це на публіці. Директор НАБУ Семен Кривонос підкреслив, що жодних "компромісів" або угод щодо зміни методів розслідувань не має.

Він підкреслив, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не укладали жодних угод з депутатами або іншими особами для уникнення відповідальності за корупційні правопорушення. У підтвердження своїх слів він навів недавнє оголошення підозри одному з діючих народних обранців.

Голова САП Олександр Клименко підкреслив, що ніяких "індульгенцій" для народних обранців не існує і не може бути. Він зазначив, що у разі наявності достатніх доказів, депутат понесе відповідальність, незалежно від свого прізвища або політичної партії.

Окремо він підкреслив, що рішення про початок проваджень і проведення слідчих дій щодо народних депутатів ухвалює генеральний прокурор. Саме він визначає, чи буде зареєстрована справа і чи отримають слідчі дозвіл на подальші дії.

Вранці 10 листопада стало відомо про детективи НАБУ проводять обшук у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. При цьому, як вказувало УП, Тимур Міндіч залишив територію України тієї ж доби -- за кілька годин до початку слідчих дій. За словами джерела, він "втік з країни вночі".

Пізніше стало відомо, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснюють масштабну операцію щодо викриття корупційних злочинів у галузі енергетики. Відомство повідомило, що розслідування тривало 15 місяців. У процесі справи було проведено понад 70 обшуків, а слідчі зібрали більше тисячі годин аудіозаписів. У рамках цієї операції обшуки також були проведені у ексміністра енергетики, міністра юстиції Германа Галущенка, а також у компанії "Енергоатом".

Того ж дня НАБУ та САП опублікували частину аудіозаписів розмов фігурантів корупційної схеми. На плівках, які оприлюднило бюро, фігурують посадовці з позивними "Тенор", "Рокет", "Карлсон". За інформацією "РБК-Україна" на плівках звучать:

Також з'явилася інформація, що підозрювані займалися легалізацією фінансів, здобутих незаконним шляхом, у офісі, розташованому в центрі Києва. Це приміщення належить родині нардепа Андрія Деркача, який зараз працює в російській політиці.

У четвертій частині розслідування, опублікованій НАБУ, стало відомо, що учасники корупційної схеми в енергетичному секторі передавали фінансові кошти колишньому віцепрем'єр-міністру, якого в документах і матеріалах справи називали Че Геварою. Пізніше з'ясувалося, що мова йде про колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому було висунуто підозру у незаконному збагаченні.

Пізніше "Схеми" (Радіо Свобода) назвали імена всіх, кому НАБУ повідомило про підозру у межах масштабної корупційної схеми в енергетичній сфері. Серед них не було імені Германа Галущенка. Однак лише 12 листопада стало відомо, що Галущенка відсторонили від посади після розслідування Національного антикорупційного бюро, пов'язаного з корупційними схемами у НАЕК "Енергоатом".

Коментуючи ситуацію, "Енергоатом" заявило, що масштабна корупція у сфері енергетики, яку нещодавно викрило Національне антикорупційне бюро України, не вплинула на стабільність роботи.

На форумі, організованому Інститутом висвітлення війни та миру, що відбувся 14 листопада у Києві, Семен Кривонос, голова Національного антикорупційного бюро України, повідомив, що всі правоохоронні структури були обізнані про корупційні схеми, які функціонували в "Енергоатомі", але не вжили жодних заходів. У той же час, Олександр Клименко, очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зазначив, що в Україні проходять наради, на яких правоохоронцям дають вказівки для переслідування детективів НАБУ та прокурорів САП.

18 листопада суд відправив під варту колишнього віцепремʼєра Олексія Чернишова у справі про корупцію в енергетиці.

19 листопада Верховна Рада ухвалила рішення про відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.

Згодом Олександр Клименко, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомив, що в контексті справи Міндіча з'явилася особа, відома під позивним "Алі-Баба". За даними, що не підтверджені офіційно, йдеться про Андрія Єрмака.

Уранці 28 листопада детективи НАБУ та прокурори САП здійснили обшуки в квартирі Андрія Єрмака, який на той момент обіймав посаду керівника Офісу президента. Після цих подій, під враженням від обшуків, він подав заяву про свою відставку. Незабаром після цього "Українська правда", посилаючись на внутрішні джерела, повідомила, що колишній голова ОП просив президента Володимира Зеленського звільнити Василя Малюка, оскільки той, за його словами, "не помітив" спецоперацію "Мідас" і не зміг його захистити.