У Києві започаткували вуличну експозицію, присвячену 80-й річниці Львівського псевдособору 1946 року.

Організаторами вуличної виставки стали Український інститут національної пам'яті та Інститут історії Церкви Українського католицького університету за сприяння Галузевого державного архіву Служби безпеки України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виставка приурочена до 80-их роковин події, організованої радянськими репресивними органами, якою кремлівський комуністичний режим намагався ліквідувати Українську греко-католицьку церкву шляхом її насильницького "возз'єднання" з російською православною церквою.

Виставка ілюструє історію понад 250 років переслідувань цієї Церкви з боку російської імперської влади - від епохи Катерини ІІ до сучасних злочинів, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях.

Як зазначив Святослав Шевчук, отець і глава Української греко-католицької церкви, російський царат, комуністичний і нинішній кремлівський режими завжди і насамперед намагалися знищити УГКЦ.

"Кожного разу, коли Україна опиняється під контролем Росії чи Російської імперії, першим об'єктом ліквідації стає Українська греко-католицька церква. Це вже сталося вісімдесят років тому, і зараз, в окупованих регіонах Донбасу та Запоріжжя, відбувається те саме. Для нас, українців, греко-католиків, незалежність України символізує не лише свободу, а й свободу церкви та нашого народу," - зазначив Блаженніший Святослав.

Олександр Алфьоров, очільник Українського інституту національної пам'яті, підкреслив важливість постійної підтримки УГКЦ для українського народу.

"Греко-католицька церква зробила все, щоб бути всюди з народом - в науці, сім'ї, організаціях спортивних товариств, економічного життя. Російська влада завжди знищувала греко-католицьку церкву, а як не знищувала, то маніпулювала нею. Тобто завжди Росія думала, що церква - це інструмент, але так не було з греко-католицькою церквою. Це не інструмент, а величезний механізм, який жив нерозривно з народом", - зазначив Алфьоров.

Голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський підкреслив незламність керівництва УГКЦ та важливість церкви в підтримці української національної ідентичності.

"Жоден єпископ УГКЦ не зрадив своєї церкви і не перейшов до московського патріархату. Це було надзвичайно важко не тільки з фізичної точки зору й тортур, яким піддавали цих людей, а й тому, що в церковному середовищі Галичини в різні часи були дуже різні рухи й настрої. Галичанам пропонували кілька, сказати б, перспектив. Але вони вибрали народовство - тобто власне українство. І визначальну роль в цьому відіграла галицька інтелігенція, яка тоді була інтелігенцією церковною, це були священники", - зауважив Єленський.

Обговорюючи події, що сталися в 1946 році, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут підкреслив, що Львівський псевдособор не можна трактувати як релігійний захід, оскільки його діяльність була цілковито контрольована комуністичними спецслужбами.

"З наших матеріалів стає очевидним, що це зовсім не був собор, ані збори мирян, ані священнослужителів. Це була ретельно спланована і виконана операція, зумовлена репресіями проти духовенства та владики греко-католицької церкви. Організація самого собору здійснювалася за участю агентів, і документи це підтверджують," - підкреслив Когут.

У Києві стартувала вулична експозиція під назвою "Імперія проти Церкви. До річниці Львівського псевдособору 1946 року." / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ 1 / 15

Львівський "собор" 1946 року, що відбувся з 8 по 10 березня, був організований у Львові відповідно до плану НКВС СРСР, метою якого була ліквідація Української греко-католицької церкви. Перш ніж цей псевдособор було скликано, протягом 1944-46 років органи НКВС влаштували масовані фізичні й моральні репресії проти всіх ієрархів греко-католицької церкви, включаючи митрополита Йосифа Сліпого, який стояв на чолі цієї спільноти.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, у Вінницькій області відкрили виставку під назвою "Церковний рашизм".

Фото: Геннадій Мінченко/ Укрінформ