The Guardian здійснив візит до "фортифікаційного поясу" — останньої лінії захисту Донбасу.

Британські репортери пояснили, чому захист цих позицій підриває стратегічні наміри Кремля в контексті наступу на Дніпро.

Українські військові продовжують утримувати останні близько 10% території Донецької області, що залишається під контролем Києва. Саме ця система оборони, яку західні журналісти називають "фортечним поясом", не дозволяє російській армії розвинути наступ углиб України та змушує її платити високу ціну за кожну спробу прориву. Про це йдеться у великому репортажі The Guardian, автори якого побували на передовій у Донецькій області.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в медіа, утримання цієї оборонної лінії, разом із реалізованими структурними реформами в українських збройних силах, сприяло стабілізації ситуації на деяких фронтових ділянках. Журналісти підкреслюють, що в травні 2026 року Україна вперше за багато років змогла відновити контроль над більшою територією, ніж та, що була захоплена Росією.

Ключовою ланкою оборони залишається лінія міст Лиман, Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), цей захисний пояс "оптимізований для оборони за всіма топографічними характеристиками". Поєднання природних рубежів, міської забудови, лісових масивів, річок та інженерних укріплень робить його надзвичайно складною ціллю для наступу.

Ці населені пункти виступають останнім значним щитом для російських сил. Українські військові, що спілкувалися з журналістами, підкреслюють, що їхній захоплення дало б ворогу шанс просунутися у слабо захищені території, наближаючись до Дніпра та інших важливих міст.

Однією з причин покращення обстановки на певних ділянках фронту військові вказують на реформу управлінської системи, яка почала реалізовуватися у 2024 році. Якщо раніше російські підрозділи часто використовували несумісність між сусідніми українськими бригадами, то нині їхня взаємодія стала набагато більш продуктивною.

Офіцер 63-ї окремої механізованої бригади Вадим поділився, що раніше війська противника регулярно намагалися обходити українські підрозділи, використовуючи проміжки між їх позиціями. Однак тепер, за його словами, українські солдати свідомо створюють так звані "зони знищення". Вони очищають лісові ділянки, влаштовують протитанкові рови та встановлюють інженерні бар'єри й інші перепони, щоб забезпечити постійний вогневий контроль над будь-якими переміщеннями ворога.

"Стало значно краще. Ми почали створювати правильні "зони знищення". За останні шість місяців у нашому секторі ми не віддали росіянам жодного метра", -- сказав він.

За словами офіцера, російське командування вже неодноразово переносило строки, коли планувало захопити Лиман. Якщо раніше йшлося про осінь 2025 року, потім про початок 2026-го, то тепер ці плани знову відкладено.

Автори репортажу акцентують увагу на радикальних змінах у характері бойових дій. Якщо кілька років тому основними загрозами були артилерійські системи та бронетехніка, то зараз значну частину простору між позиціями контролюють безпілотники. Це ускладнило проведення великих механізованих атак, а передові райони перетворилися на розширені "зони смерті", де будь-яке переміщення швидко фіксується та піддається атаці FPV-дронами.

Оборонні заходи в Україні також еволюціонують. Шляхи, що з’єднують міста поблизу фронту, обмотані довгими антидроновими мережами, які забезпечують безпеку транспорту від атак безпілотників. Бойові машини оснащуються важкими металевими каркасами та решітками, які повинні спровокувати вибух FPV-дрону до того, як він завдасть шкоди техніці.

Одночасно російські збройні сили все активніше застосовують дрони, що працюють на основі оптоволоконного управління, які майже не піддаються впливу звичних засобів радіоелектронної боротьби. За інформацією військових, в околицях Лимана залишилося настільки багато оптоволоконних кабелів від раніше використаних безпілотників, що це створює додаткові ускладнення навіть для нових дронів, а птахи використовують ці волокна для будівництва своїх гнізд.

Командир 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", підполковник Шаміль Крутков, переконаний, що технологічні нововведення кардинально трансформували суть ведення бойових дій.

"Технології змінили все на 180 градусів. У нас відбувалися надзвичайно важкі бої на Донбасі, але саме вони спонукали нас до нових ідей і творчого підходу," -- зауважив він.

За його словами, сьогодні жодна зі сторін не має очевидних передумов для масштабного прориву, а фронт дедалі більше перетворюється на виснажливе протистояння невеликих груп.

"Спочатку ми боролися за села, потім – за ліси, а нині фактично за окремі укриття," – підкреслив офіцер.

Незважаючи на певну стабілізацію в окремих районах, загальна ситуація залишається вкрай складною. Особливо запеклі бої тривають в околицях Костянтинівки, яка піддається постійному тиску з боку російських військових. За інформацією з репортажів, частина міста вже потрапила під контроль росіян, тоді як західні райони, які відділяє річка Кривий Торець, залишаються місцем інтенсивних бойових дій.

Журналісти також висвітлили, якою ціною мирні мешканці витримують цю війну. Антидронові сітки сприяють зменшенню ризику від FPV-дронів, але не можуть забезпечити захист міст від керованих авіабомб і ракетних атак. У Краматорську та Слов'янську регулярно звучить окрема сирена, що попереджає про загрозу безпілотників.

Мешканець Лимана Олександр Павлович розповів журналістам, що після загибелі своєї 78-річної матері був змушений самостійно поховати її у дворі, оскільки через постійну загрозу атак російських безпілотників медики не змогли вчасно прибути. "Місто настільки понівечене... А надворі всюди дрони", -- сказав він.

Вирушаючи з Лиману на велосипеді, чоловік став жертвою атаки російського FPV-дрона. Проте, за інформацією The Guardian, вибух був знешкоджений антидроновою сіткою, яка була розтягнута над дорогою.

Попри щоденні обстріли, великі втрати та постійний тиск російської армії, українське командування й військові співрозмовники видання переконані, що "фортечний пояс" виконує головне завдання -- виснажує наступальний потенціал Росії, виграючи для України час на розвиток власних технологій, зміцнення оборони та удари по російській логістиці в тилу.

Протягом останніх місяців Костянтинівка залишається важливим об'єктом російських атак на Донеччині. Незважаючи на прогнози деяких аналітиків щодо можливого захоплення міста, українські військові стверджують, що утримують стратегічні позиції та знищують російські штурмові групи, які намагаються закріпитися в міських районах. Тим часом, DeepState регулярно інформує про спроби російських військ просунутися до Костянтинівки, але Сили оборони продовжують успішно стримувати їхній наступ.

Військові та аналітики також наголошують, що найближчі місяці можуть стати визначальними для кампанії на сході. Командування Десантно-штурмових військ пов'язує перспективи оборони з технологічною перевагою України, а аналітики DeepState відзначають зміну динаміки бойових дій: другий місяць поспіль російське просування сповільнюється, а баланс звільнених і втрачених територій поступово вирівнюється.