Шахрайські кол-центри у Вінниці: які кримінальні провадження були розпочаті проти місцевих "офісів"? - 20 хвилин
Скандал навколо справи "Карфаген", в якій Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про розкриття злочинної групи в Офісі Генерального прокурора, що, згідно з версією слідства, надавала захист шахрайським кол-центрам, викликав широкий резонанс в Україні.
* Водночас щодо деяких із них усе ж відкривалися кримінальні провадження та виносилися вироки.
* Ми знайшли щонайменше два кримінальні провадження на Вінниччині. Що у них? Розповідаємо.
Протягом понад тижня в Україні активно обговорюється справа "Карфаген", яку розслідують НАБУ та САП. В ході розслідування було виявлено злочинне угруповання, яке, за даними слідства, забезпечувало "дах" шахрайським кол-центрам та займалося легалізацією коштів, здобутих незаконним шляхом.
Основною особою у цій справі виявився чиновник — заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. За інформацією слідства, йому була близька Муза — Єлизавета Івахненко.
У записах також згадувався Шеф — особа, в інтересах якої працював Канцлер. ЗМІ висловлюють припущення, що мова може йти про генерального прокурора Руслана Кравченка, проте він спростовує будь-які зв'язки з цими подіями. Проте 7 вересня він оголосив про своє рішення піти у відставку з посади генерального прокурора.
Розпочалися судові рішення у справах?
За перше півріччя 2026 року в Україні винесли 5 вироків у справах, пов'язаних із шахрайськими кол-центрами. Як йдеться в аналітиці Опендатабот, щонайменше 18 вироків у справах, пов'язаних із діяльністю кол-центрів, зафіксовано за даними пошуковика по судовому реєстру "Бабуся" від початку 2022 року. Загалом у цих вироках фігурують 27 обвинувачених.
Мова йде про судові постанови, які стосуються шахрайських дій (стаття 190 Кримінального кодексу України), формування злочинних угруповань (стаття 255 Кримінального кодексу України) та незаконного втручання у функціонування комп'ютерних систем, мереж і пристроїв (стаття 361 Кримінального кодексу України).
У перший рік повномасштабних бойових дій було винесено лише одне рішення. Проте з початку 2026 року вже оголошено п’ять вироків, що дорівнює кількості вироків за весь 2024 рік.
У 14 із 18 рішень суди формально призначили покарання у вигляді позбавлення волі. Втім, до в'язниці засуджені потрапили лише у двох випадках: строки становили 5 та 8 років. В інших 12 рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще один підсудний отримав 2 роки обмеження волі, що передбачає відбування покарання в виправному центрі з частковим контактом із суспільством. У трьох інших випадках рішенням суду було накладено штраф, який варіюється від 51 до 68 тисяч гривень.
Більше половини всіх судових рішень, зокрема 10, ухвалили суди в Дніпропетровській області. На Харківську, Одеську та Закарпатську області припадає по два вироки. Судові рішення також були винесені в Києві та Київській області - по одному в кожному з цих регіонів.
А які новини з Вінниччини?
Вінниччина також не є винятком у наявності кол-центрів. Наприклад, минулого року журналістка видання "20 хвилин" проходила співбесіду у шахраїв, які самі себе так позиціонували як роботодавці.
Згідно з даними Опендатабот, Вінниччина не входить до числа областей, в яких були ухвалені подібні рішення. Тому ми вирішили провести пошук відповідних справ.
Усього за весь час помітили щонайменше дві. Одна -- ще з 2020 року, а інша -- зовсім свіжа, 2026 року.
Закрили справу через рік
Перший судовий розгляд у справі, що розпочалася у 2020 році, відбувся в жовтні того ж року. Тоді Вінницький міський суд надав дозвіл правоохоронним органам на проведення обшуку в офісі, розташованому на другому поверсі виробничо-офісного центру "Слов'янський" у Вінниці. Відповідно до інформації суду, це приміщення було облаштоване для роботи кол-центру і належало двом власникам.
Обшук був здійснений у рамках кримінальної справи, що була розпочата 13 липня 2020 року відповідно до частини третьої статті 190 Кримінального кодексу України, яка стосується шахрайських дій.
Як зазначено в ухвалі суду, слідство вважало, що у Вінниці працював так званий "чорний кол-центр". Його працівники нібито телефонували клієнтам банків Росії та Білорусі, використовуючи IP-телефонію, та під приводом "банківської безпеки" отримували персональні й банківські дані людей.
Згідно з інформацією, яка була надана слідством, оператори телефонували жертвам і стверджували, що їхні кошти були нібито незаконно списані. Вони переконували людей повідомити номер банківської картки, термін її дії, CVV-код та код, отриманий через SMS, який був необхідний для підтвердження фінансової операції. Правоохоронці вказали, що ці дані могли бути використані для крадіжки грошей.
Окремо в матеріалах суду йдеться про свідка, якого правоохоронці залучили під псевдонімом. За його словами, у червні 2020 року він знайшов на OLX оголошення про роботу в кол-центрі із зарплатою від 3000 до 15 000 гривень. Обов'язковою умовою було знання російської мови, оскільки працівники мали спілкуватися з громадянами РФ.
Після того, як свідка прийняли на роботу, йому нібито розповіли про діяльність кол-центру. Він стверджує, що співробітники отримували списки телефонних номерів клієнтів банківських послуг, а потім телефонували їм з метою отримання даних карток.
У судовому рішенні також вказується, що в офісі знаходилося приблизно 10 одиниць комп'ютерного обладнання.
Тоді суддя дійшов висновку, що слідство навело достатні підстави для проведення обшуку, та задовольнив клопотання правоохоронців.
Далі були ухвали про арешт майна та надання доступу до документів. Проте вже в липні 2021 року суд виніс останню ухвалу у цьому провадженні. Вона стосувалася скасування арешту.
Причиною фактично було те, що слідчий Вінницького районного управління поліції закрив кримінальне провадження. Підставою стало те, що правоохоронці не встановили складу кримінального правопорушення.
Нова справа кол-центрів на вулицях Пирогова та Коновальця
Однак ми виявили абсолютно нову ситуацію. Згідно з рішенням Вінницького міського суду, ухваленим 6 серпня 2026 року, правоохоронці здійснили обшук у Вінниці в так званому "кол-центрі" на вулиці Пирогова, який використовувався для шахрайських схем, спрямованих на заволодіння коштами громадян.
Кримінальне розслідування було ініційоване 3 серпня 2026 року відповідно до частини четвёртої статті 190 Кримінального кодексу України.
У процесі проведення обшуку правоохоронні органи виявили значну кількість електронних пристроїв. Серед вилученого були десятки мобільних телефонів різних брендів, а також ноутбуки від компаній Lenovo, HP, Dell і Apple, планшети, монітори, принтери, відеореєстратори та інша техніка.
Зокрема, було виявлено велику кількість стартових пакетів мобільних операторів: 139 пакетів від Lifecell і 89 від Vodafone. У вилучених предметах також знаходилися гроші, зокрема, 300 однодоларових банкнот та чотири золоті злитки, кожен з яких важив один грам.
Серед іншого майна були різні службові печатки та документацію, камери, мікрофони, штативи, флеш-носії, EcoFlow, акумулятори, інвертор, меблі та навіть 45 офісних стільців.
Існує також інша ухвала, що стосується арешту майна, яке було вилучене під час обшуку на вулиці Євгена Коновальця в рамках цього ж провадження.
Там спостерігається подібна картина. Серед конфіскованого – 39 400 гривень в готівці та 200 доларів США.
Основну частину конфіскованого майна складає комп'ютерна та мережева апаратура. Під час проведення обшуку було знайдено 41 системний блок, більше 45 моніторів і значну кількість мобільних телефонів, серед яких виявилися різноманітні моделі смартфонів iPhone.
Крім техніки Apple, правоохоронці вилучили телефони Samsung, Redmi, OPPO та багато інших. Серед кількості згаданих меблів, було вилучино 11 столів та 30 стільців.
У двох рішеннях суд ухвалив рішення про накладення арешту на активи.
Можливо, вас це зацікавить:
Перетинали кордон до Молдови через Дністер. Які покарання чекали на тих, хто незаконно переходив межу на Вінниччині?
Російська мова на продукції Roshen: чому вона все ще присутня в українських крамницях?
Додайте 20 хвилин до обраних джерел у Google.