Російська Федерація поставила Сполученим Штатам умову стосовно України в обмін на зупинку обміну розвідувальною інформацією з Іраном, повідомляє видання Politico.

З початку конфлікту Росія активізувала обмін розвідувальною інформацією та посилила військову співпрацю з Іраном.

Москва висунула Сполученим Штатам пропозицію, згідно з якою Кремль готовий зупинити передачу Ірану розвідувальної інформації, включаючи точні координати американських військових баз на Близькому Сході, в обмін на те, що Вашингтон припинить постачати Україні розвідувальні дані про Росію, повідомляє видання Politico.

Двоє осіб, обізнаних з перемовинами між США та Росією, повідомили виданню, що таку пропозицію російський посланець Кирило Дмитрієв висунув посланцям адміністрації Трампа Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру під час їхньої зустрічі минулого тижня в Маямі.

Ці джерела також повідомили, що Сполучені Штати не прийняли цю пропозицію. Проте, сама поява такого варіанту викликала занепокоєння у європейських дипломатичних колах. Вони висловлюють тривогу з приводу того, що Москва прагне створити розкол між Європою і США у важливий період для трансатлантичних зв'язків.

Видання зазначає, що президент США Дональд Трамп висловив обурення з приводу відмови союзників надіслати військові кораблі до Ормузької протоки. Він різко розкритикував своїх союзників по НАТО, назвавши їх "боягузами" та заявив: "Ми це запам'ятаємо!".

У публікації йдеться про те, що один з європейських дипломатів охарактеризував російську пропозицію як "недопустиму".

"Запропонована угода, можливо, підсилить в Європі сумніви щодо ефективності зустрічей Віткоффа та Дмитрієва в досягненні реального прогресу до мирного врегулювання конфлікту в Україні. Натомість, ці зустрічі можуть бути розглянуті Москвою як спосіб залучити Вашингтон до двосторонніх переговорів між великими державами, що залишає Європу в стороні," - зазначає видання.

Інше джерело, знайоме з перебігом переговорів, повідомило виданню, що Росія надала США ряд варіантів стосовно Ірану, проте всі вони були відхилені. За інформацією цього джерела, США також не погодилися на пропозицію про транспортування збагаченого урану з Ірану до Росії, про що першим інформувало видання Axios.

Згідно з інформацією, отриманою від джерела, яке має доступ до розвідувальної інформації, з моменту початку війни Росія активізувала обмін розвідувальними даними та військову співпрацю з Іраном.

Водночас, Трамп натякнув на зв'язок між обміном розвідданими з Іраном та Україною під час недавнього інтерв'ю Fox News. Зокрема, очільник Білого дому сказав, що російський президент Володимир Путін "може трохи допомагати їм (Ірану, - прим. ред), так, я думаю, і він, мабуть, вважає, що ми допомагаємо Україні, так?".

У виданні зазначається, що Сполучені Штати продовжують ділитися розвідувальною інформацією з Україною, незважаючи на зменшення інших форм підтримки. Варто відзначити, що один з європейських дипломатів намагався зменшити ймовірність загрози, пов'язаної з російською пропозицією. Він нагадав, що в січні президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що "дві третини" військової розвідки для України наразі надає Франція.

Однак обмін розвідувальною інформацією залишається ключовою складовою американської підтримки України, особливо після того, як адміністрація Трампа у минулому році зупинила більшість фінансових та військових асигнувань для Києва, - підкреслює видання.

В публікації вказується, що Вашингтон наразі постачає зброю в Україну тільки в рамках програми під егідою НАТО, за якою союзники оплачують зброю США. Однак постачання критично важливих боєприпасів для протиповітряної оборони перебуває під загрозою через конфлікт США та Ізраїлю з Іраном.

Раніше УНІАН повідомляв, що видання Newsweek зазначає, що президент США Дональд Трамп, який раніше критикував війну в Іраці, називаючи її катастрофічною помилкою, просить додаткове фінансування на війну в Ірані, яке перевищує початкові потреби в Іраці. Зазначається, що Пентагон просить у Конгресу виділити додаткові 200 мільярдів доларів на продовження кампанії. Ця сума приблизно на 67 млрд більше, ніж Буш просив у Конгресу на початку вторгнення в Ірак 19 березня 2003 року. Додається, що США в Ірані вдалося уникнути великих втрат на утримання особового складу через відсутність наземної операції. Однак, більші витрати становлять на технології.

Раніше УНІАН повідомляв, що The Economist не виключає, що війна проти Ірану може серйозно підірвати позиції президента США та зробити його політику ще жорсткішою. На думку аналітиків, війна проти Ірану є одним із найнебезпечніших викликів для Трампа. Зазначається, що навіть короткий конфлікт змінить політичний курс, а затяжний - "може призвести до його краху". Видання вважає, що попри заяви Трампа про "перемогу", ситуація далека від завершення. Ірану вдається зберігати військовий потенціал та чинити тиск на глобальну економіку.