Летять всі: як переживають обстріли збройних сил РФ прибережні території Запорізької та Дніпропетровської областей.

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежено.

З моменту початку широкомасштабної агресії російські війська регулярно обстрілюють населені райони поблизу берегової лінії Дніпропетровської та Запорізької областей з тимчасово окупованих територій Запорізької області. Щоб дізнатися про ситуацію в цьому регіоні, Радіо Свобода звернулося за коментарями до місцевих жителів.

"Ми запускаємо FPV-дрони так, як ніби це наші домашні птахи, вже стало звичним. Але останніми тижнями ми спостерігаємо збільшення атак з КАБ та артилерії," - розповідає мешканка села Біленьке Запорізької області Анастасія.

Поселення знаходиться на правому березі Дніпра. З початку масштабного вторгнення воно опинилося в межах досяжності російських артилерійських систем. Відстань від Біленького до окупованої лівобережної частини Запорізької області складає менше 20 кілометрів.

Яке життя веде село Біленьке, розташоване в Запорізькій області?

"Не приїжджають уже ані пожежники, ані швидкі. Якщо треба швидку, то нам треба самим знаходити машину і їхати до переїзду біля міста. Нам треба ще 20 кілометрів везти людину в будь-якому стані, в будь-який час. Горіли поля кілька днів тому з пшеницею готовою - вже збитки, біда. Вони розташовані близько до хат, і що, хто вийшов то все гасити? Місцеві люди, які ближче до того розташовані, і фермери", - розповідає Анастасія.

На даний момент немає прямого зв'язку між населеним пунктом та обласним центром.

"Громадський транспорт до Запоріжжя перестав курсувати приблизно з березня. Дрони почали атакувати маршрутки: спочатку одну, потім іншу, і зрештою залишилося лише кілька. Підприємець, який відповідав за ці маршрути, сказав: 'Вибачте, але я змушений зупинити роботу'. Тож ми створили групу в одному з месенджерів, де люди обмінюються інформацією: наприклад, 'Сьогодні їду, у мене є кілька вільних місць' — так ми намагаємося дістатися до міста", - розповідає Анастасія про способи, якими жителі Біленького дістаються до Запоріжжя.

Незважаючи на напружену безпекову обстановку, в Біленькому та навколишніх селах все ще проживає чимало місцевих мешканців.

"Ви, можливо, не зможете в це повірити, але у нас залишилося більше трьох тисяч жителів, серед яких є й діти," - зазначає Анастасія.

Внаслідок обстрілів, населений пункт час від часу залишається без електрики. У квітні Біленьке, разом із сусідніми селами Лісогірка та Канівське, понад тиждень страждали від відсутності світла. Наразі в даному населеному пункті також спостерігається майже повна відсутність мобільного зв'язку та доступу до інтернету.

"У нас влітку буде вже два роки, як немає мобільного зв'язку взагалі. Тобто єдиний якийсь зв'язок зі світом - це був просто домашній інтернет. У нас було дві точки, де більш-менш якісь там ще хвильки інтернету ловилися - на одному краю села і на другому. І на одній з них, де люди скупчувалися, бо всім треба ж подзвонити рідним, хоча б сказати, що живі, здорові, нічого не розбомблено, то там прилетів FPV-дрон. Добре, що люди зреагували і повтікали врозтіч", - розповідає Анастасія.

Підкреслює: доступ до інтернету для мешканців її села є, насамперед, питанням безпеки.

"Ситуація у нас така: щось прилетело - так, це КАБи, і одразу потрібно ховатися в погріб. Все це зараз на слуху. Вранці або коли виникає потреба вибігти до єдиного працюючого магазину, ти мчиш на велосипеді на п'ятій швидкості, адже ніколи не знаєш, коли знову почнеться тривога. У нас єдине сповіщення про тривогу було на дитячому садку, який вже знищили КАБи. У селі взагалі немає сигналізації – ані сирен, ані повідомлень через інтернет, нічого," - розповідає Анастасія.

Обстановка на правобережжі Запорізької області

Перед початком повномасштабного вторгнення в населених пунктах правобережної частини Запорізької області, які зараз зазнають російських атак, проживало приблизно десять тисяч осіб. Про це повідомив Олег Буряк, керівник військової адміністрації Запорізького району, що охоплює прибережні території.

"Згідно з реєстраційними даними, в Біленківській громаді залишилося близько 500 осіб. У районі, що прилягає до річки Дніпро, населення менше, тоді як у Лісогірці та Канівському, які також є частиною громади, проживає значно більше людей," - повідомляє керівник Запорізької РВА.

Чи продовжувати працювати на території громади, приватний бізнес, зокрема оператори зв'язку та інтернет-провайдери, вирішує самостійно, виходячи з власної оцінки безпекової ситуації, каже посадовець.

"Вони оцінюють ситуацію так: щойно встановлюють нове обладнання, відразу ж з'являється FPV. Тому для них спочатку є ризик у процесі установки, а потім – у необхідності ремонту. Аналогічна ситуація і з нашими АЗС, які не функціонують там," – зазначає Олег Буряк.

Наразі населені пункти Біленківської громади не входять до числа тих, в яких оголошено примусову евакуацію дітей. Олег Буряк пояснює, що у зв'язку з безпековою ситуацією громаді рекомендовано ініціювати процедуру оголошення відповідної евакуації.

"Люди, які досягли 18-річного віку, самостійно приймають рішення щодо свого перебування. Якщо вони звертаються до державних органів за допомогою у виїзді, ми готові надати необхідну підтримку для евакуації. Щодо дітей, то в таких випадках рішення ухвалюється на рівні Кабінету Міністрів, і вся інформація надходить знизу. Це питання вирішується на рівні громади: якщо вони ініціюють евакуацію, звертаються до нас, а ми, в свою чергу, передаємо запит на область, а область - до Києва. На кожному етапі проводяться відповідні комісії, які можна організувати протягом 1-3 днів. Головне, щоб територіальна громада ухвалила рішення та визначилася зі своїми намірами," - роз'яснює Олег Буряк.

Вона зазначає: "Туди все летить – і дрони, і реактивні системи залпового вогню, і артилерія, і "шахеди", і керовані авіабомби. Враховуючи цю ситуацію та всі ці фактори, я не розумію, як можна залишатися там. Жодні сітки, підпірки чи блоки не зможуть допомогти. Коли падає снаряд, що можна вдіяти? Лише ховатися під землею, причому на глибину не менше шести-восьми метрів, та мати хоча б бетонні укриття, щоб витримати пряме попадання. Тому немає можливості на 100% захистити людей. Моя беззаперечна порада – залишити це місце і знайти притулок у Запоріжжі або інших безпечніших громадах."

Чим живе прибережна зона Дніпропетровської області?

Під системними російськими атаками перебувають також прибережні райони Дніпропетровської області. Якою є нині обстановка у розташованому на самому березі Дніпра Нікополі, ділиться місцевий активіст та адміністратор місцевого телеграм-каналу "Доброго вечора, ми з Нікополя" Віктор Артеменко.

"Чи існує безпечний час для пересування містом? На жаль, ні. Обстріли можуть початися будь-якої миті - і вдень, і вночі. Так само немає району, який сьогодні можна було б назвати повністю безпечним. Нікополь практично цілодобово перебуває під ударами артилерії та дронів. Але з початку літа у місті значно активніше почали встановлювати антидронові сітки. Уже багато вулиць, перехресть і важливих об'єктів захищені ними, і ця робота триває. Це не робить місто повністю безпечним, але реально підвищує шанси зберегти життя", - розповідає про життя рідного міста Артеменко.

Крім антидронових сіток, детектори дронів та моніторингові канали також стали невід'ємною складовою буденного життя Нікополя.

"Ті, хто має таку можливість, використовують дрони для виявлення загроз. Проте найважливішим досягненням у Нікополі останнім часом стала створена надзвичайно ефективна система оперативного сповіщення. Вона включає голосову сирену, спеціальні телеграм-канали для моніторингу, радіомережу "ЩоКуди", що функціонує за допомогою мобільного додатку і, наскільки відомо, не має аналогів в Україні, а також "Радіо Нікополя". Завдяки цим заходам, мешканці часто отримують інформацію про загрози ще до початку перших вибухів", - зазначає активіст.

Незважаючи на постійну загрозу, у місті все ще функціонують комерційні підприємства та державні органи:

"Незважаючи на всі труднощі, місто продовжує жити. Магазини, підприємства, кафе та ринки функціонують. Проте, одне питання викликає занепокоєння у мешканців – чому банки, поштові відділення та деякі державні органи зупиняють свою діяльність під час повітряної тривоги. Особисто мені не зовсім зрозуміла логіка такого рішення, адже Нікополь піддається небезпеці не лише під час сигналу тривоги. Артилерійські обстріли та атаки дронів загрожують місту навіть без офіційного оголошення тривоги", - ділиться своїми думками Віктор Артеменко.

Громадський транспорт, на думку активіста, працює в місті в звичному режимі: кількість маршрутів зменшилася у порівнянні з часами перед 2022 роком, проте, незважаючи на небезпеку, водії щодня виходять на свої маршрути. Варто зазначити, що зв'язок з деякими сусідніми населеними пунктами на даний момент відсутній.

"У разі відсутності термінової необхідності подорожувати, краще відкласти поїздку. Ситуація ускладнена через постійні атаки FPV-дронів. Деякі маршрути були змінені або скорочені, а до деяких населених пунктів транспорт іноді взагалі не заїжджає через загрозу ударів. Окрім FPV-дронів, противник активніше використовує швидкісні ударні безпілотники та нові тактики скидання FPV-дронів з безпілотників-носіїв. Це створює небезпеку не лише в населених пунктах, але й на окремих ділянках автомобільних шляхів. Сьогодні подорож дорогами Нікопольського району перетворюється на реальний ризик для життя", - зазначає Віктор Артеменко.

Як і у прибережних населених пунктах на Запоріжжі, в Нікополі та районі існують проблеми з мобільним зв'язком та інтернетом.

"Мобільний зв'язок та доступ до інтернету в нашому місті залишаються вкрай ненадійними. Ми навіть жартуємо, що в Нікополі зв'язок або відсутній, або зовсім не функціонує. Але це вже не лише про зручність — це питання безпеки. Місцеві жителі не раз зверталися до операторів мобільного зв'язку, депутатів та відповідних державних органів. Як мені відомо, зараз розробляються державні заходи, які мають на меті поліпшити цю ситуацію. Дуже сподіваюся, що це відбудеться якомога швидше, адже під час обстрілів можливість оперативно викликати допомогу або отримати важливу інформацію може врятувати життя", - говорить активіст.

Віктор Артеменко зауважує: "Рятувальники та медичні працівники — це безумовно справжні герої. Вони вирушають туди, куди, здавалося б, вже не можливо дістатися. Іноді пожежники не можуть під'їхати на техніці через загрозу повторних атак — тоді вони йдуть пішки, несячи обладнання в руках. Команди екстреної медичної допомоги також виконують свою роботу в найнебезпечніших зонах".

На сьогоднішній день у Нікополі, подібно до Херсона, діє умовне зонування територій: "Найбільшу загрозу представляють прибережні райони – стара частина міста, Новопавлівка та Лапинка. Від російських позицій їх відокремлюють лише старе русло Дніпра та приблизно 4-6 кілометрів. Саме в ці місця найчастіше прилітає артилерійський вогонь, FPV-дрони та ударні безпілотники".

У травні цього року в прибережних зонах Нікополя було оголошено про необхідність евакуації.

Спочатку багато мешканців Нікополя сприйняли цю ситуацію як примусову евакуацію, але після отримання офіційних пояснень стало зрозуміло, що кожен мав можливість написати відмову і залишитися. Важливо також враховувати, що ці регіони з початку повномасштабного вторгнення зазнають найбільших обстрілів. Багато людей покинули ці місця ще раніше: хтось через постійні напади, інші — через знищене житло, а хтось — заради безпеки своїх дітей. За моїми даними, під час цієї евакуації виїхали приблизно дві тисячі осіб. Для деяких це стала можливість нарешті ухвалити рішення, яке вони тривалий час відкладали. Проте багато людей, незважаючи на ризики, вирішили залишитися вдома, - говорить Віктор Артеменко.

Ядерна небезпека

Російські війська атакують населені пункти Запорізької та Дніпропетровської областей на правому березі Дніпра з окупованого військами РФ Василівського району Запорізької області. Зокрема, використовують для цього місто Енергодар. Поряд із ним на лівому березі Дніпра розташована Запорізька атомна електростанція.

"Противник має контроль над Запорізькою атомною електростанцією, найбільшою в Європі, і активно експлуатує її інфраструктуру не для своєї бази, а для розміщення техніки. Зокрема, він використовує градирні для установки ретрансляторів, які забезпечують роботу дронів. Це дозволяє їм ефективно здійснювати польоти в напрямку Нікополя та Марганця," - зазначає військовий кореспондент і документаліст з Дніпра, Богдан Пападін.

Він підкреслює, що українська сторона активно працює над запобіганням таким атакам, зокрема шляхом створення мережі антидронових тунелів та розширення кількості мобільних вогневих підрозділів. Однак, Сили оборони мають певні обмеження у виборі контрзаходів, які можуть бути реалізовані в даній зоні.

"Слід відзначити, що наші військові сили також активно діють у цьому регіоні, зокрема, в Енергодарі. Це не дозволяє ворогу вільно маневрувати та максимально використовувати доступну інфраструктуру. Однак українська сторона має певні обмеження: будь-які атаки на об'єкти, що знаходяться на території ЗАЕС і в її околицях, є категорично забороненими," – зазначає військовий кореспондент.

Вона підкреслює: "Проте атомна електростанція є водночас і прокляттям для Нікополя, і захистом від російських повітряних атак. Російські війська жодного разу не використовували свою авіацію над цією територією і не скидали бомби, адже, очевидно, вони остерігаються можливих наслідків неконтрольованого скиду, який може призвести до випадкового влучення бомби в район ЗАЕС."

У 2024 році британські військові аналітики з McKenzie, які працювали на замовлення міжнародної організації Greenpeace Німеччини, повідомили, що російські війська активно риють окопи поблизу охолоджувальної водойми Запорізької атомної електростанції. В їхньому дослідженні зазначалося, що з моменту окупації ЗАЕС у 2022 році до кінця червня 2024 року було викопано більше 1000 метрів траншей в околицях цієї водойми. Крім того, аналіз супутникових знімків від Greenpeace вказує на те, що територія самої станції продовжує мілітаризуватися. На цій ділянці були споруджені не лише траншеї, а й укріплення, які можуть слугувати для розміщення важкої військової техніки.