Готуючись до виборів, ми зіткнулися з новим етапом конфлікту. Чому ж перемовини знову зупинилися?

В кінці минулого року в Україні відчувався обережний, але все ж помітний оптимізм: діалоги з Росією за сприяння США могли принаймні призупинити конфлікт.

У кабінетах влади активно обговорювали підготовку до президентських виборів, можливі компроміси та політичні угоди. Проте, всього через кілька місяців ситуація змінилася кардинально: нині навіть представники влади відкрито заявляють про перспективу тривалої війни, а президент Зеленський не сподівається на можливість укладання угоди з Путіним. Які причини призвели до втрати цього оптимізму і що стало ключовим моментом у цих змінах? Детальніше про це розповість Еспресо.

Тристороння нарада, зображення: infobae

Після перемоги Дональда Трампа на виборах, в Україні періодично спалахувала відчутна ейфорія. Адже американський президент неодноразово обіцяв завершити російсько-українську війну дуже швидко, даючи медіа поживу через свої одіозні висловлювання, численні телефонні розмови з головним винуватцем і воєнним злочинцем Володимиром Путіним, а також через посилення тиску (у більшості на Україну, а не на РФ) задля відновлення переговорів про мир.

Справді, наприкінці весни відновилися двосторонні переговори між українцями та росіянами, але останні приїхали тоді в Стамбул з тими самими інструкціями, що й у 2022 році. Результату, крім обмінів військовополоненими, так і не було. Військові дії росіян та атаки на українську інфраструктуру не припинялися, а навпаки посилилися. Наприкінці літа Трамп вирішив розіграти свій основний козир - запросив на зустріч до себе Путіна, вірячи, що розмова тет-а-тет може якось змінити бажання очільника Кремля.

Однак знову відчутних змін не було, хіба у ЗМІ почали циркулювати промовисті "пункти Трампа" про припинення війни, де головним "каменем спотикання" стало питання долі Донбасу, однак Україна не готова віддати решту Донеччини просто так, а Росія не готова зупинитися на тому, що захопила. Кілька місяців Трамп очікував, поки не запровадив нові тарифи на російську нафту і Путін одразу погодився говорити далі (спершу по телефону відмовивши президента США від ідеї передати Україні ракети Tomahawk).

Вдалося відновити переговори за посередництва американців. Мільярдер, знавець нерухомості Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер багато разів зустрічалися з українською та російською делегаціями, також вони бували в Москві і годинами говорили (чи слухали монологи) з Путіним, поговорили з Зеленським та європейськими партнерами України. Всі ці розмови вилилися на початку цього року у новий формат тристоронніх зустрічей, яких, наразі, було три: дві в Абу-Дабі та одна в Женеві. А що головне, на двох з них головою російської делегації був не політичний профан історик Мединський, а голова ГРУ Ігор Костюков, що натякало на можливість реальних розмов, а не на історичні тиради як раніше.

Завдяки всім цим процесам, здавалося, що є шанс досягнути миру. У Києві готувалися до різних сценаріїв: опрацьовувалися пропозиції можливих компромісів (замість НАТО сильні американські гарантії безпеки); розглядалися формати припинення вогню (вдалося домовитися з союзниками та росіянами як монітори це); почалася підготовка законодавства до виборів навіть в умовах воєнного стану (у ВР запустили процес); у владі неофіційно обговорювалися строки політичного перезавантаження (лунали різні дати). Це був період, коли частина еліт вірила, що геополітична кон'юнктура змінюється, і Україна може отримати шанс хоча б на "паузу" у війні, бо зрозуміло, що найбільший після Другої світової війни конфлікт у Європі на цьому би не вичерпався.

Проте експерти вказували на те, що будь-які переговори з Путіним без реальної військової переваги є малоефективними. Цю точку зору нещодавно висловив колишній спеціальний представник США Курт Волкер. Тому в Інституті вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що Кремль використовує переговори як засіб затягування часу, продовжуючи свою агресію та сподіваючись на зміни у світовій політиці, які можуть бути йому на користь. І такі зміни не забарилися, завдяки тому ж Дональду Трампу.

Трамп на зустрічі з Путіним, фото: YouTube

Найзначніший поворот стався після початку широкомасштабних військових дій США та Ізраїлю проти Ірану в кінці лютого. Світова увага раптово перемістилася на Близький Схід, а Трамп, замість того щоб зосередитися на тиску на Путіна, зіткнувся з новими пріоритетами. Представники Європи, з якими спілкувалися журналісти Financial Times, відзначили, що президент США Дональд Трамп тепер повністю зосередився на подіях на Близькому Сході, вважаючи це "катастрофічним" розвитком для Європи та України.

Нова тристороння зустріч, що повинна була відбутися в Об'єднаних Арабських Еміратах, була скасована через атаки Ірану на союзників США в регіоні Близького Сходу. Як повідомили в Кремлі, переговори "тимчасово призупинено", і наразі не передбачаються нові тристоронні зустрічі. Відбулися лише окремі переговори між США та Росією, а також між США та Україною.

Світові медіа та фахівці зазначають, що ситуація з переговорами зайшла в глухий кут. Путін не проявляє щирості у своїх намірах, прагнучи "перемоги" та затягуючи час. Тим часом, Трамп може з легкістю вийти з процесу переговорів, оскільки відчуває розчарування через відсутність швидких досягнень (зараз його основні закиди адресовані Зеленському та "великій ворожості" щодо Путіна). Як повідомляє Українська правда, посилаючись на джерело в команді Зеленського, США активно тиснуть на Україну, аби вона вийшла з Донеччини, і можуть припинити участь у переговорах, переключивши увагу на Іран.

"Наразі РФ постійно повертається до "домовленостей" із президентом США у Анкориджі і це блокує розвиток реального переговорного процесу з Україною", - відзначають у виданні.

Згідно з інформацією, що надходить з джерел Української правди у владних колах, європейські партнери прямо заявляють українцям: "Продовжте боротьбу ще півтора-два роки, і ми надамо вам фінансову підтримку". Проте на сьогоднішній день Європа стикається з серйозними труднощами у питанні допомоги: Віктор Орбан блокує кредит у розмірі €90 млрд для України, посилаючись на конфлікти навколо нафтопроводу "Дружба", що ускладнює процес фінансування. У зв'язку з цим вибори, заплановані на середині квітня в Угорщині, можуть виявитися критично важливими не лише для угорського народу, а й для України. Крім того, існують складнощі у Верховній Раді, де монобільшість виглядає лише формальною, що ускладнює ухвалення важливих законів, зокрема, необхідних для отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду.

Натомість у Кремлі, враховуючи кризу на Близькому Сході, вбачають нову можливість продовжувати військові дії. Ціни на енергоносії стрімко зросли через блокаду та мінування Іраном вузької Ормузької протоки, яка є важливим маршрутом для транспортування понад 25% світової нафти та газу. Атаки на енергетичну інфраструктуру та загальна невизначеність у постачаннях призвели до шокового зростання цін на бензин і дизель у різних країнах. Якщо на початку конфлікту вартість бареля становила приблизно $70, то під час пікових моментів вона зросла до $120. При цьому Росія заклала в бюджет на нинішній рік середню ціну нафти марки Urals на рівні $59 за барель, що дає їй можливість отримувати вдвічі більше у разі подібного розвитку подій, забезпечивши собі додатковий фінансовий резерв.

На фоні енергетичної кризи, яка викликала негативну реакцію серед американських виборців, адміністрація Трампа частково зняла санкції щодо російської нафти, діючи на тимчасовій основі протягом місяця. 12 березня США видали дозвіл на закупівлю і транспортування російської нафти, що вже була завантажена на танкери, а згодом розширили ці винятки. Основною метою цих дій стало швидке збільшення світових постачань і стримування цін. Це, в свою чергу, призвело до збільшення доходів Росії від вищих цін і зменшення дисконту. За інформацією Euronews, Росія заробила 7,7 мільярда євро на експорті викопного пального в перші два тижні конфлікту, тоді як президент Зеленський зазначив, що ця сума становить 10 мільярдів доларів.

"І всі зароблені гроші вона безумовно вкладає в зброю, зброю, як мінімум, проти нас. Тому Росії вигідна довга війна", - додав Зеленський.

Європейські політики не раз підкреслювали, що Кремль є основним вигодонабувачем у конфлікті з Іраном. У зв'язку з енергетичними труднощами, Європейська комісія вирішила призупинити запровадження нових обмежень на імпорт російської нафти, з посиланням на геополітичні виклики, повідомляє Reuters. Хоча представник ЄС зазначив, що пропозицію не скасовано і вона буде опублікована в майбутньому, точні терміни залишаються невідомими.

У Spiegel з посиланням на аналітику KSE Institute, порахували, що за будь-яких умов Росія отримає додаткові десятки мільярдів доларів. Якщо війна з Іраном закінчиться до середини квітня - матиме додаткові 83 млрд дол. Якщо бойові дії триватимуть до кінця травня, доходи Кремля можуть зрости до 161 млрд доларів. Найбільш песимістичний сценарій, коли війна до осені, тоді Путін отримає до 252 млрд доларів. А це колосальні кошти для його військової машини, яка до початку ескалації на Близькому Сході, лише почала по-справжньому все більше відчувати економічний тиск через санкції.

Тому, як пишуть журналісти New York Times, для Путіна війна в Ірані змінила все. Адже перед початком цієї війни на Близькому Сході диктатор Росії серйозно розглядав можливість завершити конфлікт в Україні. За даними The New York Times, у Кремлі навіть планували змінити головного переговорника: замість Кирила Дмитрієва на цю роль хотіли поставити Ігоря Сєчіна - одного з найвпливовіших соратників Путіна та главу "Роснефті". А все тому, що у Кремлі наростав тиск через економічні труднощі, і обговорювалися кадрові перестановки. Однак після початку війни США та Ізраїлю з Іраном економічна ситуація кардинально змінилася. Тому потреба в швидких переговорах з Україною у Кремлі відразу зникла.

"Дивним чином початок конфлікту в Ірані перешкодив можливості завершення війни в Україні – саме тоді, коли, здавалося б, Путін був готовий обговорити це питання", – підкреслює видання.

Іронія долі: саме Дональд Трамп, що так хотів досягти мирної угоди і якого у Москві називають "другом Путіна", кинув рятівне коло російській економіці, залежній від нафтових доходів. Після цього надії на швидкий мир в Україні, здається, остаточно розвіялися, бо у Путіна з'явилися гроші, щоб заспокоїти свої бізнес-еліти і продовжувати втілювати схиблену та нав'язливу шовіністичну думку - знищити українську державність.

Ліквідація наслідків атаки БПЛА на Львів 24 березня, фото: ДСНС Львівщини

Росія продовжує використовувати обставини на свою користь, збільшуючи фінансування військових дій для реалізації своїх стратегічних завдань. Російські військові активізували інтенсивні напади на різні об'єкти інфраструктури, включаючи не лише енергетичні та залізничні, але й здійснюючи нові терористичні акти проти цивільних цілей у містах.

Згідно з інформацією UAwarinfographics, 24 березня відбувся наймасштабніший ракетний обстріл з моменту початку війни. Російські сили запустили по Україні 982 цілі, з яких 948 складали безпілотники. Українська система протиповітряної оборони змогла перехопити 94,8% усіх атак, проте ті 5,2% виявилися особливо катастрофічними для західних регіонів, де дрони вразили центри Львова та Івано-Франківська. Напередодні цього інциденту важлива гребля на Сіверському Донці зазнала повторного серйозного ушкодження, що призвело до зниження запасів питної води в Донецькій області, де протягом наступних двох тижнів очікуються серйозні проблеми з водопостачанням. Крім того, варто зазначити, що російські війська активізували свої атаки на південно-західному фронті, що викликало суттєві труднощі з водою та електропостачанням, навіть для сусідньої Молдови.

Усе це здійснюється з однією метою - підірвати моральний стан населення та примусити Київ до компромісів.

Крім того, російські війська повільно, але впевнено просуваються на фронті, незважаючи на те, що українські оборонці чинять їм гідний опір. Вони змогли повернути значні території на Запоріжжі та в районі Дніпра, скориставшись тим, що ворог втратив доступ до Starlink. Проте, чисельна перевага та ресурси залишаються на стороні росіян, які навіть залучають коней для реалізації своєї весняно-літньої наступальної кампанії, що вже розпочалася завдяки потеплінню.

Також в інформаційному просторі все більше новин, що Росія планує продовжити свою агресію в іншому напрямку - у Балтійських країнах. Bild написав, що РФ готує "донбаський" сценарій для Естонії, де є прикордонне місто Нарва, яке у більшості (90%) російськомовне, тому там є "вдале підґрунтя" для агресивних дій російських спецслужб та пропаганди.

Не викликає здивування, що в умовах несприятливого розвитку подій українська влада явно готує населення до тривалої війни на виснаження.

Депутати від "Слуги народу" більше не намагаються приховувати дійсність. Як повідомляє Українська правда, президент Володимир Зеленський дав завдання першому заступнику голови фракції Андрію Мотовиловцю розробити план діяльності Верховної Ради на випадок, якщо війна триватиме ще 1-3 роки.

"Тому важливо розробити стратегію функціонування нинішнього парламенту ще на один, два або навіть три роки вперед," - повідомляють джерела УП.

В даний момент тривають переговори щодо умов, за яких фракція зможе функціонувати в довгостроковій перспективі. Це викликано внутрішньою кризою, оскільки багато депутатів, які представляють владу, прагнуть уникнути цієї відповідальності.

"На мою думку, кілька десятків депутатів вже подали свої заяви про складання мандатів — їх приблизно 50-60. Це тривала каденція, і деякі з них не задоволені ситуацією, втомилися, а заробітна плата складає лише 50 тисяч гривень. Причини різноманітні," - повідомив в середині березня в ефірі "Новини. Live" народний депутат Олександр Юрченко, який був обраний від партії "Слуга народу", але згодом вийшов з фракції через корупційний скандал.

На ці слова відреагував і президент України, який сказав, що депутати мають або працювати в Раді, або йди воювати, бо третього не дано. Однак експерти назвали таку риторику Зеленського популістичною.

Також рекомендуємо ознайомитися з матеріалом: "Депутати безкоштовно займаються носом на кошти українців": аналіз політичного експерта Магди щодо діяльності монобільшості в парламенті.

В будь-якому разі, вже простежується криза в роботі Верховної Ради, хоч поки ситуація складна, але не критична. Якщо ж парламент і далі буксуватиме з реформами, то ми можемо втратити вікно можливостей, каже кандидат політичних наук, керівник євроінтеграційного напряму аналітичного центру "Easy Business" Іван Нагорня.

Не дивно, що у виданні The Times зазначили, що в Україні цього року вибори не відбудуться, оскільки не вдалося розв'язати ряд важливих питань, необхідних для організації голосування в умовах війни.

"Досягнуто консенсусу щодо неможливості проведення виборів під час воєнного стану", - заявив перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, тим самим давши зрозуміти, що поки росіяни не припинять військові дії, українська влада не бачить можливості проводити вибори.

На сьогоднішній день Україна вимушена готуватися до тривалої війни, усвідомлюючи, що основною проблемою є не лише фінансові ресурси, а й людський потенціал (згідно з даними британських досліджень, населення України наразі налічує лише 20 мільйонів осіб). Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що його команда працює над суттєвими змінами в системі мобілізації та Сил оборони, а також над окремими стратегіями для штурмовиків і піхотинців, включаючи терміни служби та фінансове забезпечення, задля "системного поліпшення ситуації". У свою чергу, депутат та член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський відзначив, що в великих містах України планується посилення мобілізаційних заходів.

Володимир Зеленський та Володимир Путін на тлі Ватикану, зображення: ChatGPT

За інформацією, отриманою від джерел ВВС серед європейських високопрофесійних дипломатів, цікаво, що тристоронній мирний процес, в якому беруть участь США, Україна та Росія, почав втрачати свою актуальність ще до початку конфлікту з Іраном. Отже, поточний порядок денний та формат переговорів, як вони є зараз, навряд чи зможуть сприяти завершенню військових дій в Україні.

"Переговори між Україною, Росією та США велися у двох напрямках - військовому та політичному. У військовій підгрупі сторони досягли певного прогресу щодо технічного припинення вогню. Натомість політичні питання залишаються повністю заблокованими. Головна розбіжність - доля підконтрольних Україні територій Донбасу та статус Запорізької АЕС .Зеленський заявив, що Україна не віддасть Донбас. Путін відповів, що без цього бойові дії не зупиняться. Американська пропозиція створити "вільну економічну зону" теж не знайшла компромісу: Київ готовий лише без втрати суверенітету, а Москва наполягає на своєму контролі", - пишуть у ВВС.

Тобто наразі немає можливості домовитися по ключових питаннях, які американці пропонують вирішити коштом українських земель та інтересів, натомість взамін дають нібито якісь гарантії безпеки на майбутнє.

Днями ексголовнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний написав статтю з промовистим заголовком: "Тільки мертві побачать кінець війни", наголошуючи, що поки неможливо спрогнозувати ні коли кінець війни в Україні, так і на Близькому Сході. Він прямо каже, що ця нова війна з Іраном - це результат незавершеної війни в Україні, і таких незавершених конфліктів може ставати все більше, що у сумі може породити справжню Третю світову.

"Україні потрібен не час для підготовки і проведення виборів, а здобутий у війні мир, який забезпечить майбутнє нашим дітям. ... Саме політична воля визначить подальшу долю цієї війни", - зауважує Залужний, ніби натякаючи, що Зеленський має прийняти якесь чітке рішення, а не очікувати "фарту".

Вірити в мир у цьому році стає все важче. Проте, як зазначив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Путін може зробити "подарунок Трампу" у вигляді тимчасового перемир'я, що дозволить Трампу мати щось на пропозицію виборцям перед Конгресом. Інакше, демократи можуть отримати більшість у Конгресі, що суттєво ускладнить ситуацію для Трампа.

"Ситуація залежить від того, чи Путін буде грати на пониження ставок Трампа, чи навпаки захоче мати якесь проміжне рішення. Це про паузу, а не кінець війни, щоб отримати якесь рішення по Донбасу, перезавантажити владну систему в Україні про що вони постійно говорять, і отримати якийсь варіант розмови про те, що можна і не можна робити з НАТО. Це три ключові моменти, які вони обговорюють на різних майданчиках", - каже Клімкін.

Зокрема, політичний та громадський діяч, аналітик і публіцист Віктор Андрусіва вважає, що іранська криза викликала "неймовірний попит на російські енергетичні ресурси", і навіть "горді" європейці змушені були відкласти терміни остаточного відмови від російської нафти.

"Фактично, погодившись зупинити війну по лінії фронту, і зупинивши бойові дії - вже на другий день з Росії будуть зняті більшість санкцій, а Путін стане рукоподаваним. Такої можливості не передбачалось за жодного завершення війни за всі попередні роки. Яким би не був кінець війни раніше - пробачити всі злочини Росії було малоймовірним в короткій перспективі. Але сьогодні потреба терміново збити ціну на нафту - робить дива", - пише Андрусів.

Однак справжній мир може бути досягнутий лише за умови реального військового та економічного тиску на Росію, а також злагоджених дій з боку Заходу, який наразі залишився в розбіжностях, зокрема через ситуацію на Близькому Сході. Україна, усвідомлюючи всі виклики та неможливість безкінечної війни, продовжує шукати прийнятний компроміс під час мирних переговорів, але без зради своїх ключових інтересів, які президент Зеленський окреслив як "червоні лінії". Основною з цих ліній є те, що Україна не погодиться на передачу територій, які вона контролює.

"Цілком зрозуміло, що Буданов і Арахамія повинні активно спілкуватися та шукати оптимальні рішення. Вони мають робити це настільки довго, наскільки це буде необхідно. Інакше, якщо війна триватиме ще кілька років, ми можемо залишитися без підтримки США. Чи готове суспільство до такого розвитку подій? Мені здається, що ні," - зазначив один із високопосадовців команди Зеленського в коментарі для УП.