Європа розробляє свій власний підхід до ситуації з Путіним: Україні можуть представити непростий варіант рішення.

На тлі напруження у відносинах Києва з Вашингтоном європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із Кремлем

Відносини між Україною та США знову стали предметом активних обговорень щодо перспектив війни. Ситуація нагадує події 2025 року, коли суперечка між Володимиром Зеленським, Дональдом Трампом і Джей Ді Венсом в Овальному кабінеті підвищила занепокоєння стосовно майбутньої американської підтримки для Києва. Як зазначає міжнародний аналітик Financial Times Гідеон Рахман, теперішня ситуація має свої особливості, які відрізняються від тих часів.

Дональд Трамп. Зображення: з публічних джерел.

Україна публічно висловлює незгоду з обмеженнями американської супутникової підтримки та заперечує проти тиску, що вимагає зупинити атаки на російські енергетичні об'єкти.

На думку аналітика, Київ має можливість адаптувати свою стратегію співпраці з Вашингтоном, акцентуючи увагу на прямих комунікаціях з американським суспільством, а не лише покладаючись на угоди з адміністрацією президента. Серед факторів, що впливають на цю динаміку, Рахман зазначає внутрішньополітичні виклики, з якими стикається Трамп, а також його конфлікти з європейськими партнерами.

Одночасно в європейських столицях зростає усвідомлення того, що континент не може ігнорувати переговорний процес, поки основні комунікації з Володимиром Путіним залишаються під контролем Вашингтона. Як зазначає Рахман, європейські керівники вивчають варіанти відновлення прямих зв'язків із президентом Росії.

Проте самі переговори не свідчать про готовність сторін до компромісу. Європейські країни продовжують заявляти про підтримку України і намір зберігати санкції проти Росії, водночас займаючись обговоренням своєї ролі у пошуку шляхів для завершення конфлікту.

Рахман розглядає два альтернативних сценарії для можливої мирної угоди. Перший варіант передбачає припинення бойових дій вздовж актуальної лінії фронту в обмін на запевнення, що Україна не стане членом НАТО. Другий варіант включає передачу Росії залишкової частини Донбасу в обмін на вступ України до Альянсу.

За словами аналітика, багато українців можуть розглядати обидва варіанти як зраду. Проте він зазначає, що бажання завершити конфлікт і запобігти новим втратам може активізувати обговорення складних компромісних рішень.

Однак залишається важливе питання: чи буде Кремль готовий прийняти хоча б один з цих варіантів. Як зазначає Рахман, навіть якщо європейці висловлюють бажання розпочати безпосередній діалог, це не є запорукою того, що Москва погодиться на запропоновані умови.

Видання "Коментарі" також повідомляло, що НАТО активно готується до потенційного конфлікту з Росією, і виділило п'ять ключових питань, на які альянсу слід дати відповіді.