ДТЕК аналізує небезпеки, які можуть виникнути влітку та наступної зими для енергетичної інфраструктури.

Російські масовані удари по енергетичній інфраструктурі України восени та взимку 2025-2026 років знищили значну частину відновлених потужностей енергетичної та теплової генерації. Лише за кілька місяців енергетичні об'єкти компанії ДТЕК зазнали більше десятка масштабних атак, після яких деякі енергоблоки вже неможливо відновити. Водночас енергетики змушені ремонтувати станції буквально з уламків обладнання. Як енергетики відновлюють електростанції після російських обстрілів, скільки коштує ремонт зруйнованої генерації, чи можливий дефіцит електроенергії влітку і до чого варто готуватися українцям наступної зими в інтерв'ю DW розповів керівник Офісу з відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК Олексій Поволоцький.

DW: Пане Олексію, протягом минулого року та зимового періоду 2025-2026 російські атаки на енергетичну інфраструктуру значно посилилися. Які на сьогоднішній день реальні масштаби руйнувань об'єктів компанії ДТЕК?

Олексій Поволоцький: У 2025 році між березнем і кінцем вересня ми спостерігали період без масштабних атак на енергетичну інфраструктуру. Це дозволило нам провести відновлювальні роботи і підготуватися до зимових умов. Проте з початком жовтня ситуація змінилася, і ми стали жертвами обстрілів. Протягом жовтня до лютого ми зазнали 11 великих атак, внаслідок яких було знищено майже все, що ми встигли відновити. Це створює серйозні виклики для 2026 року - нам потрібно знайти шляхи відновлення і ресурси для забезпечення необхідного рівня генераційних потужностей до початку зимового сезону.

Чи існують такі об'єкти, відновлення яких вже стає неможливим?

Ми відновлюємо те, що можна відновити, якщо маємо обладнання. Є окремі теплові блоки, які неможливо відновити. На щастя, ми не говоримо про станції загалом. Станції ми відновлюємо в тому чи іншому вигляді. Все залежить від масштабів руйнувань.

Якщо удар припав безпосередньо на будівлю, в якій знаходиться основне обладнання, наслідки можуть бути катастрофічними. Якщо ж приліт стався в околицях, ситуація значно легша — тут вплине лише шрапнель, а сила удару буде меншою. Навіть у випадку пошкодження обладнання, його все ще можна відремонтувати та відновити.

Іноді ми використовуємо обладнання з різних блоків. Наприклад, забираємо трансформатор там, де він уже не потрібен, бо інше обладнання зруйноване, і ставимо його на іншому блоці, де навпаки немає трансформатора, але є все решта. Ми міксуємо обладнання, і це дає нам певний люфт та можливість відновлюватися швидше.

Скільки часу зазвичай потрібно, щоб відновити станцію?

Все визначається ступенем руйнувань. Існують ситуації, коли відновлення станції займає всього тиждень, а іноді і року недостатньо. З початку повномасштабної війни наші енергетики вже понад 60 разів вели відновлення станцій з нуля, відновлюючи їх функціонування після атак.

Які фактори впливають на швидкість процесу відновлення?

Тут дуже багато залежить від закупівель і фінансування. Ми працюємо з міністерством енергетики України і з фондом, який розташований у Відні. Дуже важливо не втратити час, тому що процедури - пошук фінансування, донорів, погодження, закупівельні процедури - займають багато часу. А в нас цього часу немає. Нам потрібно, щоб контракти були укладені в квітні цього року. Якщо ми укладемо контракти в квітні, ми матимемо шанс отримати обладнання до грудня. Якщо це буде липень або вересень, то обладнання прийде тільки у 2027 році. Це дуже важливо розуміти.

Наскільки дорого обходиться для ДТЕК відновлення? Де компанія бере кошти?

Ми вкладаємо всі можливі ресурси з нашого боку. У минулому році ми інвестували 9,3 мільярда гривень у ремонти та відновлення наших теплоелектростанцій, а за останні чотири роки війни ця сума склала майже 19 мільярдів гривень. Згідно з нашими оцінками на 2026 рік, нам необхідно близько 300 мільйонів євро лише для теплової генерації. Половину цієї суми ми плануємо покрити за рахунок власних коштів, а іншу половину шукаємо у донорських організацій. В цьому напрямку ми активно співпрацюємо з Міністерством енергетики України, Ukraine Energy Support Fund, проєктом Spark з США та іншими донорами. Наша мета — залучити їхню підтримку та укласти контракти якомога швидше.

Чи не могли б ви більше докладніше розказати, як саме допомагають міжнародні партнери? Яка частка фінансування надходить від них і які країни є основними донорами?

Це територія Сполучених Штатів Америки. Раніше існував проєкт USAID, а нині — проєкт Spark, що займається фінансуванням. Основним партнером є Фонд підтримки енергетики України, який отримує фінансування від практично всіх країн Європейського Союзу. Найбільшим донором виступає Німеччина, яка забезпечила понад третину всіх фінансових вливань. Ми щиро вдячні Німеччині за її підтримку.

Ми також займаємося діяльністю в сегменті B2B, отримуючи як нове, так і вживане обладнання, яке підлягає відновленню. Існує практика, запроваджена урядами Франції та Швейцарії, а також Іспанія планує долучитися до цього процесу. Вони реалізують програми підтримки своїх підприємств. Наприклад, Швейцарія допомагає місцевим компаніям, які реалізують проєкти в Україні. У співпраці з компанією GE Vernova ми працюємо над будівництвом сучасної цифрової підстанції в Бучі, що є багатомільйонним проєктом. Фінансування надається французькою компанією, яка також постачає технології та виготовляє обладнання для цієї підстанції, в той час як ми займаємося його установкою. Це важливий проєкт для розвитку української енергосистеми.

На мою думку, Німеччина могла б впровадити аналогічну ініціативу, спрямовану на підтримку своїх підприємств. Важливо усвідомлювати, що ця програма не обмежується лише поточною зимою — вона розрахована на два-три роки або навіть більше. Це б свідчило про те, що німецький уряд підтримує свої компанії, які спільно з українськими партнерами працюють над створенням сучасної енергетичної інфраструктури України. Ми відкриті до такої співпраці.

Яка приблизна вартість загальних втрат компанії внаслідок атак з боку Росії, і яку частину з цієї суми ДТЕК здатен компенсувати за рахунок власних ресурсів, не очікуючи на репарації від РФ?

Офіційна цифра для всієї енергосистеми України - понад 60 мільярдів євро. Для компанії ДТЕК - це мільярди євро. У нас є теплова генерація, об'єкти відновлюваної енергетики, обленерго - оператори систем розподілу. І немає жодного підприємства, жодної підстанції, яка б не була обстріляна. З початку повномасшабної війни тільки наші ТЕС були масовано обстріляні вже більше 220 разів.

Зараз бізнес відійшов на другий план. Головне питання – як вижити в умовах війни. Ми робимо інвестиції, щоб українці могли мати світло і тепло в зимовий період. Це дійсно величезні витрати. Сподіваємось на появу механізмів компенсації за ці витрати. Але наразі наш основний акцент – відновлення в умовах війни.

Яка складність полягає у відновленні радянських енергоблоків, якщо чимало обладнання вже не виготовляється?

Усе резервне обладнання, яке у нас було, вже було залучено до відновлювальних робіт за час війни протягом останніх чотирьох років. Наприклад, у Донецькій області ми стикнулися з загрозою наближення ворога до Курахівської станції, тому ухвалили рішення повністю демонтувати її обладнання. Загалом було перевезено 352 фури великогабаритних механізмів, які потім використовувалися для відновлення інших станцій. Це виявилося надзвичайно корисним у найскладнішу зиму.

Ми активно співпрацюємо з різними країнами Європи, які надають нам вживане обладнання. Нещодавно ми побували в Німеччині, де українські енергетики мали змогу відвідати закриті електростанції. Проте, через різницю в стандартах, нам вдалося отримати лише незначну частину обладнання. Замість цього ми знайшли необхідні ресурси в країнах Східної Європи та Балтії і наразі використовуємо їх для процесів відновлення.

Чи допомагає відновлення енергооб'єктів після російських атак глобальному переходу української енергосистеми на європейські стандарти?

Якщо нам потрібне обладнання і немає б/у, ми замовляємо нове. Але, на жаль, є багато випадків, коли нове обладнання теж знищується вщент.

Ми замовляємо обладнання відповідно до креслень, які адаптовані до нашої енергетичної системи. Воно не може повністю відповідати західним стандартам, оскільки наша система залишається централізованою. Саме тому для наших потреб виготовляють спеціалізовану продукцію.

Чи розглядає компанія відмову від централізованих ТЕС на користь зеленої або децентралізованої генерації?

Ще до початку війни ми розробили та затвердили стратегію декарбонізації. У межах цієї стратегії існував чіткий графік, коли ми планували завершити роботу над певними блоками. На жаль, агресія Росії проти України змушує нас прискорити процес декарбонізації. Проте під час війни неможливо буде реалізувати будівництво нових генерацій у тих обсягах, які необхідні Україні.

Коли мова йде про екологічні проекти, такі як вітрові електростанції, підготовка до будівництва може зайняти близько двох років. Сам же процес зведення об'єкту триває ще рік чи два, за умови наявності фінансування. Крім того, варто врахувати, що в умовах війни небагато інвесторів готові ризикувати своїми коштами, адже багато хто з них вважає за краще дочекатися закінчення конфлікту.

Таким чином, відновлення теплової генерації є фактично єдиним варіантом забезпечення електроенергією до наступної зимової пори. Особливо враховуючи, що інвестиції у вітрову генерацію перевищують мільйон євро за мегават, тоді як теплову генерацію ми можемо відновити у десять разів економніше.

Чи інвестує ДТЕК у нову генерацію попри війну?

Так, безумовно. Якщо говорити про наше майбутнє, ми інвестуємо в децентралізовану генерацію, будуємо вітрові станції.

Одна з вітрових електростанцій наразі зводиться у Миколаївській області – це Тилігульська вітростанція. У 2023 році ми стали єдиною компанією в Україні, яка вклала інвестиції в енергетичний сектор. На той час об'єкт знаходився приблизно в 80 кілометрах від зони активних бойових дій.

Ми усвідомлювали, що в той час цей регіон фактично залишився без електрики, і ці мегавати мали величезне значення для енергетичної системи. У 2023 році ми успішно завершили перший етап, який забезпечив 114 МВт потужності.

Експерти кажуть, що влітку через спеку та кондиціонування дефіцит електроенергії може бути навіть більшим, ніж узимку. Наскільки реальними є масштабні відключення?

У нас є щорічні плани технічного обслуговування атомних станцій (АЕС). Вони мають виходити в планові ремонти. Це відповідно мінус потужності в системі. Дуже багато залежатиме від відновлення інших джерел генерації, від будівництва нових когенерацій, нових зелених технологій і так далі. Багато факторів буде впливати, і подивимось, як воно буде влітку.

А наступна зима? До чого варто готуватися українцям? Чи варто купувати генератори або сонячні панелі, як радить уряд?

Наступна зима - це взагалі незрозуміло, якою вона буде. Для такого contingency-плану, безумовно, треба готуватися. Є така проста фраза: готуватися влітку, щоб взимку було добре. Я знаю, що багато міст мають свої плани. Держава на рівні президента й кабміну створює спеціальні плани підготовки до наступної зими, так звані плани стійкості.

Серед запланованих заходів – створення когенераційних установок, а також придбання дизельних і газових генераторів, що забезпечать енергопостачання критично важливих об'єктів у складні часи.

Одночасно бізнес та люди не можуть залишатися пасивними. Багато будинків, наприклад, у Києві, вже обладнані системами накопичення енергії, інверторами, генераторами та сонячними панелями на дахах. І це абсолютно вірний крок. Адже завдяки цьому взимку можуть ефективно функціонувати теплові насоси, водяні насоси та ліфти. Це має велике значення.

Безумовно, підготовка має розпочатися вже зараз. Ніхто не може точно передбачити, якою буде ситуація з новими обстрілами, а також якою буде тактика російських військ у період до зими. Чи планують вони атаки перед літом, чи, можливо, накопичать ракети для ударів ближче до зими, як це було минулого року — це залишається невідомим. Тому важливо забезпечити максимальну диверсифікацію, підвищити рівень готовності, інвестувати всі можливі ресурси та, звичайно ж, отримувати підтримку від наших друзів і партнерів.

Щодо забезпечення безпеки генераційних об'єктів, існує чимало дискусій про необхідність їхнього підземного розміщення. Чи вживає ДТЕК заходів у цьому напрямку для захисту своїх генераційних і трансмісійних інфраструктур?

Як компанія, ми зосереджуємося на створенні середнього рівня безпеки. Це забезпечується за рахунок використання бетонних блоків і габіонів. Ми реалізуємо ці проекти самостійно, а також у співпраці з нашими партнерами. Цей підхід є надзвичайно важливим і дійсно ефективним.

Другий рівень захисту забезпечується завдяки державі. Існує Агентство відновлення, яке займається будівництвом спеціалізованих саркофагів та укриттів для важливого обладнання. Ця діяльність активно триває і справді приносить користь. Безумовно, у випадку прямого влучання в одну точку жоден захист не зможе допомогти. Проте в багатьох ситуаціях цей вид захисту демонструє високу ефективність. Ми вдячні за те, що критично важливі об'єкти отримують необхідну охорону.

Зазвичай висловлюють думку, що немає засобів для боротьби з балістичними загрозами, і необхідні системи протиповітряної оборони. А чи розглядали ви, приміром, можливість створення приватних систем ППО для охорони енергетичних об'єктів?

Це неможливо. ППО, чи будь-яка зброя, а це ліцензія держави. Ми не мілітарна компанія, ми енергетики. І тут для нас дуже важливо, щоб українська держава, українські військові мали достатню кількість озброєння. Зараз те, що ми бачили протягом 2025 року, то це кількість систем ППО та ракет до них вкрай недостатня.

Ми звертаємося до всіх наших партнерів: будь ласка, розширте свої потужності та збільшіть виробництво цих систем для України. Це допоможе зменшити ризики для вас у процесі відновлення генерації та дистрибуції.

Яким чином, на вашу думку, війна може вплинути на енергетичну модель України? Якою ви уявляєте енергетичну систему країни в майбутньому?

По-перше, ми вже стали частиною великої європейської спільноти енергетиків. Ми є членами ENTSO-E. Україна відіграє важливу роль у масштабній європейській енергосистемі. Ми зобов'язані дотримуватись усіх норм та вимог Європейського Союзу. Наша мета не лише відновити те, що було, але й вдосконалити. Як говорить відомий вислів: "відбудуємо краще, ніж було". Нам потрібно модернізувати нашу енергетичну інфраструктуру так, щоб вона відповідала європейським стандартам.

Безсумнівно, традиційні методи генерації електроенергії, такі як вугільна, поступово виходять з обігу. У цьому контексті спостерігається зростання будівництва об'єктів, що використовують енергію вітру, сонця, біомаси та інші альтернативні джерела. Також активно розвиваються інноваційні технології, такі як водневі рішення та малі ядерні реактори. Час покаже, як все складеться. Ми уважно слідкуємо за всіма новими технологічними досягненнями. Ми висловлюємо щиру вдячність нашим колегам і партнерам за їхній внесок у обговорення можливостей впровадження нових технологій в Україні і відкриті до співпраці з такими партнерами.