"Дружба", озброєння і реформи: за яких умов Європейський Союз надасть Україні 90 мільярдів євро та на що будуть витрачені ці кошти?

Україна нарешті отримала дозвіл на отримання 90 мільярдів євро, які Європейський Союз ухвалив ще в грудні під час саміту, що проходив під керівництвом президента Євроради Антоніу Кошти (праворуч). Проте, важливо враховувати деталі.

У четвер, 23 квітня, Європейська рада нарешті затвердила зміни до тривалої фінансової програми Євросоюзу, що відкриває шлях для завершення процесу надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро у 2026-2027 роках.

Відновлення поставок російської нафти до Угорщини через нафтопровід "Дружба", що був відремонтований Україною після російського ракетного удару, спонукало угорського прем'єра Віктора Орбана виконати свою обіцянку та скасувати вето на кредит для України.

Тепер вже немає жодної процедури, яка дозволила б одній або кільком "країнам-скептикам" ЄС перешкодити запуску дворічного пакету фінансової допомоги Україні на загальну суму 90 мільярдів євро.

Однак стверджувати, що процес закінчено, поки що зарано. Попереду ще чекає ряд погоджень як з боку Європейського Союзу, так і з боку Київської влади.

Отже, Брюссель поки що не готовий надати фінансову допомогу ані технічно, ані юридично. У процесі підготовки знаходяться три ключові документи, що міститимуть специфікації кредиту. Крім того, умови, за якими Україна зможе отримати ці кошти, ще не остаточно узгоджені. В Європейському Союзі існують певні пропозиції, однак вони ще не завершені та не отримали схвалення з боку української влади.

Можна з упевненістю стверджувати, що:

Київ отримуватиме фінансову допомогу лише за умови впровадження реформ.

А от гроші на озброєння з цієї "умовності" вивели, щоб не ставити під ризик український опір російській агресії.

Та поки тривають дискусії в кабінетах євроінституцій та європейських столицях про обсяг та амбітність вимог до Києва, можна з певністю говорити, що умови (або повністю, або переважно) стосуватимуться верховенства права та боротьби з корупцією. А фінансування стане стимулом для України виконати те, що вона вже обіцяла ЄС.

"Європейська правда" отримала інформацію від європейських чиновників, які безпосередньо залучені до роботи над технічними та політичними аспектами кредиту, а також від дипломатів ЄС, що відіграють важливу роль у цьому процесі. У даній статті ми розкриваємо невідомі раніше деталі та надаємо всю необхідну інформацію про 90 мільярдів євро, які Європейський Союз планує надати Україні.

Слід стисло навести історичний контекст цього питання.

Пакет фінансової допомоги на суму в 90 млрд євро країни ЄС одностайно схвалили на своєму саміті у грудні, і він став компромісом - утім, таким, що повністю відповідав запитам Києва. Однак на початку року угорський прем'єр Віктор Орбан раптом одноосібно заблокував процедуру. Угорщина відмовилася голосувати за останнє процедурне рішення, що потребувало одностайності.

Згідно з угорською версією подій, причина накладення вето полягала в тому, що в січні 2026 року постачання російської нафти до Угорщини було зупинено через атаки російських дронів, які пошкодили насосну станцію нафтопроводу "Дружба" у Львівській області.

"Без нафти немає фінансів", - не раз підкреслював Орбан.

Слід зазначити, що через цей нафтопровід Словаччина також отримувала нафту, проте її прем'єр-міністр Фіцо не став на бік Орбана у погрозах Україні, пов'язаних із блокуванням 90-мільярдного кредиту. Натомість, він пов'язував відновлення роботи "Дружби" з ухваленням двадцятого пакету санкцій проти Російської Федерації.

Але головним було те, що розблокування "Дружби" для отримання кредиту видавалося безальтернативним варіантом. Шляхи його обходу в Брюсселі навіть не шукали (детальніше - у статті "Без "плану Б" для України").

В Україні, однак, не поспішали виконувати вимоги Орбана. Київ зазначав, що ремонтні роботи займають чимало часу, обіцяючи відновити прокачку ближче до кінця весни. З огляду на поразку Орбана на угорських виборах, значна частина політичної еліти України та Європи була налаштована на те, що новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр зможе розблокувати 90 мільярдів євро для України, ставши "тим, хто повернув нафту в Угорщину". Відтак, Україна могла б отримати певні вигоди в переговорах з ним.

Все змішали вибори у Болгарії.

Декілька джерел "ЄвроПравди" підтвердили, що Україна, враховуючи ймовірну перемогу сил з проросійськими настроями, вирішила уникнути ризиків. Київ пожертвував принципами та повідомив через Брюссель про завершення ремонтних робіт.

22 квітня "Дружба" поновила свою діяльність, що спонукало угорську владу терміново схвалити кредит для України через спрощену письмову процедуру.

Орбан дотримав слова. Хоча тягнув час до останнього. Немов підкреслюючи недовіру до всіх у ЄС, навіть до дружніх словаків, угорці у буквальному сенсі чекали, щоб російська нафта фізично перетнула словацько-угорський кордон.

Саме з цієї причини в четвер процес ухвалення українського рішення несподівано затягнувся, що викликало занепокоєння у багатьох.

Як повідомляє "ЄвроПравда", письмова процедура затвердження кредиту, яка розпочалася 22 квітня одночасно із запуском "Дружби", повинна була тривати добу. Проте, час йшов, а відповідь з Угорщини не надходила. Згідно з угодою з Будапештом, термін було подовжено на кілька годин. Жодних офіційних пояснень не прозвучало, і всі лише запевняли, що це затримка технічного характеру.

Кореспондентка "Європейської правди" виявила, що угорські чиновники кілька годин очікували, поки нафта пройде через словацьку територію і фактично з'явиться в угорській частині труби. Лише отримавши підтвердження, вони надіслали до секретаріату Ради ЄС електронного листа зі словом "ТАК". Цей момент став вирішальним для схвалення українського кредиту.

Отже, від 23 квітня основна законодавча база для надання кредиту ЄС на підтримку України на 2026-2027 роки у сумі 90 млрд євро схвалена. Але чому ж тоді навіть Зеленський каже, що очікуваний час отримання першого траншу - це травень-червень?

Насправді, попереду нас чекає ще кілька тижнів, а можливо, і місяців узгоджень, а також ряд юридичних рішень, які потрібно буде затвердити обом сторонам. Ключовим моментом є переговори між Єврокомісією та Києвом стосовно умов фінансування.

Йдеться про перелік реформ, які Україна зобов'яжеться ухвалити в обмін на нові транші.

Підкреслимо, цей перелік не потребуватиме одностайного голосування в ЄС, достатньо буде більшості. Але рішення про те, що такий перелік буде, є незворотним, воно зафіксоване Радою ЄС публічно, з підкресленням того, що це будуть реформи, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.

Вже існує попередній список, який, здається, обговорювали на цьому тижні під час візиту до Брюсселя віцепрем'єра Тараса Качки, відповідального за європейську інтеграцію. Як повідомляє одне з джерел, можна очікувати, що умови, виконання яких дозволить Україні отримати мільярди доларів фінансової допомоги, включатимуть елементи плану, що відомий під неофіційною назвою "10 пунктів Качки-Кос".

Це реформи, які вважаються найважливішими в Єврокомісії та в європейських столицях. На жаль, Україна не показує достатнього прогресу в їх реалізації, і за ними уважно стежать.

Окрім цього, Україні та Європейському Союзу потрібно прийняти ряд правових актів, що дозволять активувати кредит.

Це Кредитна угода на всю суму в 90 млрд євро, яка зараз обговорюється з Україною (проєкт переданий Єврокомісією Україні минулого тижня) та вимагатиме підписання обома сторонами. Це Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги, що визначатиме умови однієї з частин пакета. І це правки та доповнення до кредитної угоди в рамках інструменту Ukraine Facility, що стосуються ще однієї частини.

Так, ці 90 млрд євро будуть поділені на частини з абсолютно різними правилами перерахування та умовами, що їх має виконати Україна. І це логічно, адже у загальну суму входить як допомога на озброєння ЗСУ, так і фінансова допомога.

Варто підкреслити: "військові" кошти Україна отримає без жодних умов.

Проте фінансова підтримка буде надаватися лише за умови реалізації реформ.

Причому не йдеться про якісь нові вимоги для України, підкреслюють усі співрозмовники "ЄП". Йдеться лише про ті реформи, щодо яких Київ вже взяв на себе зобов'язання, у тому числі у рамках вступного процесу з ЄС.

Слід зазначити, що цей кредитний пакет від Європейського Союзу, який становить 90 мільярдів євро, призначений на період 2026-2027 років. Передбачається, що зазначену суму буде поділено порівну між цими двома роками.

Це величезний обсяг коштів як для такого короткого періоду, і те, що ми дійдемо до реального перерахування грошей майже за пів року від початку року, не подовжує термін. До кінця 2027 року (за виконання умов) Україна отримає повний обсяг фінансування - 45 млрд євро.

З 1 січня 2028 року ЄС має намір схвалити нову програму допомоги, але це - питання майбутнього. Зокрема, через те, що тоді у ЄС почнеться новий бюджетний період, і зараз дискутується, як саме (та в якому статусі) у ньому буде прописана Україна. Наразі в наступний бюджет, який наступного тижня обговорюватиметься в сесійній залі Європарламенту, Єврокомісія пропонує закласти 100 млрд євро для України, але це напевно не буде повною сумою фінансування від ЄС аж на сім років.

Для забезпечення України сумою 90 мільярдів євро було застосовано механізм посиленої співпраці. Хоча це можна розглядати як допомогу з боку ЄС, насправді в процесі надання кредиту беруть участь 24 з 27 країн-членів Євросоюзу, за винятком Угорщини, Словаччини та Чехії.

Згідно з досягнутими домовленостями, з цих 90 мільярдів євро передбачено наступний розподіл: 30 мільярдів євро буде виділено на підтримку бюджету, а 60 мільярдів євро – на військові потреби.

Очікується, що ці кошти закриють приблизно дві третини потреб України на наступні два роки. Решта ж, ще третина (близько 45 млрд євро за два роки), буде покрита двосторонніми домовленостями України з державами ЄС, а також партнерами, що не є членами Євросоюзу.

Та для нас особливо важливо те, що українці точно не повертатимуть ці кошти.

Юридично цей договір має статус "кредиту з обмеженим правом регресу". Простими словами, це означає, що Україна повинна буде повернути кредит тільки в тому випадку, якщо отримає компенсації від Росії.

У випадку, якщо Росія не виконуватиме своїх зобов'язань щодо виплати репарацій, відповідальність за ці платежі ляже на Європейський Союз, а точніше — на 24 країни-члени, які залучені до кредитування. У такій ситуації європейські держави матимуть можливість використати кошти з заморожених активів Центрального банку Росії.

"Європейський Союз зберігає за собою можливість застосування заморожених російських активів," зазначено в матеріалах, що стосуються формування кредиту. Проте, у серйозних дискусіях серед європейських політиків та чиновників ця тема обговорюється більше для галочки, ніж з реальними намірами чи підставами.

Навіть виплата відсотків по кредиту не буде обтяжувати фінансову систему України.

Євросоюз зі свого бюджету покриватиме відсоткові ставки за 90-мільярдним кредитом замість України, і це юридично зафіксоване. А це значні кошти, з огляду на обсяг позики: витрати на обслуговування складуть приблизно 1 млрд євро у 2027 році, а потім - від 3 млрд євро на рік.

Європейський Союз має намір розпочати надання фінансової допомоги Україні, включаючи бюджетні та військові кредити, у другому кварталі 2026 року. За даними джерел "ЄвроПравди", найпізнішим терміном для цього є середина червня. Проте, європейська сторона докладає максимум зусиль, щоб кошти могли бути перераховані ще у травні 2026 року, хоча це є досить амбіційною метою.

23 квітня Рада ЄС схвалила стратегію фінансування України до кінця 2026 року, яка передбачає, що цього року Київ отримає 45 млрд євро, хоча, за інформацією джерел "ЄП" у Єврокомісії, ця сума може бути переглянута у бік збільшення, якщо потреби України зміняться через непередбачуваність війни.

З цієї суми 16,7 мільярда євро буде спрямовано на підтримку бюджету, а 28,3 мільярда євро - на підтримку оборонних потреб.

"ЄвроПравда" отримала інформацію, що перший транш для оборони складе 6 мільярдів євро і буде використаний для придбання дронів, виготовлених в Україні. Проте варто зазначити, що ці безпілотники міститимуть китайські компоненти. Для китайських елементів було погоджено виняток із правил надання кредитів, які в першу чергу підтримують європейське та українське виробництво.

Як вже йшлося, жодних умов для оборонних коштів немає, але все одно попереду низка процедур, через які точна дата надання коштів ще не відома. Так, Україна повинна відкрити спеціальний банківський рахунок у ЄС (вже відомо, що це буде німецький федеральний банк Deutsche Bundesbank). Це саме по собі у нормальних умовах могло би потребувати кількох місяців бюрократичних зусиль, але Брюссель і Берлін планують провести процедуру максимально швидко.

Київ також зобов'язаний надати Європейському Союзу можливість прямого моніторингу витрат з цього рахунку.

Згідно з прогнозами, перша оборонна виплата має відбутися не пізніше червня 2026 року. Враховуючи критичні потреби України в обороні, це дійсно є затримкою. Проте в Брюсселі підкреслюють, що українська сторона вже зараз має можливість укладати нові контракти або ж пришвидшувати реалізацію існуючих угод. Умови кредиту дозволяють фінансувати угоди та замовлення, укладені з січня 2026 року. Коли гроші надійдуть (а тепер це вже виглядає як неминучість), їх можна буде використати для оплати дронів, які вже вироблені та передані до Збройних Сил України.

Наступні виплати можна буде робити швидко, але їхній графік ще не затверджений. Ймовірно, наступний транш охоплюватиме боєприпаси, додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони.

У 2026 році бюджетна підтримка в розмірі 16,7 мільярда євро буде розподілена на дві рівні частини: 8,35 мільярда євро буде виділено Києву через механізм Ukraine Facility, який акцентується на реформах, необхідних для інтеграції України в Європейський Союз, тоді як решта 8,35 мільярда євро буде надано через інструмент макрофінансової допомоги (МФД).

Саме ці "цивільні" фінансові ресурси будуть надані за принципом "гроші в обмін на реформи".

Основна відмінність між елементами Ukraine Facility та МФД полягає в тому, що для отримання макрофінансової допомоги не потрібно буде реалізовувати складні реформи. Основна увага буде зосереджена на питаннях фінансового управління, що робить процес отримання допомоги для Києва більш простим і, найголовніше, швидшим.

Отже, перший транш з 90 мільярдів кредиту буде надісланий Україні саме через механізм макрофінансової підтримки.

Отже, у 2026 році Європейський Союз має намір розподілити 8,35 мільярда євро, призначених для Міжнародного фонду розвитку, на три транші. "Європейська правда" отримала інформацію про розклад цих виплат.

Перший транш макрофінансової допомоги становитиме 3,2 млрд євро і буде виплачений найпізніше у червні 2026-го, другий транш 3,7 млрд євро - орієнтовно влітку або одразу після літа, третій транш 1,45 млрд євро - ближче до пізньої осені.

Багато читачів, напевно, знайомі з терміном Ukraine Facility, адже "ЄвроПравда" неодноразово висвітлювала цю програму підтримки. За її умовами, Україна відстає від запланованих термінів і навіть нещодавно опинилася на межі втрати фінансування (детальніше в статті "Ціна незроблених реформ"). Проте в Брюсселі вважають цей інструмент ефективним. Адже він дійсно реалізує принцип: "гроші в обмін на реформи".

Україна реалізує реформи - має фінансову підтримку. Якщо не здійснює їх, фінансування не надається.

Оскільки обсяг фінансування, що передбачений цією програмою, суттєво збільшиться, це призведе до зміни списку реформ.

На даний момент немає актуалізованого графіка виплат за програмою Ukraine Facility, оскільки він та списки реформ, пов'язані з кожним траншем, ще перебувають на стадії узгодження. Як було зазначено раніше, можна з упевненістю стверджувати, що до цього списку будуть включені нові аспекти реформ, що стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.

Невдовзі, згідно з прогнозами різних джерел, Україна повинна отримати транш у розмірі 2,7 мільярда євро в рамках попередніх зобов'язань, ймовірно, у травні або на початку червня. Якщо Київ зможе реалізувати додаткові законодавчі ініціативи в найближчі тижні, існує можливість отримання ще одного траншу. "Це буде фінальна виплата за старою програмою Ukraine Facility. Наступні етапи передбачають новий пакет реформ", - зазначив співрозмовник видання "ЄП".

Усі європейські партнери, незалежно від формату спілкування – неформального чи в офіційних зустрічах – одностайно зазначають, що фінансова підтримка України врешті-решт буде визначатися тим, наскільки офіційний Київ демонструє серйозність у впровадженні реформ і прагненні адаптуватися до європейських стандартів.

Создатели: