День народження Тараса Шевченка: його життя, захоплюючі деталі, надихаючі вислови для боротьби.

Щороку, 9-10 березня, Україна та інші країни відзначають Шевченківські дні, присвячені пам'яті поета, прозаїка, мислителя, художника, графіка та активіста, який став справжнім пророком свого часу. Цю інформацію повідомляє ТСН, а також Контракти.UA.

Тарас Григорович Шевченко з'явився на світ 9 березня 1814 року в селі Моринці, розташованому на Черкащині. Він народився в родині кріпаків, що була численною. Своє дитинство поет провів в рідному селі та в сусідньому селі Кирилівка, яке належало генерал-лейтенанту Василю Енгельгардту. Основи грамотності Тарас здобув, коли став учнем місцевого дяка Павла Рубана. Згодом його забрали до поміщика Енгельгардта на службу, спочатку як кухарчика, а згодом він став козачком. Поміщик, помітивши талант юного Шевченка до живопису, вирішив відправити його на навчання, сподіваючись, що він стане його придворним художником.

У 1831 році Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, що дало можливість Шевченку продовжити навчання живопису та почати створення своїх перших творів. У столиці Росії Тарас зустрівся з відомими митцями Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які визнали його неабиякий талант. Художники організували благодійний аукціон, на якому зібрані кошти дозволили викупити Тараса Шевченка з кріпацтва, коли йому було всього 24 роки.

У період з 1838 по 1843 рік Шевченко проходив навчання в Академії мистецтв у Петербурзі, де активно займався живописом і підготував рукопис своєї майбутньої збірки "Кобзар".

Після закінченні Академії 1844 року майбутній письменник повернувся до України. В Україні, приїхавши до Києва, він влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів.

У 1846 році Тарас Шевченко став членом Кирило-Мефодіївського братства. Через вірші з його збірки "З літа" він був затриманий і відправлений на заслання, де служив солдатом. Протягом 10 років, проведених під арештом та на засланні, Шевченко не припиняв писати й малювати, незважаючи на жорсткі заборони.

Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише 1859 року він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. 1860-го вийшла остання збірка Шевченка "І виріс я на чужині...".

10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, далеко від своєї батьківщини, відійшов у вічність Тарас Шевченко. Спочатку його поховали на Смоленському цвинтарі, але згідно з його заповітом, згодом прах великого поета був перевезений на Україну і перепохований на Чернечій горі поблизу Канева в Черкаській області.