Уряд України схвалив новий «Закон про працю»: чого чекати українцям?

 

Уряд схвалив законопроєкт про працю. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, в документі – самі плюси, але так оптимістично цей документ оцінюють не всі.

Сам Гончарук у своєму телеграм-каналі заявив, що новий закон це:

  • 1 млн нових робочих місць за 5 років і пошук нової роботи за 2 місяці;
  • збереження та розширення соціальних прав працівників;
  • збільшення кількості легальних робочих місць;
  • рівні можливості для чоловіків і жінок у сфері праці;
  • підвищення доходів працівників по всій Україні;
  • гармонізація українського законодавства з європейським.

Прем’єр висловив сподівання, що Верховна Рада наступного року проголосує за новий «Закон про працю».

Хочеш новин без цензури? Підписуйся на телеграм-канал t.me/stolychnyiregion

Прокоментував документ і міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook.

«Закон вступить у силу за 6 місяців після розгляду та ухвалення парламентом. Ще протягом року буде діяти так званий перехідний період. За цей час відбудеться адаптація трудових відносин і кадрових документів до нововведень», – написав він.

То які ж ключові зміни підготував українцям уряд? Ми розібрали кілька пунктів.

Основний регулятор трудових відносин – трудовий договір

Основні питання відносин між працівником і роботодавцем вирішуватимуться в трудовому договорі. Він – єдина підстава трудових відносин.

Законопроєкт передбачає 7 видів трудового договору: безстроковий, строковий, який не може тривати понад 5 років, короткостроковий на строк до 2-х місяців, сезонний з нефіксованим робочим часом (так звані «працівники за викликом»), учнівський та трудовий договір із домашнім працівником.

Форма трудового договору – письмова або в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Крім того, пропонується скасування трудової книжки та ведення записів про роботу в електронному реєстрі (за бажанням працівника).

Найбільш неоднозначні норми трудового договору:

  • строковий трудовий договір укладається на термін не більше ніж 5 років, можливість його перетворення в безстроковий за фактом послідовного переукладення виключено;
  • роботодавець тепер має право в будь-який момент звільнити тимчасового чи сезонного працівника, сплативши як компенсацію залишок заробітної плати до закінчення строку договору.

Звільнення з роботи

Чітку процедуру звільнення з роботи закон не визначає. Це питання працедавець та робітник мають погоджувати в трудовому чи колективному договорі. Звільнення передбачає укладення додаткової угоди до трудового договору між сторонами. Цікаво, що законопроєкт не регламентує відповідальність роботодавця за відмову укласти таку угоду, а лише називає це «грубим порушенням трудового законодавства».

«Звільнення за скороченням» тепер не буде, замість цього новий закон дає можливість звільняти працівників за ініціативою роботодавця без зазначення жодних причин. Достатньо буде надіслати працівнику електронне або письмове повідомлення у строк від 15 до 90 днів, залежно від тривалості роботи останнього. Строк попередження роботодавець може замінити грошовою компенсацією, яка не перевищуватиме подвійного денного заробітку за кожен день скорочення строку. Про жодну вихідну допомогу мова не йде.

Робочий час і відпочинок

Норма тривалості робочого часу – 40 годин впродовж 7 днів. Норма понаднормових робіт (зараз – 120 годин на рік) скасовується. 

Щорічна основна оплачувана відпустка становить 24 календарних дні. Термін відпустки може бути більшим, але законопроєкт віддає це на відкуп сторонам трудового або колективного договору.

Тривалість неоплачуваної відпустки збільшується з 15 до 30 календарних днів.

Оплата праці

Роботодавець матиме право самостійно визначати норми праці та формувати систему оплати. Домовленості між ним і працівником фіксуються в договорі. Трудовий колектив і профспілки фактично усуваються від регулювання цих питань.

Розмір доплати за понаднормову працю зменшується з подвійної тарифної ставки до доплати в розмірі 20%.

Новий закон суперечить Конституції України – профспілки

В порівнянні з чинним Кодексом законів про працю (КЗпП) новий закон має дуже нечіткі формулювання. Наприклад, регулювання охорони праці, особливостей праці неповнолітніх, осіб, які навчаються, в документі відсутні. 

Доволі часто в новому законопроєкті пропонується застосовувати аналогію закону або врегульовувати трудові відносини колективними та трудовими договорами. Це говорить про те, що в документі багато правових прогалин, які, при бажанні, сповна можна використовувати на користь працедавця.

Багато питань до «Закону про працю» в профспілок. Справа в тому, що документ не визнає профспілки як представників найманих працівників. Більше того, в проєкті немає жодної норми, яка регламентувала б діяльність трудового колективу. І це при тому, що Закон СРСР про трудові колективи, що регулював порядок проведення зборів колективу та прийняття ним рішень, втрачає чинність з прийняттям нового «Закону про працю».

Але право працівників на об’єднання у професійні спілки гарантовано Конституцією України. Тож новий законопроєкт суперечить Основному закону країни, вважають представники профспілок.

Серйозне занепокоєння проєктом Закону «Про працю» висловила найбільша в Європі федерація профспілок – громадського обслуговування. Там назвали розробку законопроєкту «Про працю» поспішним, непрозорим та кулуарним. Листи із закликом провести прозорі консультації з громадськістю та профспілками перед голосуванням в Верховній Раді європейці надіслали Президенту, Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради та іншим топ-чиновникам України. 

Фото: epravda.com.ua, img.zik.ua

Раніше «Столичний регіон» повідомляв про те, які медичні послуги стануть безкоштовними для українців.

Хочеш розуміти, що дійсно відбувається навколо? Підписуйся на телеграм-канал t.me/stolychnyiregion

Залиште перший коментар.

Залиште коментар

Читайте також