Банки, ломбарди, МФО або спліт по-українськи

Ринок фінансових послуг України отримав нового регулятора, піднявши свіжу хвилю прогнозів і побоювань.

12 вересня був прийнятий закон (№ 1069-2) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій щодо державного регулювання ринків фінансових послуг з метою наведення порядку на небанківському фінансовому ринку. Згідно з нормами закону поточний регулятор НАЦКОМФІНПОСЛУГ буде ліквідований, а його функції розділять між Нацбанком і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Виходячи з практики країн з розвиненою економікою, можна з упевненістю сказати, що закон «про спліт» розставить все на місця, ставши першим серйозним інструментом в наведенні порядку не тільки на ринку кредитування, але і впорядкує дії факторингових компаній, кредитних спілок та ломбардів, а це в сукупності понад 1900 українських компаній.

У зв’язку з цим важливо зрозуміти, що об’єднує цих учасників ринку, які чинники викликали бурхливе зростання мікрокредитування, чим можна конкурувати та навпаки — не перетинатися в діяльності, зайнявши свою унікальну нішу. Але, попри точки дотику та явні відмінності, регулятор має намір упорядкувати їх діяльність на рівних правах.

Хочеш дізнаватися новини Києва першим? Підписуйся на  телеграм-канал t.me/stolychnyiregion

Зріз ринку

Банки

Представники банківського сектору фіксують зростання ринку кредитування у 2019 році. У зв’язку з бурхливим розвитком мереж, а також продуктових портфелів ломбардів та МФО, банки намагаються втриматися на плаву зі своєю пропозицією, знижуючи процентні ставки та послабляючи вимоги до позичальників. У роздрібному сегменті лідери – кредити готівкою. Кеш кредити вигідні для обох сторін: позичальник досить швидко отримує гроші, а кредитор — високу прибутковість за умовами договору.

Аналізуючи останній звіт НБУ щодо токсичних кредитів (NPL), можна побачити позитивну динаміку, але цифри залишаються неоднозначними. Їх частка у квітні 2019 року знизилася з 51,68% до 51,43%. Але це, як і раніше, величезна цифра, половина кредитів «не працюють». Якщо взяти статистику НБУ в гривні, то частка NPL знизилася на 1,8%, тобто на 11,111 млрд грн — до 599,544 млрд грн, а це означає, що майже 600 мільярдів кредитів не можуть бути повернуті.

Кредити на поточні потреби становлять 70% роздрібного портфеля, ще 20% — на покупку нерухомості, 7% — автокредити, 3% — інші цілі, відзначають в НБУ.

Майже у всіх банках ефективні ставки за незабезпеченими споживчими кредитами перевищують 30%. У кінці І кварталу роздрібні кредити становили 18,4% кредитного портфеля банківського сектору. Крім того, НБУ провів анкетування семи банків і взяв інтерв’ю у п’яти установ, активних учасників роздрібного сегмента. За їхніми прогнозами, середній розмір кредиту буде рости на 20% в рік, а кількість боржників — на 10-15%. Що стосується обсягу виданих кредитів станом на 1 липня поточного року, він перевищив 200 млрд грн.

Ломбарди

На думку фінансового аналітика Михайла Демківа, банки видають лише втричі більше овердрафтних кредитів, які можна порівняти з ломбардними, і це з їх філіальною мережею в 10 тисяч відділень. А це означає, що ломбарди з упевненістю б’ють показники в даній пропорції.

Так, згідно зі статистичними даними НАЦКОМФІНПОСЛУГ за перше півріччя 2019 року, сума наданих кредитів ломбардами склала понад 9 млрд грн при 6 113 відокремлених ломбардних підрозділах, а це практично у два рази більше, при вдвічі меншій кількості відділень.

Цифри вище наполегливо говорять про те, що споживач все менше розглядає банки як джерело доступних кредитних коштів. Заголовки новинних стрічок рясніють темами про зліт ломбардного кредитування і це статистично обґрунтовано. «Ломбарди стають дедалі популярнішими, умови отримання кредиту краще ніж у компаній беззаставного кредитування», — розповів Володимир Нестеренко, начальник відділу маркетингу мережі ломбардів «Скарбниця»*. «В середньому ми видаємо кредити на 10-14 днів від 0,2%-1% відсоток в день, за таких умов переплата виходить від 10% від суми», — відзначають в національній мережі ломбардів.

Ринок ломбардного кредитування демонструє найбільш динамічний розвиток серед інших видів фінансових установ. З’явилося багато нових ломбардів, відкриваються масово нові відділення по всій території Україні. За даними НАЦКОМФІНПОСЛУГ зараз працює 343 ломбарди, які погасили коштом заставного майна 693 тис. договорів в першому півріччі 2019 року.

За такої потужної конкуренції спостерігається прорив у підходах до ведення бізнесу, викочування інноваційних продуктів і програм лояльності. Так, лідери ринку активно ведуть свою діяльність, впроваджуючи принципи безготівкової економіки, коли всі розрахунки відбуваються на карту банку, також надають послугу погашення відсотків через інтернет, не виходячи з дому, а це вже електронна комерція.

Мікрофінансові організації

Неможливо залишити поза увагою нову популярну тему у сфері мікрокредитування — МФО. Історія ринку фінансових послуг розпочала нову віху на початку 2000-х років, коли світ здригнувся від серйозної економічної кризи, яка зачепила Україну однією з перших. Масово закривалися колись успішні приватні підприємства, не витримавши натиску жорсткої конкуренції в складних економічних кондиціях. Потім наступили скорочення і звільнення у зв’язку з невиплатою заробітної плати. Ці та інші фактори стали хорошим поштовхом для виходу на ринок абсолютно нового гравця — мікрофінансових організацій.

МФО росли як гриби після дощу, маючи вже сформований попит. Переваги МФО перед банками та ломбардами були очевидні на той момент: моментальна реакція на зміни ринку, антибюрократичність, використання сучасних технологій, щоб догодити клієнту.

Відсутність перевірок, очікувань і будь-якого забезпечення по кредиту стимулювали ключове негативне явище, яке в наслідку і підірвало колишній успіх МФО. Йдеться про нецільове використання кредитних коштів. Кредити онлайн стали брати не для розв’язання важливих проблем, а для розваг і задоволень другорядних потреб. Другий момент, підписання договору в інтернеті шляхом проставляння галочки в формі, без особистої зустрічі у відділенні і без паперового договору з підписом активно стимулює небажання виконувати зобов’язання по кредиту і не погашати борг. Існує міф серед клієнтів, що електронний підпис незаконний, а значить, ніхто нікому нічого не винен. У зв’язку з цим показник неповернення кредитів активно зростає. «Кредитні ями» в МФО також продиктовані низьким рівнем фінансової грамотності клієнтів, які беруть кредит, а потім і другий для погашення першого, не оцінюючи свої реальні фінансові можливості. Створюється замкнене коло боргів по тілу кредиту, відсоткам, пені. Як підсумок, колекторський бізнес досяг свого піку і заробив по-новому.

Візитною карткою МФО став новий підхід до стягнення боргів за кредитами, особлива фішка — це досягнення позитивного результату шляхом психологічного впливу на близьке оточення позичальника. Банківська ж система стягнення боргу досить лояльна до клієнтів. Перш ніж банк переведе позичальника в категорію боржників, будуть нагадування у вигляді листів, смс-повідомлень, дзвінків, потім піде нарахування штрафу у вигляді відсотків за несплату кредиту. До всього банк надає клієнту всю інформацію щодо передачі або продажу кредиту колекторським організаціям. Що стосується ломбардів, практика стягнення боргів відсутня, по одній простій причині: кредит в ломбарді забезпечений конкретним заставним майном, будь то золото або техніка. Це майно перебуває у ломбардному відділенні і зберігається до моменту викупу або до інкасації, якщо клієнт не погасив борг. Видаючи суму на руки, ломбард утримує еквівалент цієї суми.

Ринок МФО в Україні зростає за всіма показниками, але є нові ризики і виклики. Аналізуючи досвід найближчих сусідів, які врегулювали сферу мікрокредитування дещо раніше, видно, що МФО насилу витримують тиск регуляторних органів. Диктується зниження процентних ставок, скорочується кількість МФО в рази. З одного боку, колись бурхливе зростання МФО мало продиктувати зниження ставок по кредитах в умовах широкої конкуренції, але платоспроможність населення різко впала і ставки не похитнулися. «На сьогодні процентні ставки в українських мікрофінансових компаніях близькі до ставок, які пропонуються європейськими аналогічними компаніями. Але такі аспекти як платіжна дисципліна, обов’язкова передача даних в Бюро кредитних історій та відповідальність позичальника за непогашений кредит — далекі від європейських.

Середня ставка на ринку — 0,9-1%, і найближчим часом принципово вона не зміниться. Інша справа, що є гравці ринку, які продовжують працювати під 2-2,5%. Безумовно, це вже вчорашній день, і я думаю, що під такі відсотки беруть позики користувачі з вкрай зіпсованою кредитною історією. Ця категорія позичальників не може впливати на загальний ринок, оскільки представляє досить малий відсоток користувачів МФО», — вважає Іван Кривич, директор сервісу онлайн-кредитування« MyCredit ».

У законі «про спліт» немає інформації щодо того, які саме кроки будуть зроблені для наведення порядку в небанківському секторі. За логікою речей, на українському ринку залишаться гравці, які відповідають всім регуляторним вимогам і керуються не миттєвою наживою, а бажанням побудувати довгостроковий бізнес. З приходом нового регулятора МФО очікує та ж доля, що й українську банківську систему 2013-2018 років, коли сталася фільтрація банків, а заходи НБУ допомогли забезпечити їх стійкість.

Специфіка роботи МФО полягає в тому, що вони несуть певну соціальну функцію, видаючи кредити, які для банків не цікаві, у ломбардах — неможливі, оскільки немає предмету застави, а людям життєво необхідні. Термінові витрати, ліки, покупка товарів першої необхідності, список можна продовжувати. Єдиним конкурентним варіантом позики можна розглядати банківські кредитки, що допомагають перебитися до зарплати.

Хочу кредит. До кого піти?

Вище ми заглибилися у різні економічні процеси, порівняли цифри, озвучили прогнози і ризики. Але якщо коротко і ясно, до кого піти по гроші, що врахувати при виборі форми і виду кредитів?

Є кілька важливих деталей, які відрізняють банки, ломбарди і МФО. Перше — це цільове призначення кредитних коштів, друге — це прошарок населення, до якого належить клієнт. Відштовхуючись від цих критеріїв, ми розглянемо ті опції, які пропонує небанківське кредитування в простій таблиці.

Попри те, що ломбарди лідирують в нашій таблиці плюсів і мінусів по ряду показників (85% позитивних пунктів в роботі), кожен вид кредиту має право на життя і розглядається відповідно до вимог. Якщо ми беремо кредит до зарплати, на короткий термін, то ідеальним буде ломбард, але для цього потрібна застава. У таблиці мінусом позначено наявність застави, але одночасно застава є величезним плюсом для позичальника. У разі неможливості погашення кредиту ломбард забезпечує його предметом застави, і позичальник нікому нічого не винен. Якщо ж борг накопичиться у співпраці з МФО, тут потрібно буде шукати реальні гроші для погашення заборгованості, закладати цінні речі, звертаючись у той же ломбард або банк.

Якщо гроші потрібні швидко, без застави, без довідок і довгих перевірок кредитних історій, ще й не виходячи з дому, то ідеальний варіант МФО. Але відсотки драконівські, сума чітко обмежена, можна отримати позику до 15-17 тис. грн, не більше, невиконання зобов’язань неодмінно призведе до знайомства з кредиторами. До речі, ще є кілька неприємних моментів при оформленні кредиту в МФО, таких як запит геолокації під час оформлення, запит контактів твого керівника на роботі, посилання на сторінку в соцмережах, ну і вишенька на торті, це неприйняття нового зразка паспорта, ID карти. Тільки 5 компаній на сьогодні підлаштували свої онлайн сервіси під новий вид документів. Що примітно, банки і ломбарди цим не страждають.

Банки, безсумнівно, лідирують у сегменті довгострокових кредитів. Відсоткова ставка набагато приємніша. Вони представляють більш широкі фінансові інструменти і кредитують на велику суму, термін. Також є сегментація кредитів на: споживчі, заставні, іпотечні, кредит під заставу авто тощо. На цьому плюси закінчуються. Вони ретельно оцінюють ризики та вимагають від позичальника надання великого переліку документів, наявності позитивної кредитної історії. Але хитрість теж є, кожен банківський кредит містить приховані платежі, пеню та нарахування штрафних санкцій у разі невиплати кредиту. Безробітному, людині з низьким офіційним доходом або поганою кредитною історією банк, швидше за все, відмовить.

Сьогодні відзначається суттєве зростання кількості фінансових установ, банківське кредитування пішло вперед, ринок небанківських фінансових послуг вражає швидкістю реагування на нові зміни в економіці.

Раніше “Столичний регіон” повідомляв, що у Києві “Ощадбанк” можуть позбавити монополії на випуск “карти киянина”.

Хочеш розуміти, що дійсно відбувається навколо? Підписуйся на  телеграм-канал  t.me/stolychnyiregion