На Київщині рівень забруднення повітря вимірюють всього у 4 містах

У Київській області рівень забруднення повітря контролюють у Білій Церкві, Броварах, Обухові і Українці

Для цього там встановлено спеціальні спостережні пости, в Білій Церкві їх два. В цілому рівень забруднення в цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення в містах області спостерігається тільки по діоксиду азоту.

Про це розповів директор Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського, член Вченої ради Українського географічного товариства Олександр Косовець:

«Зараз ми проводимо спостереження в чотирьох містах Київщини: Біла Церква (два поста), Бровари, Обухів і Українка за чотирма основними домішками і вісьмома важкими металами».

За його словами, в цілому рівень забруднення в цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення в містах області спостерігається тільки по діоксиду азоту:

• у Білій Церкві середньомісячна концентрація діоксиду азоту в цьому році перевищувала середньодобову допустиму норму в 2-2,5 рази. Найбільший вміст цієї домішки спостерігалося в квітні і з червня по вересень;
• у Броварах, Обухові і Українці середньомісячні концентрації цієї речовини коливалися в межах 1,5-2,5 середньодобових гранично допустимих концентрацій;
• в Обухові в лютому вміст оксиду вуглецю перевищував гранично допустимі концентрації в 2,2 рази, в березні – у 1,7 разу. З квітня вміст оксиду вуглецю почав знижуватися, а в вересні дійшов до 0,3 середньодобової гранично допустимої концентрації;
• в Українці зазначався підвищений вміст діоксиду сірки (1,0 середньодобової гранично допустимої концентрації) в січні, а в травні – оксиду вуглецю (1,2 середньодобової гранично допустимої концентрації).

«Можу стверджувати, що ці міста набагато чистіше, ніж Київ», – зазначив Олександр Косовець.

У той же час експерт зазначив, що зріз даних результативний по тих місцях, де ведуться спостереження, але поширювати його на всю область немає підстав.

За його словами, пункти спостереження ніколи не зможуть охопити всю картину. Там, де є потужні виробництва, на кожну трубу, яка щось викидає, потрібно ставити датчик. Наприклад, так, як це сьогодні роблять на атомних станціях.