Ігор Кононенко: «Не обіцяю, що буде легко, але ми разом пройдемо цей шлях!»

Про трагедію Васильківської школи №6 знає вся країна. У жовтні 2016 року будівля школи обвалилася. Те, що жодна дитина під час цієї катастрофи не постраждала, можна вважати чудом.

Школярі та вчителі залишилися без даху над головою і були позбавлені можливості нормально організовувати навчальний процес. Педагогічний колектив школи славиться досягненнями своїх вихованців не лише в районі, але й у області. Зберегти такі безцінні кадри та зробити так, щоб у надскладних умовах діти не втратили мотивацію до навчання, було вкрай складно, але керівництво школи впоралося. А ось добитися відбудови не вдавалося.
Кошти, необхідні на відбудову, настільки великі, що в районі й області лише розводили руками. До кого тільки не зверталися люди. Уже у відчаї, як до останньої інстанції, звернулися до народного депутата Ігоря Кононенка.

Днями депутат приїхав на зустріч з батьками школярів, щоб розповісти їм, що вдалося зробити.
Людей на пустирі, де вже розібрали залишки горе-будівлі, незважаючи на будній день, зібралося чимало. Прийшли з дітьми, а дехто привіз навіть немовлят і дошкільнят. Адже і їм через кілька років доведеться іти в перший клас.
Серед тих, хто очікував, хвилювання і тривога змінювалися надією. Дехто вже чув обнадійливу новину, але боявся вірити.
Ігор Кононенко, як завжди, приїхав вчасно. Відразу розпочав з головного:

«На останній літній сесії облради приклали максимум зусиль, перерозподілити кошти соцеконому обласного бюджету таким чином, що 10 мільйонів виділено на відбудову школи. Загалом вартість будівництва – більш як 200 мільйонів».
«Тепер справа за мерією: необхідно провести тендер на всю суму побудови. І необхідно у цьому році провести роботи на вже виділену суму. А я продовжу роботу щодо пошуку ресурсів з обласного бюджету. І треба нам з вами тиснути на Мінрегіонбуд, адже вони обіцяли та обіцянки не виконали», – розповів про план подальших дій Кононенко.

«Не обіцяю, що буде легко, але ми разом пройдемо цей шлях. Уже розпочинаємо відбудову і є впевненість у тому, що вона зупинятися не буде. Думаю, за два роки школу побудуємо!» – запевнив Ігор Віталійович.

«Коли розпочнеться будівництво?» – лунає нетерплячий жіночий голос.
«Згідно із законом тендер триває 55 днів», – пояснює Ігор Кононенко.
«У мене дитина в перший клас піде наступного року. Нам швидше треба!» – говорить незадоволена жінка, поряд з якою стоїть хлопчик.
Кононенко відповідає щиро: «Чудес не буває. Хто із присутніх свої будинки будував, той розуміє, настільки це складно. А тут велика школа. Не буває, щоб усе й відразу. Є ж питання технології. Якщо швидше, тобто тяп-ляп, то воно от так завалиться, як це вже трапилося з вашою школою». Ігор Кононенко не намагається сподобатися, говорить все як є.

Серед людей починається обговорення почутого. Жіночки між собою гомонять: «Нам швидше треба». Якийсь чоловік у відповідь на жіночі нарікання видає: «Швидко не вийде. Ти ж не можеш народити швидше, і ніхто тобі не указ».

«Окреме питання – це питання стадіону», – продовжує бесіду Кононенко.
«А можна, щоб нам стадіон швидше побудували»? – нетерпляче запитує жителька Василькова.

«Щодо стадіону: за рахунок міста необхідно зробити проект. А я сприятиму в наступному році виділенню коштів на його реалізацію. До речі, на школу мені вдалося добитися виділення коштів ще й тому, що проект уже зроблений. Розумію, що потреба у стадіоні велика. Але оскільки він має бути поруч із школою, застерігаю від того, щоб з ним поспішати. Якщо спочатку побудувати стадіон, а потім поруч розпочати будівництво школи, то це його знищить, – розмірковує Кононенко. – Я вважаю, що було б логічніше серйозні роботи щодо відбудови школи зробити першими, а другий етап – благоустрій та стадіон. Бо інакше будівельники просто все знищать. Тому пропоную рухатись паралельно».

«А якщо не побудують»? – хвилюються жіночки в натовпі. «Чули, що про нього люди кажуть? – говорить статечний чоловік, який прийшов з онуком. – Зайвого не обіцяє, що обіцяє – виконує. Він же чесно сказав: на сьогодні є 10 мільйонів, а далі буду кошти вишукувати. Не знаю, як ви, а я буду сюди приходити й дивитися, як іде будівництво. І якщо щось не так, відразу йому на Facеbook напишу. Чув, що він усе сам читає і заохочує людей, щоб навіть знімали на відео і йому посилали, де побачать негаразди».
Зустріч депутата з батьками школи №6 була короткою, але змістовною. Люди хоч і побоюються, адже їх так часто обдурювали, але сподіваються на допомогу Кононенка, бо в нього репутація людини, яка слова на вітер не кидає.