Хто наступна жертва мінування в Києві? Можливо ви!

У Києві знов почастішали випадки псевдомінувань. Телефонні «мінери» не залишають поза увагою станції метро, торгові центри, супермаркети, державні установи, вокзали, аеропорти, навіть дитячі садки. Хто і навіщо це робить, які збитки псевдомінери наносять державі і чим небезпечна така ситуація?

«Літнє загострення»

Тільки сьогодні за інформацією Київського метрополітену було заміновано 5 станцій метро: «Гідропарк», «Хрещатик», «Золоті ворота», «Печерська» та «Олімпійська». Для проведення перевірки вибухотехніками людей евакуювали, станції закрили на вхід та вихід – звичайна, а для Києва вже й звична процедура. На щастя, вибухівку не знайшли, як і у переважній більшості випадків.

Вчора ж у столиці мінували всі дитячі садки, а ось будівля Центрвиборчкому постраждала більше за всіх – за вчорашній день її «мінували» двічі.

«Літнє загострення», – кажуть кияни. Мовляв, спека, відпустки, алкоголь, тож декому просто немає чим зайнятися.

Псевдомінер – хто він?

Вирахувати телефонного «мінера» не так вже й просто. Хоча всі дзвінки, які надходять на пульт чергового поліції, записуються. Викрити хулігана можна завдяки фоноскопічній експертизі, яка дозволяє ідентифікувати голос підозрюваного. Проте дізнатися, саме з якого номеру телефона вдається не завжди. Як і те, звідки був дзвінок.

 

Доволі часто правоохоронці фіксують дзвінки з-за кордону, це робить затримання «псевдомінера» майже неможливим.

Хто найчастіше «мінує» об’єкти? За статистикою – психічно хворі люди, громадяни у стані алкогольного сп’яніння, а також… діти та підлітки. Доля останніх не така вже й мала, причому частина з них робить це, наприклад, щоб зірвати екзамени, а інші – просто, щоб подивитися на приїзд спецтехніки і роботу поліції.

Мінування столичних об’єктів з території Росії – особливий випадок. Їхня кількість збільшилася в рази з моменту початку агресії РФ проти України. З 2014 року почалися дзвінки з територій самопроголошених республік на Донбасі – «ДНР» і «ЛНР». Їхня основна мета – деморалізувати людей. Тоді перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін так коментував ситуацію.

«Це вже не просто забавки, це цілеспрямована робота російських спецслужб по дестабілізації ситуації в нашій країні. Ворог, крім бойових дій, має мету – на нашій мирній території посіяти паніку та хаос».

Пізніше кількість подібних правопорушень зменшилася, проте час від часу Київ знов накриває хвиля псевдомінувань. Що наочно продемонстрував жителям столиці нинішній червень.

Вкрадені мільйони

Правоохоронці зобов’язані перевірити кожний об’єкт, щодо якого надійшло повідомлення про замінування. На місце події виїжджають не тільки поліція і вибухотехніки, а зазвичай ще й представники Служби безпеки, рятувальники, бригади швидкої допомоги, кінологи, газовики. Їхня кількість варіюється в залежності від кожної конкретної ситуації.

 

Неправдивий виклик – це марна робота десятків спеціалістів, витрачене паливо, експлуатація транспорту та обладнання. Один неправдивий виклик тільки пожежників в середньому по Україні коштує близько 85 тис. гривень. За рік же держава втрачає мільйони, які точно знадобилися б для корисних справ.

Найбільш цинічно виглядає «мінування» дитячих садків, шкіл та лікарень. Уявіть, що переживають батьки, яким повідомили, що садочок, де зараз перебуває їхня дитина – заміновано. І з лікарень під час перевірки вибухотехніками евакуюють  всіх без винятку: навіть тяжкохворих і лежачих.

А найстрашніше, що в той момент, коли спеціалісти працюють на місці псевдомінування, людина, яка дійсно потребує допомоги, може її і не дочекатися.

Звичка до мінувань

Ще одна небезпека постійних неправдивих мінувань – втрата пильності громадянами. У порівнянні з тим же 2014-м ми значно спокійніше реагуємо на такі повідомлення. Навіть, якщо знаходимося в епіцентрі події.

Колись була свідком такої ситуації: в одному з київських магазинів після інформації про мінування людей ще хвилин 15 обслуговували на касі. Як то кажуть, до останнього покупця.

Але погодьтесь, вірогідність того, що наступне «замінування» може виявитися справжнім, таки є. Тож пильності втрачати точно не треба, і якщо вже потрапили до небезпечної зони, чітко виконувати інструкції спеціалістів. І головне – не панікувати!

Постраждалий бізнес

До речі, торговельно-розважальні комплекси і супермаркети в столиці «мінують» досить часто. І тут, окрім хуліганства, можна вже подумати про цілеспрямовані дії недоброчесних конкурентів. Так, великий супермаркет може втратити за одне «мінування» до 16 тис. доларів, а ТРЦ – майже півмільйона!

Відповідальність «псевдомінера»

За неправдиве повідомлення про замінування передбачена кримінальна відповідальність: від 2 до 8 років позбавлення волі в залежності від конкретних обставин. До того ж псевдомінерам доведеться компенсувати збитки державі і установам, які постраждали від їхніх дій.

Всього за 5 місяців цього року зафіксовано більше 200 фактів анонімних повідомлень про замінування у столиці.

Фото: gdb.rferl.org, pbs.twimg.com, unian.ua, ukr.segodnya.ua

---

Нагадаємо: Міністр інфраструктури Володимир Омелян прокоментував мінування вокзалів і аеропортів Києва.