Децентралізація – що відбувається насправді?

 

Київська область на даному етапі не є лідером територіальної реформи. Одна з причин цього –  низька обізнаність людей про свої можливості, як членів громади. Ще одна причина – страх перед змінами, результати яких важко осягнути тим, хто не бачив результат децентралізації у сусідніх країнах.

Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконкоми. Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність. Власне, для цього в Україні і відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей, тобто органам місцевого самоврядування.

Останнім часом у ЗМІ та суспільстві пожвавилися дискусії щодо результативності децентралізації. З’явився ряд публікацій, в яких стверджується, що передача повноважень та фінансових ресурсів з центру на місця загальмувалася і що громади не достатньо активно долучаються до реформи. Втім, на думку експерта Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, децентралізація є однією з реформ в Україні, що має успіх. Її конкретні результати, говорить він, захоплюють партнерів нашої країни на Заході, які втомилися від млявих змін в українських інституціях, політиці, економіці та суспільстві.

«Дані щомісячного моніторингу демонструють, що завдяки децентралізації скрізь в країні – у регіонах і громадах – продовжують відбуваються процеси, спрямовані на розвиток територій. В кожній області триває добровільне об’єднання громад, усе більше громад співпрацюють для вирішення спільних проблем», – відзначає перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода.

І дійсно, у багатьох містах і селах будують чи ремонтують дитсадки, школи, медичні заклади, ЦНАПи та іншу соціальну інфраструктуру. Цифри та факти вперто доводять: реформа не зупиняється, на місцях розуміють, як важливо продовжувати ці зміни і рухатися швидко.

У жовтні 2018 року вибори відбудуться лише у 4х ОТГ Київщини. Ще декілька територій дозріли до об’єднання, але не встигають підготуватися до осінніх виборів. Та значна частина міст, сіл і селищ Київського регіону  вагаються.

Ті, хто критикує реформу децентралізації в Україні, нарікають саме на недостатню швидкість змін та отримання результатів. І в якості прикладу наводять сусідню Польщу, в якій ці процеси свого часу проходили більш динамічно. Насправді ж, у Польщі, реформа децентралізації на початковому етапі перебувала під сильним політичним впливом, що призвело до її відкладення на чотири роки. І темпи, якими впроваджується реформа в Україні, випереджають темпи аналогічних реформ у східноєвропейських країнах.

Крім того, скептики впевнені, що Європа начебто дала бідній Польщі багато грошей, створивши, так би мовити, матеріальну базу, а вже тоді в країні почалися якісь реформи. Однак це твердження теж не відповідає дійсності. Реформу територіального устрою та місцевого самоврядування поляки здійснювала самотужки і продиралися, як то кажуть, крізь терни до зірок. Тобто долаючи чимало перешкод і вдаючись певних помилок. Однак у підсумку, польські місцеві громади стали справжніми господарями територій, на яких проживають. Вони отримали незалежний правовий статус, велику частину місцевих податків, майно, яким можуть самостійно розпоряджатися.

Саме це дозволило Польщі зробити цивілізаційний стрибок у напрямку західних демократій і протягом двох десятиріч збудувати одну з найбільш динамічніших економік Європи. Один з «батьків» польської реформи самоврядування, колишній голова Конституційного суду Польщі Єжи Стемпеня, відповідаючи на запитання про те, який головний висновок Україна може винести з досвіду Польщі, сказав: «Ніхто не зробить за українців такої ключової реформи, як децентралізація влади. Українцям здається, що перш, ніж робити таку докорінну реформу, потрібно, щоб із Заходу до них прийшли великі гроші. Але ж якщо не буде самоврядування, то гроші пропадуть».

І справді, дивлячись на успішний досвід сусідів, можна зрозуміти: немає ідеальних рішень, повністю прорахованих реформ, абсолютного суспільного консенсусу, гладкої доріжки до процвітання. Є повсякденна послідовна робота, долання перешкод, навчання на чужих та власних помилках, здоровий глузд і велике бажання досягти поставленої мети. А вже за всім цим приходить такий довгоочікуваний успіх.

На жаль, в Україні є області та райони, в яких об’єднання громад і впровадження децентралізації відбувається недостатньо активно. Серед них – і Київська область.

«Ми розраховуємо на активність місцевих лідерів – журналістів, активістів, депутатів, голів ще необ’єднаних громад. Чим частіше ви нагадуватимете мешканцям громад, колегам і очільникам районів про переваги, а отже і про необхідність змін, які передбачає децентралізація, тим більше шансів, що ваші громади ще встигнуть скористатися своїм шансом і зробити ривок у розвитку ще цього року. Залишати усе як є і чекати, доки громади об’єднуватимуть адміністративним шляхом – це дуже слабка позиція для тих, хто прагне буди лідером і мати підтримку людей», –  наголошує В’ячеслав Негода.

Так, багато хто й досі переконаний, що хтось має прийти та змінити їхнє життя на краще. У той час, як вони будуть стояти і, немов у кіно, дивитись, як ремонтують дорогу до їхнього містечка чи оновлюють школу, в якій навчаються їхні діти. Насправді ж, людям відкрито простір для запровадження нових методів управління. Треба лише бути активними і творчо використовувати нові можливості.

 

Залиште перший коментар.

Залиште коментар

Читайте також