Сміття як ресурс: досвід Київської області

 

Проблеми із сміттєзвалищами є чи не найболючішими в області. Але саме на Київщині діє підприємство, яке є зразком того, як має відповідно до європейських трендів розвиватися сміттєпереробна галузь в Україні.

 

Приватне підприємство «Обухівміськвторресурси» було засноване у 2002 році і нині входить у 100 підприємств – найбільших платників податків столичного регіону.

Наразі підприємство має два сортувальні майданчики – один у межах Обухова, інший – за межами міста.

«На одному майданчику більше працюють зі вторинною сировиною, адже це центр міста, і тому тут переробляються ті відходи, які не заважають нам у побуті та не мають специфічного запаху. Органіку ж сортуємо за містом, там і виготовляємо паливні брикети зі сміття, точніше з дерева, яке могло б піти на сміттєзвалище», – пояснює генеральний директор ПП «Обухівміськвторресурси» Армен Палатьян.

На підприємстві переробляють усе, крім харчових відходів, їх вивозять на захоронення на спеціалізований полігон, а деяку частину відправляють на сміттєспалювальний завод «Енергія».

Проходячи цехами сортувальних майданчиків, стає очевидним, наскільки кропітка, відповідальна і важлива робота лежить на кожному працівнику підприємства.

Уявіть лише – 10 тисяч тонн відходів на місяць, а 300-350 тонн на добу тут сортується і переробляється руками звичайних людей.

Височенні гори пластику, паперу, поліетилену, деревини, скляних пляшок – усе сортується за кольором і матеріалом, а потім пресується і відправляється на переробку до інших спеціалізованих підприємств.

«Відсортоване сміття ми продаємо в основному українським заводам і підприємствам. Утім більшу частину паливного брикету відправляємо за кордон», – розповідає Армен Олегович. До слова, за рахунок паливних брикетів, перероблених зі сміття, підприємство у холодну пору року повністю забезпечує себе теплом. І це економічно обґрунтовано. «Звичайно, все рівно це розходи, адже сировину потрібно зібрати, відсортувати, переробити, але це значно вигідніше. Наприклад, це те ж саме, що ви купите імпортну машину та українську того ж самого класу, але вона буде дешевшою», – пояснює Палатьян.

Неможливо оминути увагою і цілковитий порядок на підприємстві. У нашому уявленні сміттєвий завод мав би виглядати приблизно так: нестерпний сморід, багато мух, а то й гризунів, розкидане по всій території сміття.

Але тут усе з точністю до навпаки – строга охорона при вході, жовті жакети на працівниках, постійне прибирання території, рівно складена у тюки відсортована сировина і майже ніякого характерного запаху.

До того ж кожен тюк промаркований і містить інформацію про місце і дату збирання відходів – точнісінько як готовий продукт у супермаркеті.

«Кожен співробітник знає свою роботу і кожен, хто тут працює, проходить спеціальний екзамен, атестацію. Тут важливо все: необхідно знати, який вид того чи іншого пакета, пляшки, паперу, щоб відсортувати його правильно і за всіма нормами. Загалом на підприємстві працює 80 одиниць техніки», – говорить Армен Олегович.

Щодо питання, наскільки прибутковими в Україні є такі підприємства, співрозмовник наголосив, що коли в бізнес вкладати кошти, а не забирати, то будь-яке підприємство може бути прибутковим і вигідним.

«По-перше, ми нічого не крадемо. Це стосується не тільки робітників, а й дирекції. Я вважаю,  якщо на підприємстві директор – крадій, то ловити робітника з каністрою солярки – просто недоречно. Якщо керівники не крадуть, ніхто не краде, а значить, увесь прибуток вкладається в підприємство. З приводу прибутковості – це не сталося за один рік, це підприємство розвивалося поступово, ніхто не прийшов і просто так не дав нам гроші. Усе, що ми заробили, – вклали у підприємство. І те, що в нас працює 355 осіб, що ми надаємо цим людям робочі місця, стабільну заробітну платню, – це теж не показник. От коли ви скажете, скільки сплачуєте податків державі, – це інше питання, це показник. Щомісячно (от, скажімо, у травні) ми сплачуємо 2 млн грн податків», каже Армен Палатьян.

Говорячи про прибутковість таких підприємств, варто констатувати – сміттєвий бізнес може приносити хороший дохід при правильному управлінні та бажанні займатися своєю справою.

Зараз підприємство «Обухівміськвторресурси» за власний кошт залучає до роботи новітню техніку.

Нещодавно тут з’явилися дві новенькі, сучасні машини для перевезення сміття, яких ще не було не лише в Україні, а й у інших країнах світу.

«Сама по собі машина – як мерседес серед вантажівок, –  жартома говорить Палатьян. – У ній задіяні абсолютно всі передові технології як з точки зору її якості, так і охорони та безпеки праці. Скажімо, людині, яка керує машиною, на екрані видно, що відбувається з краном, і таким чином вона може ним управляти. Водієві не потрібно виходити навіть із кабіни, аби взяти контейнер зі сміттям, а різні «маячки» та сигнали попереджають людей, що техніка працює і неможна наближатись. Це – у першу чергу безпека. Уявляєте, до чого технології дійшли»? –  усміхаючись, розповідає директор підприємства.

Здавалося б, підприємство має все, щоб іти в ногу з сучасними умовами життя та допомагати поступово зменшувати рівень відходів.

Проте чи є розуміння необхідності даного процесу в самих людей? Зараз підприємство «Обухівміськвторресурси» забезпечує навіть пластиковими контейнерами усіх, хто забажає.

Підприємство пропонує забирати відсортоване сміття прямісінько з двору приватного будинку або ж здавати «тару» до пункту приймання і отримувати певний відсоток. Але не всі жителі міста ставляться до ініціативи відповідально.

«Люди у нас звикли весь час когось звинувачувати – то владу, то ще когось… На сьогодні ми разом із міською владою Обухова розставили скрізь баки, сітки для роздільного збору сміття, пропонуємо їх кожному приватному будинку, і що ви думаєте –  збільшився відсоток свідомості? Ні на грам. У цьому не винна влада, можна скільки хочеш все спирати на неї, але винні у цьому лише ми. Я вважаю, людям необхідно пояснювати через ЗМІ, через інші засоби, що сортування сміття – важлива і необхідна річ, потрібно привчати до цього дітей змалечку, бо вони дивляться на батьків і засвоюють все на раз-два. Якщо люди не хочуть цього робити, то вони по своїй волі будуть жити серед сміття. Більше того, якщо ти нічого не робиш, то й послуга буде зростати в ціні. І от коли вона зросте до рівня ціни на газ чи світло, тоді, мабуть, тільки почнуть розуміти», спрогнозував  Армен Олегович.

 

 

 

Залиште перший коментар.

Залиште коментар

Читайте також