Руда навала: Київщині загрожує іспанський слимак

Ще 10 років тому про рудого іспанського слимака в Україні навіть не чули. А зараз їхня популяція – одна з найнебезпечніших загроз для наших лісів. Їсть цей слимак майже все: овочі, квіти, листя, гриби… А його безконтрольне розмноження може нашкодити всій екосистемі регіону. Що ж воно таке – рудий іспанський слимак і як з ним боротися?

Небезпечний мігрант

Рудий іспанський слимак (Arion lusitanicus) – родич нашого місцевого, сірого. Відрізняє «іноземця» колір: від насиченого рудого до темно-коричневого. Розмір від 8-ми до 15-ти і навіть 20-ти сантиметрів.

Звичний ареал проживання цих істот – Іспанія і Франція. Звідти руді слимаки потрапили в Польщу, а вже з цієї країни – до нас: на деревині, рослинах чи ґрунті, якими європейські країни дуже жваво торгують одна з одною. Тож першими з навалою небезпечного мігранта стикнулися жителі саме західних регіонів, під загрозу потрапив прадавній карпатський ліс.

Так, на сторінці Збереження карпатських пралісів в Facebook говориться:

«У Карпатах нашестя іспанського рудого слимака – інвазійного виду, який потрапив в Україну понад 10 років тому разом із капустою та салатом з південно-східної Польщі. Іспанські слимаки загрожують екосистемам Карпат, а людям завдають значних економічних збитків, оскільки псують врожай. Тварини живляться будь-якою органікою, швидко розмножуються і поширюються».

Розмножується шкідник, дійсно, дуже швидко, бо руді слимаки – гермафродити, і кожен з них може за сезон відкласти приблизно 400 яєць. За роки проживання в Україні їхній ареал суттєво розширився, і тепер їх можна побачити в лісах, садах чи городах жителів не тільки західних областей, але й Вінниччини, Київщини і навіть Харківської області.

І «рудий мігрант» продовжує розповзатися по всій Україні.

Чужаки проти місцевих

Місцеві слимаки (равлики до них також відносяться) – теж шкідники наших городів і садів, але їхня присутність не несе глобальної загрози.

По-перше, вони лише пошкоджують рослини, а їхній рудий родич з’їдає все вщент.

По-друге, місцеві слимаки є частиною місцевої екосистеми. А ось чужаки можуть її зламати. Як саме, на сайті kolomyia.today розповіла одна з співавторок сайту UkrBIN (Національна мережа інформації з біорізноманіття), екологиня Марина Голівець.

За її словами, рудому слимаку наші кліматичні умови сподобалися, тож він почав стрімко розмножуватися, наносячи величезні збитки господарству. Контролювати цей процес складно.

Проте головна загроза «чужака» в тому, що він може витіснити місцеву фауну, а це, в свою чергу, стане причиною глобальних екологічних проблем. Наприклад, руйнації всієї місцевої екосистеми.

Заселення території представниками фауни, що їй непритаманна, – це так званий процес природного перекосу, біологічної інвазії.

Цей процес впливає на види місцевих тварин, птахів і комах. Так, іспанський слимак для своєї життєдіяльності користується тими ж ресурсами, що й місцеві представники виду, тобто забирає їхню їжу. Популяція місцевих зменшується, відповідно, зменшується й кількість тварин, комах і птахів, які харчуються ними. Це може призвести до порушення біологічного різноманіття регіону.

#зупинирудого

У світі розуміють руйнівні наслідки таких процесів, тож в багатьох країнах розроблені спеціальні стратегії протидії. На жаль, Україна не в їхньому числі, тож за вирішення проблеми взялися небайдужі науковці. І розробили програму #зупинирудого задля стримування розповсюдження рудого іспанського слимака в Україні.

Засновник UkrBIN, кандидат біологічних наук, ентомолог Микола Юнаков наголошує, що боротися з чужаком досить складно, бо він дуже швидко розмножується. Проте можна. Для цього використовують або хімічні препарати (не дуже охоче із зрозумілих причин), або місцеву фауну, яка харчується слимаками. А це – туруни, жуки-стафіліни чи інші жуки-молюскоїди, їжаки. Комах чи тварин потрібно селити у себе в саду чи на городі, створюючи їм комфортні умови.

До речі, дуже люблять слимаків индійські качки і звичайні кури, хоча і зеленню з городу вони, звісно, не гребують, тож таких «вояків» треба добре пильнувати.

Ефективним вважається використання звичайних солі та оцту, хоча екологи і агрономи теж не дуже радять цей метод боротьби зі шкідником – через погіршення якості ґрунту.

І ще одне – боротися зі слимаками треба системно, бо популяція відроджується дуже швидко.

Активісти розробили карту дій для ефективної боротьби з непроханим гостем.

«Слимак, слимак, я тебе з’їм»

Від чужака – рудого іспанського слимака – українцям сама тільки шкода. А ось на місцевих можна й підзаробити.

Існують декілька різновидів їстівних слимаків, причому їдять не тільки їхнє м’ясо, а й ікру. Вирощувати равликів українці вже навчилися – процес цей не надто складний, проте потребує ретельності й дотримання певних правил.

Слимаків охоче купують в Європі, де страви з молюсків дуже цінуються.

В їжу вживають багато різновидів, але розповсюджені найсмачніші:

Helix Pomatia – виноградний равлик, саме його м’ясо вважається найкращим;
Helix Lucorum – страви з цього равлика поширені в Греції та Грузії;
Helix Aspersa (Helix Aspersa Muller і Helix Aspersa Maxima) – садовий равлик, блюда з нього поширені в країнах Середземноморського регіону, Західної і Східної Європи.

Україна експортує смачний делікатес до Європи вже багато років. Це доволі прибутковий вид бізнесу, хоча у 2018-му спостерігався деякий спад діяльності в цьому напрямку. Тоді було експортовано всього 90 тис. тон равликів (найнижчий показник за весь час). Але вже в січні-травні 2019-го експорт виріс майже в 5 разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 166,5 тон на суму приблизно 250 тисяч доларів.

Більше за все сировини купили Польща, Литва і Чехія.

До речі, потроху й наші співвітчизники звикають до такої кухні. І це не дивно, бо равлики – не тільки корисні, бо містять необхідні вітаміни і амінокислоти, але й дуже смачні. Якщо правильно приготувати 🙂