Соціальний захист – обов’язок держави

Рівень розвитку будь-якого суспільства можна визначити залежно від того, як воно ставиться до літніх людей, малечі, людей з особливими потребами, молодих матусь та інших вразливих верств населення. Адже саме на цих засадах побудована наша цивілізація: держава має забезпечити певні преференції тим, хто не може сам дати собі раду. Звісно,  Україна, яка зараз переживає чи не найважчі часи у своїй історії, не може задовольнити всі потреби пільговиків. Але навіть у складних умовах зовнішньої агресії, яка триває п’ятий рік поспіль, держава знаходить можливості забезпечувати та постійно підвищувати соціальні стандарти. Про те, як цей процес відбувається у Київській області, та що змінилось за останній час в цьому напрямі, ми запитали в Директора Департаменту соціального захисту населення КОДА Ігоря Вікторовича Мещана.

• Київщина є лідером щодо надання земельних ділянок воїнам АТО. Що зараз робиться в цьому напрямі?

 

– Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на першочергове отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Їх надання здійснюється за умови, якщо учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції: посвідчення, довідка, наказ тощо.

За даними Головного управління Держземгеокадастру в Київській області, станом на                1 січня 2019 року від учасників АТО-ООС надійшло 34025 заяв на отримання земельних ділянок. З них надано 25376 дозволів на розроблення проектів землеустрою загальною площею понад 15 тисяч гектарів, 8047 заявникам відмовлено у наданні дозволу, ще 602 заяви знаходяться на опрацюванні.

Якщо подивитися на цільове призначення ділянок, то 9 600 ділянок – це земля для садівництва (загальна площа понад 1,1 тис. га) і 3870 ділянок – для ведення особистого селянського господарства загальною площею майже 7,5 тис. гектарів.

 

• Після аварії на ЧАЕС пройшло вже понад 30 років. Якої державної допомоги зараз потребують мешканці Київської області, які постраждали внаслідок аварії?
•  У цьому році в нас виникла ситуація, коли потреби Київщини у коштах на санаторно-курортне лікування громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС, були профінансовані лише на 49% від потреби. У зв’язку з цим в регіоні виникла соціальна напруга, значно збільшилася кількість звернень на «гарачу лінію» КОДА. У 2019 році Міністерство соціальної політики України виділило на Київську область 37125600 гривень – це лише 64% від потреби.

Які ми бачимо шляхи для розв’язання цієї проблеми? По-перше, необхідно збільшити фінансування Київщини за бюджетною програмою. По-друге, завдяки адміністративно-територіальній реформі, яка зараз впроваджується в Україні, ми маємо можливість збільшити надходження коштів з місцевих бюджетів на вирішення цього питання. Це цілком вкладається у логіку та стратегію реформування системи соцпослуг, про яку говорить Президент України Петро Порошенко.

– Чи змінилася структура потреб внутрішньо переміщених осіб впродовж тих років, що триває російська агресія? З якими питаннями стали звертатися більше, а з якими – менше?

 

–  У Київській області знаходяться на обліку 69632 такі особи. Серед них 31722 особи працездатного віку, 9137 пенсіонерів, які переїхали з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО-ООС, 16688 дітей та 2085 осіб з інвалідністю. Щомісячну адресну допомогу ВПО для покриття витрат на проживання та послуги ЖКГ отримують 9052 з 11573 родин, які звернулися за призначенням допомоги,  триває призначення допомоги ще 2497 сім’ям.

Основними проблемами внутрішньо переміщених осіб є забезпечення їх тимчасовим чи постійним житлом та земельними ділянками під будівництво. Також проблемними питаннями залишаються скасування дії довідки ВПО, призначення субсидій, припинення та поновлення виплати пенсії.

Слід зазначити що з початку 2019 року кількість звернень, які надходять до департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від внутрішньо переміщених осіб суттєво зменшилась.

 

– 2019 рік на Київщині оголошено роком дитини. Що нового з’явиться в роботі департаменту стосовно дітей, які живуть у неповних та багатодітних родинах?

 – На зустрічі з головами дипломатичних установ, яка відбулась у січні 2019 року, Президент України Петро Порошенко відзначив, що зараз в нашій країні відбуваються наймасштабніші реформи за всю її історію. Це стосується і сфери соціального захисту. Зокрема, один з провідних принципів реформ – гроші ходять за споживачем, а не навпаки.  У нашому випадку – за дитиною. Саме за таким принципом здійснюються виплати соцдопомоги на дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також батькам-вихователям і прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. По Київській області сім’ям патронатних вихователів на 626 дітей-вихованців було перераховано 38,5 млн гривень.

– Нещодавно стало відомо про ще один вид допомоги у зв’язку з народженням дитини – так звану «муніципальну няню». Розкажіть більш детально, як це працює, та куди можуть звертатися матусі Київщини, щоб її отримати?

 

– Це  додаткова грошова допомога, яку молоді сім’ї почали отримувати з 2019 року. Крім щомісячних виплат на дитину, які жінка законно отримуватиме впродовж трьох років декретної відпустки, родина, в якій з’явилося немовля, зможе щомісяця отримувати ще               1626 гривень на відшкодування послуги няні. Ця компенсація виплачуватиметься управлінням соціального захисту населення наприкінці кожного місяця і автоматично переглядатиметься щороку.

Як це виглядатиме на практиці? Мама самостійно обирає няню, укладає з нею цивільно-правовий договір, який, до слова, не потребуватиме нотаріального завірення. Далі мама має подати документи в управління соціального захисту населення для оформлення компенсації послуги «муніципальна няня».

Крім заяви про надання допомоги, потрібно буде додати копію договору з нянею, свідоцтво про народження дитини, копію сторінок паспорта мами, підтверджувальні документи про оплату послуги няні (виписка з банківського рахунка, розрахункова квитанція тощо).

Такий проект має три мети. По-перше, це підтримка українських сімей, в яких  народжуються діти. Незалежно від того, виходить мама на роботу чи залишається у декретній відпустці, держава  виплачуватиме такій сім’ї щомісячну компенсацію на няню. По-друге, це підтримка жінок працездатного віку, які працюють нянями. Рідко знайдеш випадок, коли «помічницю мами» оформляють у сім’ю офіційно. Зазвичай це тіньова зайнятість, яка не є вигідною для тих, хто ще не досяг пенсійного віку. А ринок праці в Україні свідчить, що нянями в основному працюють ті, кому до пенсії залишилося 5 і більше років. Тож держава, турбуючись про гідну пенсію для таких жінок, пропонує офіційне працевлаштування по догляду за дітьми.

По-третє, такий вид соцдопомоги – це «страхування» сімей від недобросовісних нянь. Формалізація відносин між батьками та нянею додасть ще більшої відповідальності й упевненості обом сторонам. Няня, отримавши офіційне працевлаштування, матиме впевненість у завтрашньому дні, а мама гарантію, що її дитина буде в надійних руках. А держава потурбується про соціальний захист обох.

Звісно,  не всі соціальні проблеми мешканців Київщини можна зараз вирішити у повному обсязі. Але держава на чолі з Президентом України Петром Порошенком робить усе для того, щоб захистити найбільш вразливі верстви населення. За останні п’ять років у цьому напрямі було зроблено відчутні кроки.