Зустріч Трампа і Путіна на Алясці: потенційні варіанти угод — від територіальних компромісів до санкцій проти Росії.

Зустріч президентів Сполучених Штатів і Росії, яка відбудеться на Алясці — найбільшому штаті США, що був придбаний у Росії в 1867 році за 7,2 мільйона доларів, — стане першою з червня 2021 року, коли Джо Байден проводив переговори з Путіним у Женеві. За місяць до цього заходу, в умовах активного нарощування російських військ біля кордонів України, США скасували санкції на "Північний потік-2", що дозволило Москві завершити будівництво газопроводу і отримати додаткові фінансові ресурси для потенційного військового вторгнення.

Санкції проти "Північного потоку-2" були введені Трампом у грудні 2019 року. Раніше він в односторонньому порядку вийшов зі США з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД). Зараз Москва заявляє про можливість відмови від мораторію на розміщення РСМД, посилаючись на розгортання американських ракет у Європі та регіоні Азійсько-Тихоокеанського. Крім того, у лютому 2026 року закінчується термін дії СНО-III — Договору між США та Росією щодо скорочення та обмеження стратегічних ядерних наступальних озброєнь.

Експерти зазначають, що вихід Москви з неіснуючого мораторію на розміщення РСМД став реакцією на рішення Трампа перекинути два атомні підводні човни ближче до кордонів Росії. Це рішення президента США, ухвалене минулого тижня, було відповіддю на нові ядерні загрози від радника Радбезу РФ Дмитра Медведєва. Саме на цьому фоні відбудеться зустріч Трампа та Путіна на Алясці в п’ятницю. Проте, головним питанням цього саміту залишаються можливості для припинення війни Росії проти України.

Які аспекти супроводжують підготовку до зустрічі Трампа і Путіна? Які можливі варіанти розвитку ситуації в Україні можуть виникнути після цього саміту? Всі подробиці знайдете в статті на ТСН.ua.

ТСН.ua не раз повідомляв, що США висунули вимогу про 30-денне всеосяжне перемир'я ще в середині березня під час зустрічі в Джидді, Саудівська Аравія. Це стало умовою для відновлення постачання зброї та обміну розвідувальною інформацією з Україною, коли Америка вперше призупинила військову допомогу. Київ погодився на цю умову, тоді як Москва залишалася опозиційною, незважаючи на постійні загрози Трампа запровадити санкції проти Росії "через два тижні", "через 100 днів" і так далі.

Останній термін завершився в минулу п'ятницю, 8 серпня. Проте, замість того, щоб посилити тиск на Росію, президент США оголосив про запланований саміт з Путіним на Алясці 15 серпня. Схильний до особистої дипломатії, Трамп, очевидно, вважає, що особиста зустріч із Путіним може призвести до певних зрушень і результатів. У недільному інтерв'ю на Fox News віцепрезидент США Джей Ді Венс нагадав, що раніше Путін стверджував, що ніколи не сядє за стіл переговорів із Зеленським.

"Настав час для змін. Президент Трамп повинен спонукати президента Путіна та президента Зеленського сісти за стіл переговорів і обговорити свої розбіжності. Враховуючи нинішню лінію конфлікту між Росією та Україною, ми повинні шукати компромісне рішення, яке дозволить українцям і росіянам жити в мирі, без насильства", - зазначив Джей Ді Венс, підкресливши, що жодна зі сторін – ані Україна, ані Росія – не буде повністю задоволена угодою, до якої можуть прийти під керівництвом Трампа.

Однак, про яке врегулювання конфлікту можна говорити, коли з моменту перших переговорів у Джидді, Саудівська Аравія, в середині березня, між українською та російською делегаціями, американці висунули вимогу про термінове 30-денне припинення вогню, але Путін навіть не погодився на це. Навіть шість телефонних розмов між Трампом і Путіним, а також чотири візити спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа до Росії не сприяли встановленню режиму тиші.

На противагу цьому, експерти вважають, що така зустріч лише зміцнила позиції Путіна, знявши з нього тягар міжнародної ізоляції. Легко уявити, кому саме ця зустріч на Алясці принесе найбільшу вигоду. Варто також зазначити, що саміт проходить у США вперше з 2007 року, якщо не враховувати його участь в ООН.

Однак, сценарій №1, який передбачає тимчасове припинення вогню, ТСН.ua оцінює приблизно на 60% ймовірності. Це пояснюється кількома факторами: по-перше, така ситуація вигідна Росії. По-друге, західні медіа вже повідомляли, що Кремль розглядає можливість оголошення повітряного перемир'я як жест доброї волі для Трампа.

Голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас зазначила, що Москва, погодившись на переговори в Алясці, прагне уникнути нових санкцій з боку США, які Вашингтон обіцяє запровадити вже кілька місяців. Подібно до того, як Путін раніше використовував шість телефонних дзвінків з Трампом та чотири візити Віткоффа до Росії. Проте, навіть для досягнення 30-денного перемир'я Кремль висунув нереалістичні вимоги, серед яких — виведення українських військових з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, контроль над якими Росія не має, припинення мобілізації в Україні та замороження постачання західної зброї.

Не кажучи вже про інші шизофренічні вимоги Москви -- невступ України до НАТО, обмеження чисельності ЗСУ, надання російській мові якогось офіційного статусу, скасування всіх санкцій проти Росії тощо. Все це Путін озвучив ще 14 червня 2024 року, за день до першого установчого Саміту миру у Швейцарії. Відтоді його вимоги не змінилися. Ба більше, останнім часом від офіційних осіб ми все більше чуємо про можливість територіальних поступок з боку України. Саме тому багато аналітиків та експертів порівнюють зустріч Трампа та Путіна на Алясці з Мюнхенською угодою 1938 року, коли Третьому Рейху передали Судети (тодішня частина території Чехословацької республіки), та з Ялтою 1945 року, коли США, СРСР та Британія фактично поділили Європу.

Наприклад, в ефірі ABC News генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що коли розпочнуться справжні переговори (зустріч на Алясці відіграє ключову роль у цьому процесі), питання стосуватиметься територій, які Росія фактично контролює, але не будуть визнані політично з юридичної точки зору.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем в інтерв'ю для NBC News висловив думку, що Україна не зможе вигнати всіх росіян, а Росія не зможе захопити Київ. Він зазначив, що в результаті може відбутися певний обмін територіями, але це станеться лише після того, як Україна отримає гарантії безпеки, щоб уникнути нового наступу з боку Росії.

Володимир Зеленський нагадав, що відповідь на українське територіальне питання в Конституції України -- дарувати свою землю окупанту українці не будуть. Тож, сценарій №2 ТСН.ua теж оцінює як малоймовірний. Адже, лише реальний тиск на Москву -- а це суттєве зменшення доходів Росії від продажу енергоресурсів -- здатен зупинити її просування на фронті. А таких дій з боку адміністрації Трампа ми досі не побачили.

У середу, 13 серпня, заплановано телефонну розмову між лідерами Європейського Союзу та президентом Зеленським з Дональдом Трампом. Колишній радник Трампа з національної безпеки під час його першого терміну, Джон Болтон, вважає, що саміт на Алясці не сприятиме миру, а скоріше послужить інтересам Кремля. Він зазначає, що це легітимизує Путіна та створює небезпечний прецедент, коли українські території стають предметом торгівлі заради задоволення агресора. Для досягнення справжнього миру Україні необхідні реальні гарантії безпеки та стабільні постачання озброєнь.

Однак, згідно з нещодавніми резонансними висловлюваннями Джей Ді Венса в інтерв'ю на Fox News, в Сполучених Штатах мають іншу точку зору. Він зазначив, що США зупиняють фінансування конфлікту в Україні, оскільки прагнуть знайти мирне рішення.

"Якщо країни Європи хочуть взяти на себе ініціативу і закуповувати озброєння у наших виробників, ми не заперечуємо. Проте, ми не будемо самостійно фінансувати ці витрати в майбутньому," -- зазначив Венс, водночас спростовуючи звинувачення у втручанні Росії в президентські вибори США 2016 року, на яких Трамп здобув свою першу перемогу. Ця ситуація стала причиною значного скандалу під час його першої великої зустрічі з Путіним у Гельсінкі в 2018 році, коли Трамп фактично поставив заяви російського лідера про невтручання вище за інформацію власних спецслужб.

Заява Венса викликає асоціації з попередніми погрозами США про можливий вихід з переговорів, які звучали кілька місяців тому, ще до того, як Трамп ухвалив важливе рішення про постачання зброї Україні через країни НАТО. У Києві та основних європейських столицях сподіваються, що це рішення залишиться незмінним, так само як і американські санкції щодо Росії. Адже відхід США з переговорного процесу між Україною та Росією, що стосується завершення конфлікту (хоча насправді протягом останніх семи місяців США не були нейтральною стороною, а постійно підтримували Росію), є досить імовірним розвитком подій.

В Європі розуміють, що Путін прагне або виходу США з цього процесу, або укладення угоди з Трампом без участі самих України та ЄС. Саме тому лідери Франції, Італії, Німеччини, Польщі, Британії, Фінляндії та президентка Єврокомісії, а також Данії, Ісландії, Норвегії, Швеції та країн Балтії звернулися до Трампа із закликом, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою, переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню або скорочення бойових дій, а нинішня лінія зіткнення має бути відправною точкою переговорів.