"Невідомий телемарафон: як його не стало"

Ввечері 30 грудня в Україні з'явилася інформація про можливу хакерську атаку на ефір Національного телемарафону.

Глядачам продемонстрували попередження наступного змісту: "Протягом кількох годин ворог збирається завдати удару балістичними ракетами середньої дальності "Орєшнік" по містах України. У разі оголошення тривоги, будь ласка, негайно прослідкуйте в укриття! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги! Чекайте подальшої інформації". Як доказ різні джерела поширювали декілька фотографій телеекранів відповідного змісту. Попри те, що телеканал "1+1 media" оперативно спростував інформацію про злам ефірного мовлення, фейк про хакерську атаку опублікувало чимало українських джерел.

Технологія брехні

Цей випадок є яскравим прикладом інформаційних кампаній, які проводять російські спецслужби з метою викликати паніку в українському суспільстві. Джерело дезінформації — англомовний вебсайт news-pravda.com, на якому відповідна інформація з'явилася 30 грудня о 19:00. Цей ресурс, що маскується під новинний портал, є частиною мережі ZOV/Pravda, створеної для розповсюдження російської пропаганди та дезінформації серед українців та закордонних користувачів. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки виявив цю мережу у грудні 2023 року.

За даними моніторингу, у російськомовному сегменті інтернету фейк був розтиражований щонайменше 173 джерелами, переважно на платформі Telegram. Це типовий прийом роботи спецслужб РФ, описаний у дослідженнях ЦСКІБ. "Іноземне" першоджерело покликане приховати російське походження фейку, після чого він поширюється мережею пропагандистських Telegram-каналів, яка була створена ще до повномасштабного вторгнення. Частина цих каналів мімікрують під українські, що полегшує проникнення фейків у інформаційний простір України.

Використання підроблених зображень та сфальшованих телевізійних передач є давньою практикою, що застосовується російськими спецслужбами. Наприклад, у квітні 2024 року російська пропаганда поширила підроблене відео, яке імітувало бренд телеканалу "1+1 Україна", в якому йшлося про нібито запуск спецпроєкту під назвою "Сполучені Штати зради". Ця технологія, що включає створення фальшивих веб-сайтів, які імітують відомі медіа, активно використовувалася Росією в рамках дезінформаційної кампанії, відомої як Doppelganger.

Типовою тактикою супротивника є поєднання інформаційних і кінетичних атак. 30 грудня, поширивши неправдиву інформацію про удар "Орєшніком", ворог прагнув посіяти паніку серед українців. Ця операція залякування відбулася всього за кілька годин до нового обстрілу, під час якого Росія використала 21 ракету різних видів та 40 безпілотників. Одночасно ворог намагався деморалізувати населення, розповсюджуючи неправду про вразливість Національного телемарафону до хакерських атак. Варто зазначити, що цьому передувала масштабна кібератака на державні реєстри України, яка відбулася 19 грудня.

Судячи з усіх ознак, інформаційна кампанія, що розгорнулася 30 грудня, є частиною більшої стратегії, спрямованої на популяризацію так званої "чудо-зброї" Путіна. Ця кампанія активізувалася після запуску міжконтинентальної балістичної ракети по Дніпру 21 листопада. Щоб досягти максимального політичного впливу, Москва застосовує різноманітні методи, щоб посіяти страхи перед "Орєшніком". Російські пропагандистські медіа регулярно розповсюджують інформацію на кшталт "Київ у тривозі: лічильник йде", що фіксує моніторинг ЦСКіБ. Не залишився осторонь і сам Путін: під час "Прямої лінії" 19 грудня він висунув західним країнам ідею "дуелі", в якій Росія завдасть удару "Орєшніком" по Києву, а західні системи ППО спробують відбити цю атаку.

Вразливі моменти

Отже, інформаційна атака з боку Росії 30 грудня не привнесла нічого нового ані в технологічному, ані в контентному аспектах. На жаль, цей фейк активно розповсюджували також діячі українського інформаційного середовища. За результатами моніторингу, йдеться про щонайменше 135 джерел, здебільшого - Telegram-каналів. Частина з них належить до завуальованих пропагандистських ресурсів противника, але пояснити цю активність лише діяльністю російських спецслужб не видається можливим. Непрофесійність адміністраторів так званих "нових медіа" зіграла на руку ворогу. Ігноруючи основи фактчекінгу, вони розповсюдили російський фейк, що сприяло його поширенню в інформаційному просторі України.

Отже, платформа Telegram виступає як трійний виклик.

По-перше, існують переконливі свідчення, що ця платформа має зв'язок із Кремлем, на чому не раз акцентували увагу фахівці ЦСКІБ.

По-друге, на цій платформі існує складна екосистема російських джерел дезінформації, які можуть бути як явними, так і прихованими. Завдяки великій популярності Telegram серед українців, ця платформа фактично стала основним каналом, через який російська пропаганда проникає в інформаційний простір України.

І по-третє, навіть робота новинних Telegram-каналів, не пов'язаних з ворогом, не регламентується правилами журналістики. Це сприяє не лише спотворенню інформаційної картини, але й робить аудиторію вразливою до інформаційних атак ворога, як це сталося 30 грудня. Значна частина Telegram-каналів, які розмістили фейкове повідомлення, пізніше не опублікували спростування і не видалили неправдиві публікації.

Отже, описаний випадок ще раз акцентує увагу на необхідності дотримання принципів інформаційної гігієни. Він також підкреслює важливість розвитку стратегічних комунікацій, які не лише сприяють ефективній взаємодії між державою та громадянами, але й оберігають населення від шкідливих інформаційних впливів.