Зеленський відправляється до Навроцького: можливість для нового старту?

Після нападу Росії на Україну Польща стала одним з найважливіших партнерів Києва, допомагаючи зброєю і приймаючи біженців. Але з часом відносини погіршилися. Чи можуть Варшава і Київ зараз почати все спочатку?

З моменту вступу на посаду на початку серпня президент Польщі Кароль Навроцький не лише віддав шану своєму політичному кумиру Дональду Трампу під час візиту до Білого дому. Він також відвідав багато європейських і неєвропейських столиць, зокрема Берлін і Париж. У графіку правоконсервативного польського президента допоки бракувало лише України - й це попри запрошення з Києва.

У п'ятницю, 19 грудня, відбудеться офіційна зустріч між Навроцьким та президентом України Володимиром Зеленським, на яку всі з нетерпінням чекали. Незважаючи на традиційні дипломатичні норми, згідно з якими новообрані лідери спершу відвідують своїх закордонних партнерів, ця зустріч пройде в польській столиці Варшаві.

Місяці мовчанки між главами держав двох країн, які фактично мали б бути близькими союзниками через агресивну політику Росії Володимира Путіна, вочевидь, не були випадковістю. "У наших стратегічних інтересах підтримувати країну, яка бореться проти екзистенційного ворога Польщі - Росії", - запевнив Навроцький в інтерв'ю інтернет-виданню Wirtualna Polska (WP), опублікованому 15 грудня.

"Водночас ми повинні переконати Україну ставитися до нас як до партнерів. (...) Ми часто не відчуваємо себе партнерами у цих відносинах", - вважає президент Польщі. При цьому Навроцький наголосив, що не допустить, щоб до Польщі ставилися як до "молодшого партнера" чи як до "передпокою". "Ми маємо очікування щодо України, як і всі інші держави у світі", - додав Навроцький.

Ще під час кампанії на президентських виборах, представляючи правоконсервативні сили, Навроцький намагався дистанціюватися від України, на відміну від свого попередника Анджея Дуди. Після того, як він зайняв пост президента, він охарактеризував членство України в НАТО як "неможливе", а обговорення вступу до Європейського Союзу назвав "передчасним". Крім того, він висловився за скорочення соціальних виплат для українських біженців у Польщі.

Навроцький, історик і колишній голова Інституту національної пам'яті Польщі, поставив складне минуле в центр польсько-українських відносин. Він закликає заборонити символіку Організації українських націоналістів (ОУН) та заснованої нею Української повстанської армії (УПА) так само, як і нацистську символіку.

Волинська трагедія - або "Волинська різанина", як її називають у Польщі, - кваліфікується Варшавою як геноцид й кидає довгу тінь на польсько-українські відносини. Щонайменше 60 тисяч поляків було вбито під час розправ, які чинили українці над польським населенням на окупованій Німеччиною території Польщі, починаючи з 1943 року. За даними Інституту національної пам'яті Польщі, кількість жертв сягала 100 тисяч осіб.

Варшава роками вимагала ексгумації тіл загиблих та їхнього гідного поховання. Пошуки останків жертв розпочалися цього року, утім, Навроцький вважає це "не переломним моментом", а "маневром" польського прем'єр-міністра, ліберального політика Дональда Туска. За словами Навроцького, все ще є 1500 місць, де заховано останки вбитих польських жінок і дітей. Натомість для офіційного Києва ОУН і УПА уособлюють боротьбу українців проти радянізації України.

Зміна тональності висловлювань Навроцького щодо України свідчить про еволюцію настроїв у польському суспільстві. Від початку російської агресії Польща активно підтримувала Україну, постачаючи зброю та приймаючи понад два мільйони українських біженців, з яких близько мільйона досі перебувають у країні. До недавнього часу уряд Варшави забезпечував їм значну соціальну допомогу.

У перші місяці після початку конфлікту 94% польського населення підтримували ідею прийому біженців з України. Проте з часом бажання надавати допомогу поступово, але впевнено зменшувалося. Згідно з даними дослідницького інституту Mieroszewski-Centrum, до кінця минулого року 51% опитаних вважали соціальну підтримку для біженців занадто великою, тоді як лише 5% висловили думку, що вона недостатня. При цьому 30% респондентів висловили негативне ставлення до українців, 25% — позитивне, а 41% — нейтральне.

Частково відповідальною за погіршення іміджу українців у Польщі є й російська дезінформація. У польськомовному сегменті соціальних мереж контрольовані російськими спецслужбами боти не втомлюються звинувачувати українців в диверсіях проти польської інфраструктури.

Читайте також: Диверсія на залізниці: Польща затримала українця

Розпалювання ворожнечі в соцмережах та антиукраїнські заяви польських політиків також впливають на громадську думку поляків. Доходить й до нападів на українців. Так, минулого тижня двоє чоловіків напали в трамваї в Познані на українську пару, яка розмовляла рідною мовою. Їх почали ображати, після чого чоловіка побили. Деякі пасажири надали допомогу постраждалим, а зловмисників затримали. Адвокат Давід Денерт у коментарі онлайн-виданню WP розповів, що кількість таких нападів у Польщі зростає. Зокрема, пасажири ображають таксистів з України, а іноді навіть нападають на них.

Ці настрої активно експлуатують ультраправі політичні сили, такі як "Конфедерація свободи і незалежності" (Konfederacja Wolnosc i Niepodleglosc) та "Конфедерація польської корони" (Konfederacja Korony Polskiej). За останніми соціологічними даними, їхня підтримка серед польського населення перевищує 20 відсотків. Представники цих партій висловлюють побоювання щодо "українізації" Польщі та виступають за припинення військових постачань до Києва.

Лівоцентристський уряд Дональда Туска підтримує Україну на міжнародній арені без жодних застережень. Однак під тиском правоконсервативної опозиції польський прем'єр також зайняв жорсткішу позицію щодо українських біженців: з 1 жовтня вони матимуть право на дитячу допомогу лише за умови, що живуть і працюють у Польщі. Дітей з України також зобов'язали відвідувати польські школи. А з березня 2026 року українці повністю втратять право на тимчасовий захист й матимуть у Польщі однакові з іншими іноземцями права.

При цьому українці стали важливим фактором на польському ринку праці - станом на кінець 2024 року в Польщі було працевлаштовано понад 787 тисяч українців. Без цих працівників не змогли б функціонувати, зокрема, будівельна галузь, транспортний сектор та сфера послуг.

Політичний конфлікт між Навроцьким і Туском перешкоджає ефективній політиці Варшави щодо України. Керуючись внутрішньополітичним порядком денним, прем'єр-міністр категорично виключив будь-яке залучення польських військових до моніторингу можливого припинення вогню в Україні.

Нещодавня суперечка навколо польських літаків МІГ-29 показала, наскільки напруженою є атмосфера. Оскільки винищувачі радянського виробництва незабаром будуть списані в Польщі і не зможуть більше використовуватися, уряд хотів передати їх українській армії. Утім, проти виступив Навроцький, обґрунтовувавши це тим, що його не в достатній мірі поінформували про цей план.

Незважаючи на свій скептицизм щодо України, президент Польщі усвідомлює, що український опір у війні є важливим фактором, який стримує Росію від наближення до польського кордону. Він зазначив в інтерв'ю для WP, що його зустріч із Зеленським може стати початком нового етапу в двосторонніх відносинах. "Якщо ми зможемо врахувати стратегічні інтереси Польщі та відверто обговорити питання, що мають значення для нашої країни", - підкреслив президент.