Зеленському слід розглянути можливість відсторонення своїх найближчих соратників, а також інші акценти, які висвітлюють міжнародні ЗМІ 28 липня.

У центрі уваги світових медіа - які дії повинен вжити президент України Володимир Зеленський для відновлення своєї репутації в умовах ситуації з НАБУ та САП, а також як Європа планує придбати американську зброю на мільярдні суми.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 липня.

Володимир Зеленський, зображення: V_Zelenskiy_official

Міжнародні медіа активно аналізують протести в Україні та неоднозначні рішення української влади. Наприклад, у The New York Times зазначено, що "Європейський Союз зменшує фінансову підтримку Україні через занепокоєння щодо корупційних практик". У статті підкреслюється, що "зниження допомоги на 1,7 мільярда доларів стало підсумком складного тижня для президента Володимира Зеленського".

Джеймс Вассерстром, американський фахівець у сфері боротьби з корупцією, висловив свою думку в інтерв'ю, зазначивши, що "лоскуток блиску" зникає з лідерства Зеленського в умовах війни серед країн, які надають фінансову підтримку. Він також підкреслив: "Серед донорської спільноти відчувається певне розчарування Зеленським".

В публікації зазначається, що хоча Зеленський змінив свою позицію і вніс до парламенту новий законопроєкт, спрямований на відновлення незалежності агентств, що в певній мірі заспокоїло вуличні виступи, проте це не змогло зупинити вже ухвалене скорочення допомоги з боку ЄС, яке базується на попередніх рекомендаціях.

"Два відомства - НАБУ та САП - розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента "вставити палицю в колеса", хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну", - наголошують у The New York Times.

Американські журналісти звертають увагу на те, що Європейський Союз минулого року запровадив механізм підтримки України, пообіцявши виділити 50 мільярдів євро протягом трьох років для відновлення країни після війни та підготовки до її вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив, що в п’ятницю під час пресконференції в Брюсселі Україна подала запит на отримання цих коштів у червні, хоча не виконала три з 16 необхідних умов, зокрема не призначила суддів до спеціалізованого антикорупційного суду.

В Україні критики висловлюють занепокоєння з приводу зростаючої концентрації влади в руках уряду Зеленського під час воєнного стану. Розслідування, що ведуться, націлені на журналістів, активістів і опозиційних політиків. Адміністрація президента усунула обраних мерів і губернаторів у багатьох областях, замінивши їх військовими керівниками. Іноземні партнери мають різні думки щодо цих дій: деякі вважають їх необхідними для стабільного контролю над країною в умовах війни, в той час як інші сприймають їх як відверте узурпування влади, - зазначає The New York Times.

У публікації також згадується про труднощі, з якими стикається Бюро економічної безпеки. Цього року незалежна комісія призначила Олександра Цивінського, головного детектива у справі ексміністра Чернишова, керівником відділу фінансових злочинів в цьому бюро.

Проте адміністрація Зеленського не погодилася призначити Цивінського на цю позицію, внаслідок чого ця посада залишилася вакантною. Установлення нового призначення до четверга є необхідною умовою для продовження фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду в рамках чотирирічної програми допомоги, що була запущена в 2023 році на загальну суму 15,6 мільярда доларів, - зазначає видання.

У Bloomberg висловили думку, що "Володимир Зеленський має врятувати власне президентство". Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон написав, що помилка президента України щодо корупції "підірвала його колись героїчний імідж".

"Президент України, комік, який став військовим лідером у стилі Черчилля, Володимир Зеленський, відмовився від свого рішення захопити контроль над національними антикорупційними органами. Це запобігає потенційній катастрофі для його країни, і він заслуговує на певну похвалу за такий поворот. Але що з ним робити тепер? Героїчна броня Зеленського розбита. Його невдалий крок має нагадувати нам, що він не був популярним президентом до повноцінного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рейтинг схвалення якого коливався близько 25%. Саме його реакція на війну, водночас справді сувора та блискуче підготовлена президентським штабом, який він набрав зі своєї старої телекомпанії "Квартал 95", зробила його геополітичною рок-зіркою", - пише Чемпіон.

Він нагадує, що українці так завзято борються, бо знають, що є іншими, ніж росіянами.

"Бути українцем - це не просто приналежність до певної території чи володіння мовою; це також рішучість не піддаватися знову тиранії репресивного клептократичного режиму, що існує поруч. Ця боротьба триває вже десятиліттями, а можливо, й століттями. ... Війна є логічним продовженням цієї боротьби. Питання стоїть не лише в захисті суверенітету, а й у примушуванні українських клептократів до впровадження європейської демократії та ринкової економіки, заснованої на принципах верховенства права", - зазначає автор статті.

Чемпіон пише, що навіть, якщо парламент ухвалить нове рішення, то помилкове рішення Зеленського і його команди залишить тривалий слід, оскільки "мотиви були дуже прозорими".

Ця ситуація виникла після того, як Національне антикорупційне бюро звинуватило Олексія Чернишова, близького соратника президента Зеленського, у отриманні значного хабаря, а також почало розслідування щодо Тимура Міндіча, одного з співзасновників "Кварталу 95". Наразі не варто вимагати відставки Зеленського. Така перспектива викликає захоплення у російських державних ЗМІ. Наступні вибори, що відбуватимуться на фоні військових конфліктів, можуть призвести до серйозних розколів в українському суспільстві. Проте, Зеленський має використати цю ситуацію як шанс, якщо хоче зберегти ту спадщину, якої заслуговує його початкове керівництво під час війни. Ці події виявили глибокі проблеми корупції в умовах війни, зокрема в оборонній сфері, і підтвердили, що вона досягла найвищих рівнів. Час навести порядок, і якщо це вимагатиме усунення близьких друзів, то так і буде, - зазначає автор колонки у Bloomberg.

студенти в Санкт-Петербурзі, зображення: gettyimages

А у The New York Post написали, що атаки українських безпілотників змусили Росію скасувати військово-морський парад під час візиту Путіна.

Адже у неділю українські безпілотники атакували Санкт-Петербург, що змусило аеропорт міста закритися на п'ять годин, повідомила російська влада. Це сталося під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії, коли Путін перебував у місті. Тому традиційний військово-морський парад на річці Неві скасували через безпекові загрози, про що Кремль повідомляв ще на початку липня.

Путін прибув до бази Військово-морських сил на катері, де спостерігав за навчаннями флоту. Він зазначив, що святкування проходить в "робочій обстановці" з метою оцінки бойової готовності.

У виданні Der Spiegel звернули увагу на те, що Путін оголосив про плани щодо подальшої модернізації російських морських сил. Зокрема, він зазначив, що до кінця року бригади морської піхоти будуть трансформовані в дивізії, а ще три дивізії з'являться незабаром.

Згідно з офіційними даними, у п'ятиденних маневрах, які завершилися в неділю, у "День Військово-морського флоту" Росії, взяли участь понад 150 військових кораблів та суден постачання, 120 літаків та гелікоптерів, а також понад 15 000 військовослужбовців. Військові навчання проходили одночасно в Балтійському, Північному Льодовитому та Тихому океанах, а також у Каспійському морі.

Водночас, Росія здійснила перші безпосередні рейси з Москви до Пхеньяна, столиці КНДР, повідомляє Bloomberg.

Перший безпосередній рейс з Москви до Пхеньяна відбувся в неділю ввечері, що вказує на зміцнення зв'язків між Росією та ізольованою комуністичною країною. Згідно з інформацією з України, Північна Корея нині постачає близько 40% боєприпасів для Росії в контексті війни. Крім того, Росія та Північна Корея планують відновити морське сполучення, повідомляє видання.

Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому 05 червня 2025 року, фото: Getty Images

У The Washington Post написали статтю про те, як Європа готова витрачати багато мільярдів євро на купівлю американської зброї для України.

Цього року Німеччина внесла зміни до своєї конституції, щоб дозволити Берліну позичати сотні мільярдів євро на військові витрати, включаючи озброєння для України. Норвегія може використовувати свої надзвичайні нафтові багатства для фінансування протиповітряної оборони. Інші європейські країни говорять про об'єднання коштів, але досі не впевнені, як вони оплачуватимуть озброєння Києва, пишуть у виданні.

"Тепер, коли президент Дональд Трамп погодився дозволити постачання американської зброї до України - за умови, що європейці оплатять рахунки - тривають складні переговори щодо того, яке обладнання вони можуть надати та за які кошти. Різні ідеї розробляються, але для початку, за словами чиновників, їм потрібно охопити близько 10 мільярдів доларів озброєння", - відзначають у The Washington Post.

Європейські союзники України мають намір використовувати механізм, запроваджений адміністрацією Трампа, що дозволяє передавати Україні наявні озброєння та боєприпаси з подальшою їх заміною. Вашингтон також розглядає можливість перенаправлення постачань, призначених для інших держав, з метою реекспорту в Україну. Основна увага зосереджена на системах протиповітряної оборони Patriot та ракетах-перехоплювачах для захисту від російських балістичних загроз. Німеччина готова профінансувати дві батареї і веде переговори з іншими країнами щодо спільного фінансування цієї ініціативи.

Нове керівництво Німеччини відкриває нові горизонти, затвердивши амбітний бюджет, який значно пом'якшує традиційні обмеження на федеральний борг. Цей план може дозволити інвестувати до 1 трильйона доларів у сфери оборони та інфраструктури протягом наступного десятиліття. Норвегія, яка успішно перетворила свої доходи від нафти на найбільший у світі суверенний фонд благосостояння, також заявила про готовність фінансово підтримати систему Patriot. Цього року норвезький уряд більше ніж удвічі збільшив свою обіцянку допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів, повідомляє The Washington Post.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що щонайменше шість інших країн - Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада - готові зробити свій внесок.