Екосистемі Чорного моря завдано шкоди на понад 14 мільярдів доларів: вплив розлитого мазуту після інциденту з російськими танкерами -- Delo.ua

Про це повідомляє прес-служба Міндовкілля.

Міністерство захисту довкілля України спільно з Українським науковим центром екології моря (УкрНЦЕМ) провели моделювання напрямку поширення нафтопродуктів. Прогнозні розрахунки охоплювали період 7 діб, що дозволило врахувати гідрометеорологічні умови і забезпечити високу точність оцінок.

Згідно з результатами, переміщення мазутної плями під дією вітру (до 24 м/с) та хвиль (до 3,5 м) нафтопродукти активно поширювались у східному напрямку. Згодом пляма змінила траєкторію руху на південний схід, спрямовуючись у бік курортних зон Краснодарського краю, зокрема міста Анапа. 17 грудня 2024 року мазут досяг берегової лінії, спричинивши забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і Анапою.

У морській екосистемі мазут є досить стійким. Лише через 30-40 годин після аварії кількість мазуту різко зменшилася з 95% до 5-10% через осідання на узбережжя, осадження на дно і турбулентне розсіювання.

Згідно з проведеними дослідженнями, мазут сформував стабільну плівку на водній поверхні, яка взаємодіє з прибережними екосистемами. Це забруднення залишається обмеженим територією Краснодарського краю, що створює тривалу небезпеку для навколишнього середовища.

"За попередніми підрахунками ДЕІ, витік мазуту орієнтовно наніс екосистемі Чорного моря шкоди на понад 14 млрд доларів США. Вона точно буде змінюватися після уточнення даних катастрофи", - розповіла міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Згідно з інформацією, озвученою головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим, ці танкери забезпечували послуги державної компанії "Роснефть" і виконували перевезення нафтопродуктів між портом Кавказ і нафтопереробними заводами на річці Волзі, зокрема Саратовським і Сизранським НПЗ. Вони були розроблені для транспортування нафти в річкових умовах. Пізніше їм було надано клас "річка-море", що дозволяло виходити в прибережні морські акваторії, але танкери типу "Волгонефть" були спроектовані для роботи в спокійних погодних умовах і в обмежених морських зонах.

Однак замість будівництва нових суден, які б відповідали суворим вимогам цього класу, у Радянському Союзі, а згодом і в Росії, обрали економічно вигідніший, але небезпечний варіант: модернізували старі річкові танкери. Процес модернізації включав розрізання корпусів суден, заміну носової та кормової частин на більш міцні, а потім складання "нового" танкера зі старих частин. Ймовірно, саме по лінії зварного шва танкер і розвалився.

Ця діяльність, що носила напівсамостійний характер, не включала в себе адекватне обслуговування чи систематичні ремонти. Починаючи з 1990-х років, ці судна не проходили належної діагностики або оновлення, що суттєво знижувало їхній рівень безпеки.

Гетманцев вказав, що на момент аварії "Волгонефть-212" виповнилося 55 років, а "Волгонефть-239" -- 51 рік.

Очільниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко поділилася в ефірі каналу Київ 24, що через цю катастрофу вже зафіксовано випадки загибелі дельфінів та морських птахів.

Додамо, що за 1000 днів з початку повномасштабного російського вторгнення Україна оцінює екологічні збитки, завдані воєнними діями, приблизно в 71 мільярд доларів.