Зростання атак на російські об'єкти: в Atlantic Council визначили стратегічні завдання України.

На фоні посилення українських наступів на територію противника Росія "зберігає мовчання", зазначає Девід Кириченко.

Збільшуючи частоту авіаударів по російських об'єктах, Україна суттєво порушує логістичні ланцюги противника, знижуючи обсяги виробництва його оборонної промисловості та демонструючи свою здатність до відповідних атак. У той же час, відсутність рішучих дій з боку Москви спонукає західних союзників України подолати свої побоювання щодо ескалації конфлікту, зазначає науковий співробітник Товариства Генрі Джексона Девід Кириченко у своїй статті для Atlantic Council.

Аналітик зазначив про "зростаючі перспективи" України у здійсненні авіаударів на далекі відстані, що стало можливим завдяки стрімкому прогресу у внутрішньому виробництві безпілотників та ракет з 2022 року.

"Київ, реагуючи на вторгнення з боку Путіна (російського лідера, - ред.), прагне не лише ускладнити військові дії Москви, але й виявити слабкі місця Росії. Це має на меті закласти основи для стабільного миру через встановлення ефективного стримування", - зазначається у статті.

Водночас експерт підкреслює, що "Росія продовжує залишатися безмовною", а її представники "зазвичай пояснюють наявність будь-яких свідчень успішних атак "фрагментами" українських безпілотників, які були знищені російською протиповітряною обороною".

Проте автор спостерігає все більше свідчень того, що українські удари завдають серйозних втрат ворогові. Зокрема, 28 січня з'явилася новина про те, що діяльність російського нафтопереробного заводу в Рязані була зупинена внаслідок низки атак безпілотників.

Кириченко підкреслює, що українські удари по російських цілях стали реальністю завдяки "елементам вдосконалення безпілотних літальних апаратів у країні". Він також відзначає, що Україна активно застосовує "зростаючий запас ракетного озброєння".

Починаючи з 2022 року, український уряд відновив національну ракетну індустрію після тривалого періоду застою. Це відкриває шлях для створення численних нових моделей, серед яких ракети "Паляниця", "Пекло", "Рута", "Нептун" та "Сапсан".

Проте Кириченко підкреслив, що "розширення виробництва залишається суттєвою проблемою, яка вимагає великих інвестицій, співпраці з іноземними партнерами та безпечних майданчиків для виробництва". Він також зазначив, що, незважаючи на підтримку ракетної програми Києва з боку деяких союзників, темпи прогресу, ймовірно, не будуть швидкими.

Він озвучив кілька стратегічних завдань, які українські бомбардування ставлять перед ворожими об'єктами. По-перше, за його словами, це "порушує логістичні процеси російського вторгнення та підвищує тиск на ланцюги постачання, одночасно знижуючи обсяги виробництва оборонної промисловості путінського режиму".

По-друге, удари по енергетичній інфраструктурі мають на меті ослабити ключову підтримку російської військової економіки, зменшуючи можливості Кремля отримувати критично важливі доходи від енергетичного експорту.

По-третє, авіаудари, що відбуваються на території Росії, мають значний вплив на "формування уявлення про війну". Для українців та міжнародної спільноти ці події слугують "переконливим свідченням зростаючої здатності України завдавати відповіді на дії Росії, незважаючи на чисельну і вогневу перевагу Кремля".

Він також розглядає, як ці атаки позначаються на російському суспільстві. На його думку, "зростання кількості ударів українських дронів і ракет викликає занепокоєння в Росії та прямо підриває старання Кремля забезпечити безпеку звичайних росіян від наслідків агресії".

На зразок тривалого вторгнення України в Курську область Росії, ці атаки засвідчують, що конфлікт не вдасться обмежити лише територією України, і він поступово охоплюватиме й саму Росію.

На його думку, "у довгостроковій перспективі офіційні особи в Києві сподіваються, що доведена здатність України завдавати ударів по цілях у глибині Росії може зміцнити позицію країни на можливих переговорах і послужити потужним стримуючим фактором проти майбутньої російської агресії".

Як раніше інформував УНІАН, в ніч на 29 січня російські інформаційні ресурси розповіли про напад невідомих безпілотників на нафтопереробний завод у Нижньогородській області. Також були представлені відео та фотографії масштабного вогню.

З'явилася інформація про те, що на нафтобазу "Лукойл" у Кстово, що в Нижегородській області Росії, здійснили удар дронів ГУР. Як повідомляють джерела УНІАН, в результаті цієї атаки нафтобаза отримала суттєві ушкодження, причому всі чотири безпілотники, націлені на ворожий об'єкт, успішно виконали завдання.

З'явилася нова інформація, що унаслідок декількох атак на Рязанський нафтопереробний завод, його діяльність може бути призупинена на термін від трьох до шести місяців. Цей завод забезпечує 5-7% загального обсягу нафтопродуктів, що виробляються в Росії.