Атаку на генерала ГРУ Алексєєва: які відгуки з його рідного села на Вінничині та як він проявляв себе під час АТО.

У Москві 6 лютого скоєно замах першого заступника начальника ГРУ, генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва. Його називають відповідальним за перевезення "Новичка" до британського міста Солсбері, "архітектором" ПВК "Вагнера" і відповідальним за багато операцій проти України.

Однак, незважаючи на те, що його прізвище Алексєєв є типовим для Росії, він народився, виріс і до закінчення школи проживав у селі Голодьки на Вінничині. Там до свого останнього дня життя залишалися його батьки, на похорон яких російський ГРУвець "чудесним чином" прибув під час АТО. Про те, що думають у його рідному селі про цього високопоставленого зрадника, повідомляє "Радіо Свобода".

Пані Лідія вчилась з Володимиром Алєксєєвим в одному класі. Каже, за понад 10 років, що вони росли поряд, подумати б не могла, що колишній однокласник буде одним з керівників війни проти України та спрямовуватиме по колишній Батьківщині ракетні удари.

"Коротше, радуємся, що його вже настигла ця кара, дуже радуємся", -- відверто визнає жінка.

Лідія пам'ятає, що в школі Алєксєєва прозвали "тімуровцем". "Знаєте, раніше існували такі 'тімуровці' – це були дуже добрі, скромні хлопці, які не лізли в конфлікти, відмінно навчалися й були розумними", - ділиться спогадами про свого однокласника його товаришка.

"Ну, такий він був, а потім вже пішов 9-10 клас (у місто вчитися -- Ред.), там його вже наш воєнрук трошки взяв на опіку. Він зразу не поступив. Він після армії поступив. І все, я не знаю, що сталося, що він пішов по трупам. Ми знали за нього, що він "герой Росії". Але оце знов (після замаху -- Ред.) нагадали. І стільки агресії -- не знаю, задушила його б сама, певне", -- зізнається жінка.

У старій родинній оселі мешкають віддалені родичі генерала ГРУ РФ. Вигляд їхнього подвір'я свідчить про те, що сім'я перебуває у складних обставинах. Вони відмовилися спілкуватися з журналістами.

Через удари Росії по енергетичній інфраструктурі в Голодьках електропостачання відсутнє протягом 19-20 годин щоденно.

Тут часто можна почути звук пролітаючих шахедів та ракет, і кілька разів вибухи лунали навіть на околицях села. Місцеві мешканці стверджують, що діти російського генерала проживають у Європі, за неофіційною інформацією, у Німеччині.

Більше того, сам Алєксєєв приїжджав у вересні 2014 року у рідне село на похорон до матері. АТО вже було у повному розпалі -- якраз тривав "Іловайськ".

У селі Голодьки загинули троє військових, а ще двоє вважаються зниклими безвісти.

Один з небагатьох, хто мав щастя повернутися з фронту в Голодьки, — ветеран Олександр Загородній. Він мобілізувався до Збройних сил України вже на другий день після початку повномасштабної агресії. Після отриманого поранення під Бахмутом, чоловік втратив зір на одне око. Наразі він надає допомогу по господарству родині загиблого батька російського генерала, як добрий сусід.

"Мати (Алєксєєва -- Ред.) померла, АТО вже відбувалося. Він приїхав сюди. Мені незрозуміло, як СБУ дозволила йому в'їхати на похорон. Якщо вони знали, що він вже був тут, і все ж таки пропустили його, а потім знову випустили, то виникає питання, як працює наша розвідка, що він зміг так вільно потрапити сюди. І тим більше -- безперешкодно виїхати назад", -- обурюється ветеран, говорячи про свого зрадника-земляка.

Батьки зрадника знайшли останній спочинок на місцевому кладовищі. Хоча їхні прізвища не нагадують українські, місцеві жителі стверджують, що більшу частину свого життя вони провели саме в Вінниччині. Батько трудився в колгоспі, а мати займалася роботою в амбулаторії.

Генерал був єдиним нащадком своїх батьків. Після того, як він переїхав до Росії в 80-х, його батьки залишилися жити тут. Син навідував їх лише зрідка. Мати покинула цей світ восени 2014 року, а батько – ще за вісім років до неї.

Світлина батька зрадника з надгробку дивиться просто на могили українських захисників, загиблих під час повномасштабної війни.

"Я б навіть поспівчувати йому не зміг, адже якщо він завдає ударів своїм, то заслуговує лише на найгірше," — висловлює свою думку військовий Олександр.

"Всього найгіршого бажаю. Хочу, що він відчув все. За наші сльози, за наших дітей", -- додає однокласниця Лідія.

Нагадуємо, що вранці 6 лютого в Москві було скоєно замах на генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва. Невідомий особа підстерегла його у під'їзді будинку на Волоколамському шосе і здійснила постріл у спину, після чого зникла з місця події.

Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що Київ не причетний до цього замаху, незважаючи на заяви керівника російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова.

За словами Дениса "Редіса" Прокопенка, саме Алексєєв у травні 2022 року виконував функцію головного представника противника на переговорах у Маріуполі, що стосувалися організованого виходу гарнізону з території заводу "Азовсталь". У той час він надавав так зване "слово офіцера" і особисто підписував гарантії безпеки для захисників Маріуполя під час їхнього виходу з заводу.